Рішення № 72713920, 12.03.2018, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/702/17

Провадження № 2/392/587/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Вдовіченка М.М, із участю секретаря судового засідання Касьян З.А., представника позивача ОСОБА_1 розглянув в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Маловисківської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

04 травня 2017 року позивач звернувся до суду по позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 26 липня 2008 року помер батько позивача ОСОБА_3, після його смерті спадщину прийняла мати померлого ОСОБА_4 в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, та як мешкала та була зареєстрована разом з ним. 31.05.2010 року померла ОСОБА_4, спадщину за правом представлення ( ст.1266 ЦК України),після її смерті прийняла її онука - ОСОБА_2. В подальшому позивач отримала Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, що прийняла спадщину після ОСОБА_3, яка складається з права на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП "Дружба" ОСОБА_5 сільської ради, Маловисківського району Кіровоградської області в розмірі 5,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки у натурі, але не оформила її.

При визначенні меж земельної ділянки в натурі, відповідно до розпорядження голови Маловисківської РДА Кіровоградської області, від 28.10.2011 року №769-р земельна ділянка спадкодавця ОСОБА_3 , кадастровий номер 3523100000:02:000:1508, фактично знаходиться на території Маловисківської міської ради, за межами населеного пункту. Враховуючи , що державний акт було видано та зареєстровано після смерті батька та бабусі позивача, нотаріус не має законних підстав для видачі свідоцтва про спадщину на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1: 02: 000: 1508 , у зв"язку із чим позивач змушений звертатися до суду із позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав пред"явлений позов та просив його задовільнити, з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Маловисківської міської ради Кіровоградської області.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26 липня 2008 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, який є батьком ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про народженя (а.с.4,5).

Після смерті ОСОБА_3, спадщину прийняла його мати ОСОБА_4 в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, та як мешкала та була зареєстрована разом з ним.

31 травня 2010 року померла ОСОБА_4, спадщину після якої за законом прийняла ОСОБА_2.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 лютого 2015 року, виданого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, реєстровий № 50, спадкоємцем майна – права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Дружба" ОСОБА_5 сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, розміром в 5,18 в умовних кадастрових гетктарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0169458, виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 04 березня 2008 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 19 травня 2008 року за № 508, ОСОБА_3, сину спадкодавця, який помер 26 липня 2008 року, спадкоємцем якого була мати , ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, після смерті ОСОБА_4, є її онука – ОСОБА_2 (а.с. 9).

Розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації № 682-р від 04 жовтня 2010 року "Про внесення змін до розпорядження голови Маловисківської райдержадміністрації №557-р від 20 серпня 2010 року" - надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам ОСОБА_5 сільської ради, в числі яких є ОСОБА_3 (а.с. 75).

Відповідно до Розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації № 769-р від 28 жовтня 2011 року "Про затвердження акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, пов"язаних з вилученням та передачею у власність земельних ділянок", земельна ділянка спадкодавця ОСОБА_3, фактично знаходиться на території Маловисківської міської ради (а.с. 74).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1260 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ч.3 ст.1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1 ст. 1225 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодеку, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі – прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 76-82 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв’язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які доводять набуття позивачем права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523100000:02:000:1508, площею 5.1800 га., яка розташована на території Маловисківської міської ради, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 264993 виданого на підставі розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 28 жовтня 2011 року № 769-р.

Враховуючи вище наведене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованими, і такими, що підялагють задоволенню.

Вирішуючи питання як розподілити між сторонами судові витрати, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України серед іншого зазначається, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Судом встановлено, що відповідач у справі не порушував та неоспорював прав позивача на предмет позову, суд вважає, що судові витрати необхідно залишити по фактично понесених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 76-82, 89, 258, 259, 268, 271, 273 ЦПК України, –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 31 травня 2010 року визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523100000:02:000:1508, площею 5.1800 га., яка розташована на території Маловисківської міської ради, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 264993 виданого на підставі розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 28 жовтня 2011 року № 769-р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Вдовіченко