Постанова № 72721419, 13.03.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/726/18

Провадження № 3/712/1098/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., при секретарі – Ляховецькій Ю.Л., з участю прокурора – Лисика М.А., адвоката - ОСОБА_1, особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_2, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від головного спеціаліста Третього відділу (Центральний регіон) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції ОСОБА_3, як уповноваженої особи Національного Агентства з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, Черкаського міського голови,

у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшли матеріали про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, відносно ОСОБА_2.

В протоколах зазначено, що ОСОБА_2, будучи Черкаським міським головою, тобто суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 21.12.2016 року, перебуваючи у приміщенні Черкаської міської ради за адресою м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом, зумовленим членством ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Черкаській обласній організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», під час підписання розпорядження від 21.12.2016 року № 663-р(к) «Про призначення ОСОБА_4, яким без проведення конкурсу ОСОБА_4 призначено на посаду директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, чим порушив вимоги, встановлені п.1, 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

В обґрунтуванні міститься посилання на пояснення ОСОБА_4 від 03.11.2017 р., в якому він підтверджує, що з 2012 або 2013 року він є членом всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Приблизно в 2013 році ОСОБА_4 призначений заступником голови обласного партійного осередку ОСОБА_2 з питань ідеології. Приблизно наприкінці 2016 року ОСОБА_4 повноваження заступника голови партійного осередку ВО «Батьківщина» припинив та залишився членом обласного бюро партії.

Крім того, в коментарях, наданих інтернет-виданню «ІнфоМіст», в публікації «Я – людина не з вулиці. Маю досвід і бачення», - ОСОБА_4 зазначив, що піти на посаду директора Департаменту освіти та гуманітарної політики йому запропонував Черкаський міський голова ОСОБА_2 Крім цього, підтвердив, що є членом команди ОСОБА_2.В., підтримував його на виборах та є його однопартійцем.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги протоколу.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, Черкаський міський голова ОСОБА_2, просив справу закрити з огляду на такі обставини.

Відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 169, міський голова реалізував своє право призначити посадову особу місцевого самоврядування, ОСОБА_4 (при просуванні по службі), яка зарахована до кадрового резерву, поза конкурсом, керуючись, насамперед, професійними здібностями ОСОБА_4, його компетентністю та наявністю досвіду його роботи у відповідному департаменті з 2009 до 2015 р. та у 2016 р., що відображено в автобіографії ОСОБА_4

Як вказує ОСОБА_2, відповідно до примітки до ст.172-7 КпАП України, у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Не враховуючи необхідність встановлення такого протиріччя (суперечності), у протоколі про адміністративне правопорушення містяться висновки про їх наявність на підставі лише ймовірного членства ОСОБА_4 в певній партійній організації. Тобто, на думку ОСОБА_2, ані наявність протиріччя, ані бажання сприяти ОСОБА_4 жодним чином не доведено, що свідчить про відсутність такого протиріччя, а отже і наявності реального конфлікту інтересів.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Ст.172-7 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року № 2, для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об’єктивних компонентів: приватного інтересу, службового повноваження, представницького повноваження, протиріччя між ними, що впливає на об’єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Наявність протиріччя між інтересом та повноваженням встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

При цьому, приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейним, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Інакше кажучи, тільки в тому випадку, коли при виконанні службових або посадових обов’язків в основі неправомірної поведінки особи лежить майновий чи немайновий інтерес, ситуація може трактуватися як конфлікт інтересів.

Таким чином, конфлікт інтересів – це протиріччя між приватним (отримання доходу і т. ін.) та публічним (інтереси служби, закликані слугувати правам та законним інтересам громадян, організацій, суспільства або держави, яким заподіюється шкода). Таке протиріччя пов’язане з неналежним виконанням посадових (службових) обов’язків.

Суддя вважає, що Агентство повинно було довести наявність у ОСОБА_2 особистої зацікавленості, яка вплинула на належне, об’єктивне і безстороннє виконання ОСОБА_2 службових обов’язків, і, відповідно, при наявності зацікавленості довести факт невиконання ОСОБА_2 свого обов’язку по застосуванню заходів з недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, в тому числі повідомлення Агентства.

При розгляді обставин справи, Агентством не вказано, в чому конкретно, враховуючи ознаки «конфлікту інтересів», виразилася особиста зацікавленість Черкаського міського голови ОСОБА_2

Суддя вважає, що висновки Агентства про можливість виникнення конфлікту інтересів є абстрактними і не підтверджені фактичними доказами. Припущення Агентства про наявність або можливість виникнення конфлікту інтересів, особистої зацікавленості або одержання ОСОБА_2 доходів або чи іншої майнової або немайнової вигоди не може бути поставлене у вину міському голові ОСОБА_2 у неналежному виконанні ним службових обов’язків та порушенні ст.172-7 КпАП України.

Наявності ознак конфлікту інтересів Агентство не довело, членство ОСОБА_2, ОСОБА_4 в певній політичній партії саме по собі не свідчить про наявність ситуації, яка може бути розцінена як конфлікт інтересів, інформації про неналежне виконання ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_4 службових обов’язків матеріали справи не містять, задоволення будь-якого майнового або немайнового інтересу для ОСОБА_2, ОСОБА_4 або членів їх сімей Агентством не встановлено.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у 2015-2016 роках був державним службовцем і 14.01.2016 року звернувся до міського голови із заявою про включення його до кадрового резерву на посаду заступника директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Відповідно п. 2 Типового порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування, затвердженого КМУ від 24.10.2001 року, кадровий резерв формується, зокрема, з державних службовців, які мають бажання перейти на службу в органи місцевого самоврядування. А тому, ОСОБА_2, приймаючи розпорядження від 16.01.2016 року № 17-р(к) і зараховуючи ОСОБА_4 до кадрового резерву, діяв у спосіб, передбачений законом.

На підставі п. 5 ст. 36 КЗпПУ, відповідно розпорядження голови Черкаської ОДА від 25.01.2016 року № 17-к та розпорядження міського голови від 27.01.2016 року № 38 р(к), ОСОБА_4 було переведено на роботу в Черкаську міську раду, тобто призначення останнього відбулось в порядку переведення. Так само, відбулося призначення ОСОБА_4 на посаду директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 661-р(к) від 20.12.2016 року.

Відповідно п. 11 Порядку, просування по службі посадової особи місцевого самоврядування, зарахованої до кадрового резерву, здійснюється за рішенням, зокрема, міського голови поза конкурсом.

Таким чином, ОСОБА_4 був зарахований до кадрового резерву, переведений на роботу до Черкаської міської ради та призначений на посаду директора Департаменту в порядку та у спосіб, встановлений законом, у відповідності до вимог ЗУ «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Типового порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування, затвердженого КМУ від 24.10.2001 року № 1386.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_2 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

керуючись п. 1 ст. 247,ст. 284 КпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя