Постанова № 72714232, 28.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2069/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 02 листопада 2017 року у складі суду судді: Птичкіної В.В. в місті Миколаєві по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому позивач просила: визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000148 від 12.09.2017 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивачем поданий відзив на апеляційному скаргу, в якому остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_1 від 18.05.2012 року, позивач здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах, місце провадження господарської діяльності - м. Миколаїв, Лагерне поле ріг вул. Артилерійської.

Як вказано у виданій 14.07.2016 року Управлінням ліцензії № 143534, ФОП ОСОБА_2 мала право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) у павільйоні за зазначеною вище адресою.

21.08.2017 року на адресу Управління від Центрального відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшли документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серія АА 847414, що був складений старшим інспектором ЮП Центрального ВП 03.05.2017 року. Згідно з протоколом, ОСОБА_4 (яка працює реалізатором в павільйоні, що належить позивачу), 03.05.2017 року реалізувала неповнолітньому ОСОБА_5 пляшку слабоалкогольного напою «Сидр яблучний»;

- пояснення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 03.05.2017 року, які підтвердили факт відмови ОСОБА_4 від підпису протоколу про адміністративне правопорушення;

- пояснення ОСОБА_5 від 03.05.2017 року, який підтвердив факт продажу йому ОСОБА_4 пляшки слабоалкогольного напою та факт невидачі йому ОСОБА_4 фіскального чеку;

- постанова адміністративної комісії Інгульського району від 23.05.2017 року № 145 про накладання на ОСОБА_4, на підставі частини другої статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення (порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 600 грн.;

- рапорт старшого інспектора ЮП ППД Центрального ВП.

На підставі цих документів, 12.09.2017 року заступник начальника Управління, з посиланням на статтю 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийняв рішення № 000148 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 23800 грн. (з яких 6800 грн. - за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, абзац 10 частини другої статті 17 вказаного Закону; 17000 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, абзац 5 частини другої статті 17 вказаного Закону).

Зі змісту оскаржуваного рішення, заперечень відповідача на заявлений позов та поданої апеляційної скарги вбачається, що приймаючи рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, відповідач виходив з того, що факт продажу ОСОБА_4 (реалізатором позивача) слабоалкогольного напою «Сидр яблучний» особі, яка не досягла 18 років, підтверджується отриманими наведеними вище матеріалами від Центрального відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Також, відповідач виходив з того, що у позивача наявна ліцензія лише на право роздрібної торгівлі пивом, і іншої ліцензії Управління ФОП ОСОБА_2 не видавало, що свідчить, в тому числі, про здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Разом з цим, з матеріалів, що направлені Центральним відділом ГУНП в Миколаївській області, та на підставі яких відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, не можливо встановити, який саме напій був реалізований продавцем магазину позивача, який такий напій містить процент алкоголю.

Так, колегія суддів наголошує, що ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова про накладення на продавця штрафу, а також пояснення самої неповнолітньої особи, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не містять жодного опису товару, що був реалізований у спірного випадку.

Так само відповідачем в ході розгляду справи не доведено та не надано жодних доказів, які б підтверджували, який саме товар був реалізований (його опис) та чи напій, який був реалізований неповнолітній особі, містив алкоголь.

В поданій апеляційній скарзі апелянтом також не визначено, з яких підстав відповідач дійшов висновку про продаж продавцем магазину позивача саме алкогольного напою.

Водночас, згідно ст.ст. 15-3, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особами, які не досягли 18 років.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, як в ході розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, не доведено належними та допустимими доказами факту продажу алкогольного напою продавцем магазину позивача неповнолітній особі та факт того, що на продаж такого напою у позивача не було ліцензії, колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно застосував оскаржуваним рішенням до позивача фінансові санкції згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.

Крім того, вирішуючи спірне питання, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем всупереч вимог Податкового кодексу України було прийнято саме рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкове повідомлення - рішення, як того вимагають положення ст.ст. 54, 58 ПК України.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець