Рішення № 72707739, 13.03.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року справа № П/811/891/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Глущенко Т.М.,

за участі представників позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (спрощене позовне провадження з викликом сторін) у м.Кропивницький адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) до публічного акціонерного товариства « 2-й ім.Петровського цукровий завод» (далі – Товариство) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

В С Т А Н О В И В :

Фонд звернувся до суду з заявою до Товариства про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені у загальній сумі 137909,76 грн.

В судовому засіданні представник Фонду підтримала позов.

Пояснила, що Товариство не виконало норматив з працевлаштування людей з ознаками інвалідності та своєчасно не зверталось до центру зайнятості зі звітами про попит на таку робочу силу.

Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову.

Зазначила, що юридична особа зверталась до центру зайнятості зі звітами про попит на робочу силу людей з ознаками інвалідності.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, кількість робочих місць у Товаристві для забезпечення працевлаштування людей з ознаками інвалідності відповідно 4% нормативу, який визначений приписами статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі – Закон), протягом 2016 року становив 6 одиниць.

Цією нормою права передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 144 особи (а.с.8).

Упродовж згаданого періоду у Товаристві працювали особи, які визнані інвалідами.

Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 3 одиниці.

Середньорічна заробітна плата у Товаристві становила 45317 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій, які визначені статтею 20 Закону, за невиконання нормативу із забезпечення працевлаштування інвалідів складає 135952,08 грн. (45317х (6-3)).

Станом на день звернення до суду відповідач не сплатив адміністративно-господарську санкцію.

Фонд нарахував Товариству пеню за несвоєчасну її сплату у сумі 1957,68 грн. (а.с.9).

Протягом 2016 року відповідач подавав до центру зайнятості звіти про наявність вакансії для працевлаштування осіб з ознаками інвалідності лише 30 травня, 15 липня та 06 грудня (а.с.24).

Цей факт визнала представник Товариства у судовому засіданні.

Відповідач є підприємством, яке працює за сезонним планом (ремонтний період та сезонні роботи).

Сезонні роботи розпочались 01 червня 2016 року, а завершились 16 грудня того ж року (а.с.87-88).

Товариство створило робочі місця для осіб з ознаками інвалідності лише 11 травня 2016 року, що доводиться змістом протоколу засідання його комісії №1 (а.с.32-44).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, приписами статті 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею ж 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Цей норматив стосується усіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми організації та роботи.

Згідно приписів статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд зробив висновок, що Товариство упродовж 2016 року допустило порушення приписів статті 18 Закону, оскільки створило робочі місця для осіб з ознаками інвалідності лише 11 травня.

Про наявність вакансій прозвітувало центру зайнятості у кінці травня 2016 року.

Це ж не давало можливості центру зайнятості направляти для працевлаштування осіб з ознаками інвалідності упродовж до 01 червня 2016 року.

Разом з тим, починаючи з червня 2016 року, відповідач не звітував щомісяця центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з ознаками інвалідності у зв’язку із виникненням вакансій.

У цей період у Товаристві розпочались сезонні роботи та були створені робочі місця для працевлаштування згаданих осіб.

А тому, відповідач зобов’язаний сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню за несплату останньої відповідно до приписів статті 20 Закону. Суд не виявив помилок у обрахунку санкції і пені, який наданий Фондом.

Отже, позов належить задовільнити.

Суд розподіляє судові витрати, які складаються з судового збору, відповідно до приписів частини 2 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства « 2-й ім.Петровського цукровий завод» (код ЄДРПОУ 00372090, вул.Леніна,44 смт.Олександрівка Олександрівський район Кіровоградська область) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію та пеню у загальній сумі 137909,76 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3