Постанова № 72715512, 12.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1473/17 Головуючий у І інстанції Шевченко І. І.Провадження № 22-ц/780/567/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 38 12.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.

Секретар - Шуляк Д.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2017 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі

Відповідач ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою про відкриття провадження у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення правил підсудності .

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на ту обставину , що суд першої інстанції невірно визначився з підсудністю даної справи .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України( в редакції чинній на час постановлення ухвали ) позови до фізичних осіб пред"являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем їх перебування.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України ( в редакції чинній на час прийняття ухвали) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Відповідно до вимог ст. 181 ЦК України до нерухомих речей ( нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об"єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як зазначено в узагальненні судової практики Вищого спеціалізхованого суду України з розгляду цивільних і криммінальних справ від 25 вересня 2015 року , підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК, що є спеціальною нормою стосовно статті 109 ЦПК, яка передбачає загальне правило подання позовів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача - фізичної особи, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Такий висновок підтверджується також роз'ясненнями, викладеними у пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Сулу України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у пунктах 41-43 Постанови Пленуму Вищого спеціаліщованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" та пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" спори, пов'язані із захистом права власності та інших речових прав, розглядаються судами відповідно до визначеної процесуальним законом юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).

Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто наявні вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як видно з матеріалів справи , предметом спору між сторонами є визнання права власності на житловий будинок , що знаходиться АДРЕСА_1

Відповідач проживає за адресою : АДРЕСА_2

Правила виключної підсудності регулюються ст. 30 ЦПК України ( в редакції чинній з 15 грудня 2017 року , яка узгоджується із ст. 114 ЦПК України , яка діяла на час відкриття провадження у справі ) .

Доводи апеляційної скарги про порушення судом правил підсудності під час відкриття провадження у справі ,є безпідставними і необґрунтованими, оскільки в даному випадку діють правила виключної підсудності.

Суд першої інстанції вірно визначився із підсудністю , і відкриваючи провадження дотримався вимог процесуального права .

Посилання відповідача Швидког.о С.П. на те ,що дана справа , не підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області ,є безпідставними , не грунтуються на вимогах закону , оскільки за загальними правилами підсудності позови що виникають з приводу нерухомого майна, пред"являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Інших доводів , які б спростували висновки суду першої інстанції , апеляційна скарга не містить , а тому підстави відповідно до ст. 375 ЦПК України для скасування ухвали відсутні .

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про стягнення судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає вирішенню під час постановлення судового рішення , а тому вирішення питання на стадії відкриття провадження є передчасним .

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,375, 381 - 384 ЦПК України , колегія суддів ,-

П о с т а н о в и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Ухвалу судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 22 березня 2018 року

Головуючий Судді