Ухвала суду № 72711340, 05.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1508/16-к

Провадження № 11-кп/779/94/2018

Категорія ч.1 ст. 121 КК України

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Васильєва О.П., Повзла В.В.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

з участю прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційними скаргами (далі АС) прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника – адвоката ОСОБА_2 на вирок Рожнятівського районного суду від 26 грудня 2017 року по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), предбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка с. Верхній Струтинь, вул. Стуса, 5, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружена, непрацююча, на утримання 2 малолітніх дітей, раніше не судима, громадянка України,-

визнаний винуватою та засуджений за ч.1 ст. 121 КК на – 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі положень ст.75 КК, ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 рок, з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст.76 цього ж Кодексу.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у виді домашнього арешту скасовано з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином задовольнено частково.

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 ( тридцять тисяч) гривень .

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5000 (п"ять тисяч ) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті правової допомоги.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до положень ст.100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

За вироком суду ОСОБА_3 засуджена за те, що вона заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 05 лютого 2016 року, приблизно о 10 год., перебуваючи за місцем свого проживання, у приміщенні літньої кухні господарства № 59, по вул. Січових Стрільців в с. Верхній Струтинь Рожнятівського району, під час побутового конфлікту з сестрою її колишнього чоловіка потерпілою ОСОБА_4, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання, нанесла руками декілька ударів по голові та тулубу потерпілій ОСОБА_4, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді косого перелому лівої скроневої кістки, який відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 254/148/119/38-ЗД від 25.08.2016 року, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та синця в ділянці лівої руки, який відповідно до висновку цієї експертизи, відноситься до легких тілесних ушкоджень.

В АС обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник – адвокат ОСОБА_2 вказують, що вирок є безпідставним та необґрунтованим у зв’язку із неповнотою судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Просять вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити.

У своїй апеляційній скарзі (далі АС) прокурор не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного обвинуваченій покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м’якості.

Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_3 покарання - 5 років позбавлення волі.

На подану АС обвинуваченої та її захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_4 та її представник – адвокат ОСОБА_5 подали заперечення, в якому зазначають, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_3 без зміни.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали подані АС, просять вирок суду скасувати та задовольнити їхні апеляційні вимоги; пояснення прокурора Шутки І.І., який частково підтримав подані АС, просить вирок суду скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції; пояснення потерпілої ОСОБА_4 та її представника – адвоката ОСОБА_5, які заперечили проти поданих АС, вирок суду вважають законним та обґрунтованим та просять його залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і додані документи та обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що подані АС підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах АС. Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Отже, суд у вироку повинен навести мотиви прийнятого рішення й точно сформулювати свої висновки, в тому числі викласти обвинувачення доведене судом. Таких вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався. Згідно вимог ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Як вбачається із змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, дав неналежну оцінку окремим доказам. Згідно вимог ч.3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчинені якого визнається обвинувачений, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку, положення закону, якими керувався суд. Однак, при ухваленні оскаржуваного вироку судом першої інстанції істотно порушені вказані вимоги кримінального процесуального закону. Так, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, під час розгляду справи в суді першої інстанції, обвинуваченою ОСОБА_3 та її захисником - адвокатом ОСОБА_2 було подано письмове клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи із зазначенням відповідних питань. Ухвалою Рожнятівського районного суду від 17 жовтня 2017 року, в задоволенні клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_3 відмовлено. Із показань в судовому засіданні в суді першої інстанції експерта ОСОБА_7 вбачається, що вона проводила додаткову судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_4 Проведення додаткової експертизи зумовлено тим, що при проведенні первинної експертизи в розпорядженні експерта не було рентгенівських знімків та консультативної довідки лікаря рентгенолога Івано-Франківської ОКЛ, тому неможливо було встановити тяжкість тілесних ушкоджень. При проведенні додаткової експертизи вона прийшла до висновку, що у потерпілої малися тілесні ушкодження, які відображені у висновку № 254/148/119/38-ЗД від 25.08.2016 року. Те, що потерпіла не проходила лікування і, по суті, ЧМТ та перелом скроневої кістки перенесла не лікуючись в стаціонарних умовах, залежало від її індивідуальних особливостей. Не виключено, що такий перелом потерпіла отримала від ударів чи удару руками обвинуваченої. Скронева кістка це найбільш тонка кістка в людини, а по суті це луска, однак її перелом відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Колегія суддів зауважує, що такі зібрані докази органом досудового розслідування, в їх сукупності, судом слід було належним чином перевірити, однак за їх відсутності прийняти відповідне рішення. Таким чином, незважаючи на вищевикладене, суд достовірно не дослідив докази вчинення вказаного злочину, постановив обвинувальний вирок на припущеннях, яким визнав винуватою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК. Відповідно до вимог КПК, дослідженим обставинам має бути надана належна правова оцінка та забезпечено прийняття законного та неупередженого рішення.

Колегія суддів вважає, що поверхове з’ясування судом першої інстанції обставин призвело до того, що його висновок не ґрунтується на повному, об’єктивному і всебічному дослідженні усіх доказів та не з’ясовано до кінця обставини інкримінованого обвинуваченій злочину.

На думку колегії суддів, судовий розгляд було проведено однобічно та неповно, оскільки не встановлені обставини, що входять в предмет доказування, зокрема щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Неухильне дотримання, передбачених законних вимог є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення. Відповідно до ст. ст. 409, 410 КПК, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, що полягає у нез'ясуванні або неналежному з'ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у поверховому дослідженні доказів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК, також неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Такими, що мають істотне значення, визнаються такі обставини, встановлення яких безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. «Істотне значення» належить до оціночних понять, тому його застосування в кожному конкретному випадку визначається судом індивідуально, виходячи із внутрішнього переконання судді та фактичних обставин справи.

Проте, суд першої інстанції при розгляді зазначеної кримінального провадження знехтував цими вимогами закону та допустив істотні порушення КПК, які перешкодили йому повно і всебічно розглянути справу, встановити істину в справі і винести законний, обґрунтований і справедливий вирок. Оцінюючи характер виявлених порушень і виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти обґрунтоване рішення саме по суті пред'явленого обвинувачення. Суд апеляційної інстанції також не може усунути допущену судом першої інстанції неповноту судового розгляду. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність. А тому, при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати всі фактичні обставини справи у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом і прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення з урахуванням доводів апелянтів За таких обставин АС прокурора підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 415, 418, 419 КПК колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника – адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково. Вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2017 року щодо обвинуваченої ОСОБА_3 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_8