Вирок № 72719247, 14.03.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/44/18

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 14.03.2018

14 березня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Микитенка В.М.,

з участю: секретарів - Різник А.В., Плаксюк І.Ю.,

прокурора - Живила В.Я.,

потерпілої - ОСОБА_1,

законного представника потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3 відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153 та ч. 4 ст. 301 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту, 17 вересня 2015 року приблизно о 18 годині ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, де на той час мешкала неповнолітня потерпіла ОСОБА_1, вирішив вступити з нею в статеві зносини, неприродним способом, всупереч волі останньої.

З метою задоволення своєї статевої пристрасті, неприродним способом ОСОБА_4 почав погрожувати застосуванням фізичного насильства щодо неповнолітньої ОСОБА_1, а коли остання відмовила йому, застосував до неповнолітньої насильство, яке виразилось у нанесенні ударів рукою зігнутою в кулак в область голови, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В подальшому реалізуючи свій умисел на задоволення статевої пристрасті неприродним способом направлений на статеву свободу та недоторканість неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, користуючись подавленою до опору її волею, що стала наслідком застосування, щодо неї насильства та перевагою у фізичній силі, ОСОБА_4 схопив неповнолітню потерпілу за шию, посадивши при цьому її на ліжко, силоміць розвернув останню обличчям до себе, та утримуючи потерпілу рукою за шию, погрожуючи фізичною розправою, примусив потерпілу ОСОБА_1 задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом.

Окрім того, 17 вересня 2015 року приблизно о 18 годині, під час задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом, ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, за допомогою свого мобільного телефону «IPhone 4 S», зняв свої злочинні дії на камеру телефону, маючи злочинний умисел на незаконне зберігання та розповсюдження фото та відео файлу порнографічного характеру з власного профілю соціальної мережі «Вконтакте» «ІНФОРМАЦІЯ_2» за допомогою мережі Інтернет завантажив та розмітив на власній сторінці соціальної мережі «Вконтакте» один фото файл та відео файл з ознаками порнографії під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4 - належать до продукції порнографічного характеру, а саме до дитячої порнографії.

Такі дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 153, ч. 4 ст. 301 КК України як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства вчинене щодо неповнолітньої та відповідно як зберігання і розповсюдженні фото та відео файлів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті захисник ОСОБА_5 надав суду угоду про визнання винуватості від 13 березня 2018 року між ОСОБА_4 за згодою потерпілої ОСОБА_1 Згідно з угодою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 4 ст. 301 КК України та погодився на призначення йому покарання за ч. 2 ст. 153 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 301 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов'язків. Крім того, прохав скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Усі учасники процесу повністю підтримали вказану угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Зі змісту ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні допускається укладення угод між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості щодо тяжких злочинів за письмовою згодою потерпілого.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 є відносно молодим за віком, позитивно характеризується, не судимий, навчається, свою провину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою та відшкодував їй шкоду, при цьому цілком розуміє положення ст.ст. 473, 474 КПК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не було наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, тому її умови не суперечать вимогам чинного законодавства та інтересам суспільства.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження даної угоди.

Судові витрати підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_1 добровільно відмовилась від заявленого нею цивільного позову про відшкодування моральної шкоди на суму 500 000 грн., суд приймає таку відмову та вбачає підстави для закриття провадження у справі в цій частині (а.с. 9-11).

Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду від 13 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015170040002702 про визнання винуватості, укладену ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 153 та ч. 4 ст. 301 КК України і призначити йому узгоджене покарання:

-за ч. 2 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч. 4 ст. 301 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши з-під варти негайно в залі суду.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання період перебування його під вартою з 16.11.2017 року по 14.03.2018 року з розрахунку, що один день тримання під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави 1298 грн. 02 к. судових витрат на залучення експерта.

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_1