Рішення № 72707402, 06.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №813/483/18

06 березня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.10.2017 року №0016264001.

Ухвалою від 07.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 06.03.2018 року закрито підготовче провадження і за згодою сторін призначено справу до розгляду у той самий день.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що покладений на господарюючого суб’єкта обов’язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів. Тому, висновок викладений в акті перевірки стосовно порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним, а винесене податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0016264001 протиправним.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що в акті перевірки від 12.10.2017 року №13/510/400/НОМЕР_1 зафіксовано порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання. На момент проведення фактичної перевірки первинні документи (прихідні накладні) на алкогольні напої були відсутні за місцем їх реалізації. Таким чином, податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

12.10.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області на підставі наказу №4599 від 10.10.2017 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину, що належить ФО-П ОСОБА_1, розташованого за адресою: Львівська область, Золочівський район, с.Шпиколоси.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2017 року №13/510/4000/НОМЕР_1, яким встановлено неведення у порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 7713,65 грн. (до перевірки не надані прибуткові накладні на алкогольні напої, наведені у додатку №1 до акта перевірки).

На підставі акта перевірки, 20.10.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0016264001, яким застосована штрафна (фінансова) санкція до ФО-П ОСОБА_1 на суму 15427,30 грн.

19.11.2017 року позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0016264001.

17.01.2018 року ДФС прийнято рішення за результатами розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0016264001 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №481-95-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.80.7 ст.80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.75.1.3 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі

(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Стаття 20 Закону № 265/95-ВР передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Згідно матеріалів справи, на підставі направлень та наказу на проведення фактичної перевірки від 10.10.2017 року №4599, проведена фактична перевірка магазину за адресою: Львівська область, Золочівський район, с.Шпиколоси, в якому здійснює свою господарську діяльність ОСОБА_3, про що складено акт від 12.10.2017 року №№13/510/4000/НОМЕР_1.

20.10.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0016264001, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 15427,30 грн. у зв’язку із порушенням п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_4

На момент проведення перевірки первинні документи на отримання товарів зазначених у додатку №1 до акту перевірки зберігалися у позивача, а тому не могли бути надані на час її проведення.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не визначено самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказано на обов’язок господарюючих суб’єктів ведення такого обліку у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано ГУ ФС у Львівській області та ДФС разом із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0016264001 первинні документи на отримання товарів, зазначених у додатку №1 до акту перевірки (а.с.15-38).

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що покладений на господарюючий суб’єкт обов’язок ведення обліку товарних запасів не передбачає ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці їх реалізації.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податковим кодексом України не передбачено норми, яка зобов'язує фізичну особу-підприємця зберігати документи, які підтверджують походження товару, у місці реалізації товарів (послуг).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах ВАСУ від 20.01.2015 року у справі №21-275а14, від 11.06.2013 року у справі №21-147а13 та в ухвалах ВАС України від 16.07.2015 року у справі №К/9991/35839/2, від 12.10.2015 року у справі №К/800/17721/14.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.10.2017 року №0016264001.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.10.2017 року №0016264001.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (адреса: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: 80755, Львівська область, Золочівський район, с.Ремезівці, вул.Золочівська, 1/Б, РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.

Повне рішення складено 14 березня 2018 року.