Рішення № 72719266, 21.11.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.11.2017 Справа № 554/9440/16-ц

Справа № 554/9440/16-ц

Провадження № 2/554/126/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2017 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого – судді Тімошенко Н.В.,

при секретарі – Зайцевій Я.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачки – ОСОБА_3, її представника – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за позовною заявою ОСОБА_5 учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Полтавське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих звернулось до суду з позовом, у якому просило усунути йому перешкоди у користуванні гуртожитком, розташованим у м. Полтаві по вул. В’ячеслава Чорновола, 27, які чинить ОСОБА_3, шляхом їх виселення із цього гуртожитку без надання іншого житла.

На обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що Українське товариство глухих є власником цього гуртожитку на підставі свідоцтва № 263 про право власності від 23 червня 2001 року, виданого ОСОБА_5 управлінням житлово-комунального господарства, а Полтавське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих володіє ним на праві господарського відання на підставі постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих № 96 від 05 червня 2003 року.

Відповідачка ОСОБА_3, яка на той час мала дошлюбне прізвище Павлюк, працювала в ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ в період з 02.08.1988 року по 01.04.1998 року.

В цей період вона була поселена у гуртожитку, однак після звільнення за згодою сторін01.04.1998 року відповідачка з власної ініціативи з гуртожитку виселилася та знялася з реєстрації 15.04.1998 року.

У 1999 році відповідачка, будучи працівником іншого підприємства - ПП «Полагропостач», була поселена до гуртожитку ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ та з нею укладалися короткострокові договори найму одного ліжко-місця у гуртожитку.

ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ від 26.05.2016р. № 03/160, відповідачку було повідомлено про те, що термін її проживання в гуртожитку закінчується 30.05.2016р., та повідомлено про необхідність звільнити ліжко-місце та знятись з реєстраційного обліку за адресою гуртожитку.

На вимоги виселитися та звільнити займане приміщення гуртожитку відповідач не реагує.

Оскільки заселення відповідачки в 1999 році у гуртожиток не було пов'язано з роботою в ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ, ордеру на поселення в гуртожитку вона не отримувала, тому, позивач вважає, що норми ст.ст. 127, 128, 132 Житлового кодексу УРСР не поширюються на дані правовідносини, тому ОСОБА_3 підлягає виселенню у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення відповідно до цивільного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали свої вимоги та просили задовольнити позов.

Відповідачі та їх представник заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом установлено, що гуртожиток у м. Полтаві по вул. В’ячеслава Чорновола (раніше Куйбишева), 27 належить Українському товариству глухих, що підтверджується свідоцтвом № 263 про право власності від 23 червня 2001 року, виданим ОСОБА_5 управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому, та перебуває у господарському віданні ОСОБА_5 учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих, що підтверджується Постановою Президії Центрального правління Українського товариства глухих № 96 від 05 червня 2003 року.

Відповідачка ОСОБА_3, яка на той час мала дошлюбне прізвище Павлюк, працювала в ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ в період з 02.08.1988 року по 01.04.1998 року.

01.04.1998 року відповідач ОСОБА_3 звільнився з ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ за власним бажанням, виселилася та знялася з реєстрації.

Відповідачка 27 грудня 1999 року зареєстрована у гуртожитку за адресою: м. Полтава по вул. В’ячеслава Чорновола, 27, що підтверджується витягом із домової книги та копією паспорту відповідачки.

Починаючи з 2002 року і по 30 травня 2016 року між ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ та відповідачкою укладались короткострокові договори найму одного ліжко-місця у гуртожитку.

ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ від 26.05.2016р. № 03/160, відповідачку було повідомлено про те, що термін її проживання в гуртожитку закінчується 30.05.2016р., та повідомлено про необхідність звільнити ліжко-місце та знятись з реєстраційного обліку за адресою гуртожитку.

Одним із конституційних прав громадян є право на житло (ст. 47 Конституції України).

Права і свободи людини закріплюються і в міжнародних актах, які є частиною національного законодавства України, у разі надання Верховною Радою України згоди на їх обов'язковість. Загальна декларація прав людини 1948 року передбачає право кожної людини на такий життєвий рівень, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї. У Декларації зазначено, що необхідний життєвий рівень забезпечує, зокрема, житло.

ОСОБА_3 не має іншого житла, є інвалідом 3 групи, працювала на підприємстві в ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ майже 10 років, тому набула права на житло у розумінні Конституції України.

Після звільнився ОСОБА_3 з ОСОБА_5 УВП-1 УТОГ та виселення з гуртожитку, розташованим у м. Полтаві по вул. В’ячеслава Чорновола, 27, заселення відповідачки в 1999 році у гуртожиток за вказаною адресою свідчить проте, що позивач фактично визнав за нею право на проживання у гуртожитку.

Виселення ОСОБА_3 із гуртожитку, як єдиного житла для проживання, є фактичним позбавлення права відповідача на житло.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.В.Тімошенко