Ухвала суду № 72720119, 14.03.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/974/17

Провадження № 1-кп/628/49/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у склад колегії суддів : головуючого – судді Демченко І.М.

суддів Коваленко О.А. і ОСОБА_1

за участю секретаря Бабенко О.М.,

сторін кримінального провадження :

прокурора Михаліка О.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

судового розпорядника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220370000225 від 28.01.2017 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії попередньої ухвали спливає, однак продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у скоєнні злочинів, два з яких є особливо тяжкими. Застосування більш м’якого запобіжного заходу може привести до ухилення обвинуваченого від явки до суду, продовження протиправної поведінки та незаконного впливу на потерпілого і свідків.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 покладався на розсуд суду, а його захисник просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_4

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24.01.2018 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.03.2018 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України, два з яких відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому, суд враховує інші релевантні обставини, що підтверджують ймовірність втечі, а саме: за відсутності стабільних джерел прибутку, враховуючи корисливий мотив злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4, суд не виключає можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб, що свідчить про його неміцні соціальні зв’язки та відсутність важелів соціального стримання, а тому ризик переховування від суду значно зростає.

Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов'язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.

На підставі викладеного, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі "Летельє проти Франції", суд з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню ризикам, визначених ст. 177 КПК України, які зі спливом часу не зменшилися та продовжують існувати, вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою та приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. 176, 177, 197, 331, 350, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто по 12 травня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М.Демченко

Судді О.А.Коваленко

ОСОБА_1