Постанова № 72701409, 11.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/2316/17 Провадження № 22-ц/795/284/2018 Головуючий у I інстанції - Глушко О. І. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Страшного М.М.,

за участю секретаря Герасименко Ю.О.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач - ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2017 року; суддя - Глушко О.І.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 28 грудня 2017 року, м. Бахмач,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останньої заборгованість в сумі 46736 грн 25 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порядку відступлення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» права вимоги за укладеним ним з ОСОБА_2 кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права кредитора за цим договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за ним у неї перед позивачем станом на 31.10.2017 виникла заборгованість у загальній сумі 46736 грн 25 коп. і вона складається з заборгованості за кредитом - у сумі 14489 грн 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - у сумі 18792 грн 74коп., за комісією - у сумі 4289 грн 75 коп. і по пені за останній рік - 9164 грн 76 коп.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Постановляючи дане рішення, суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, та що ТОВ «Кредитні ініціативи» не пропущено строк позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не відклав розгляд справи у зв'язку з першою неявкою ОСОБА_2 у судове засідання, не проводив підготовчого судового провадження та розглянув справу за її відсутності, ухваливши рішення, а не заочне рішення, фактично позбавивши ОСОБА_2 права на належний судовий захист.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так по справі встановлено наступне.

26.02.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено кредитний договір № 91, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 20000 грн 00 коп. під 20% річних та з умовою сплати комісійної винагороди 5% річних за управління кредитними коштами. У договорі також зазначено, що за несвоєчасну сплату кредиту та (або) процентів за користування ним позичальник сплачує товариству пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що товариство має право відступити право вимоги за цим договором з наступним повідомленням позичальника про особу нового кредитора протягом 5 днів з моменту укладення договору з цього приводу та що строк позовної давності по спорах, які випливають з даного договору, встановлено тривалістю 10 років. (копія цього договору з додатками до нього на арк. 11-17).

17.12.2012 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», серед іншого, право вимоги від ОСОБА_2 погасити кредитну заборгованість за вищезгаданим кредитним договором № 91 від 26.02.2007. Відповідно до п. 6.1 договору відступлення прав вимоги, первісний кредитор повинен протягом 3 банківських днів забезпечити належне повідомлення позичальників про укладення цього договору та нові банківські реквізити для виконання позичальниками грошових зобов'язань. Це підтверджено копією згаданого договору відступлення права вимоги (арк. 24-39).

13.11.2017 ТОВ «Кредитні ініціативи» листом № 08.406-297/96-14728 повідомило ОСОБА_2 про те, що ним набуто усі права вимоги за укладеним нею з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» кредитним договором № 91 від 26.02.2007, що підтверджено копіями даного листа і доказів його надсилання відповідачеві поштою (арк. 7, 6).

Згідно з виконаним ТОВ «Кредитні ініціативи» розрахунком, станом на 31.10.2017 загальна заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, про який йдеться, становить 71893 грн 75 коп. і вона складається з: заборгованості за кредитом - у сумі 14489 грн 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - у сумі 18792 грн 74коп., за комісією - у сумі 4289 грн 75 коп. і по пені у 34322 грн 26 коп., в тому числі пеня за останній рік - 9164 грн 76 коп. (арк. 8-9).

27.12.2017 відповідач звернулася до суду с заявою про застосування при вирішенні справи позовної давності, мотивуючи її тим, що законодавством встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а останній і єдиний платіж на виконання умов кредитного договору вона здійснила у вересні 2013 року (арк. 52-54).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

По справі належними і допустимими доказами встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 91 від 26.02.2007 у ОСОБА_2 станом на 31.10.2017 утворилася заборгованість перед ТОВ «Кредитні ініціативи», яка складається з заборгованості за кредитом - у сумі 14489 грн 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - у сумі 18792 грн 74 коп. і пенею за останній рік у сумі 9164 грн 76 коп. Отже висновок суду І інстанції про стягнення кредитної заборгованості у цих сумах є законним.

В силу ч. 1 ст. 259 ЦПК України висновок місцевого суду про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не пропущено строк позовної давності по справі, є вірним, оскільки сторонами кредитного договору його збільшено до 10 років і цей строк з дати здійснення єдиного платежу на погашення кредитної заборгованості (19.09.2013 у сумі 8899 грн 83 коп. - арк. 8) не сплинув.

Проте апеляційний суд не може погодитися з рішенням місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії у сумі 4289 грн 75 коп. Так, згідно з п. 3.4 кредитного договору, про який йдеться, відповідач зобов'язалася сплачувати позивачеві комісію за управління кредитними коштами. У справі немає жодного доказу про те, які послуги з управління кредитними коштами ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надавав відповідачеві. Крім того, у договорі не розкрито суті цих послуг. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16, обслуговування кредиту є супутньою послугою, а тому встановлення і нарахування до сплати щомісячної комісії за управління кредитними коштами є незаконним. Отже апеляційний суд вважає, що судом І інстанції позовні вимоги про стягнення комісії задоволено незаконно. Тож в порядку ч. 4 ст. 367 ЦПК України у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Жоден з доводів апеляційної скарги не дає підстав для її задоволення в силу приписів ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України:

- у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача належить стягти 1453 грн 12 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору - пропорційно до задоволеної частини позову (1600 грн 00 коп. (платіжне доручення на арк. 5) х 90,82% (розмір задоволених позовних вимог) = 1453 грн 12 коп.),

- у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача належить стягти 220 грн 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору - пропорційно до задоволеної частини позову (2400 грн 00 коп. (квитанція на арк. 86) х 9,18% (розмір задоволених позовних вимог) = 220 грн 32 коп.).

З викладеного і з правової конструкції оскаржуваного рішення випливає, що воно підлягає зміні шляхом приведення його у відповідність до вищевикладеного.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2017 року змінити.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 14489 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 18792 грн 74 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 9164 грн 76 коп. пені, 1453 грн 12 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а всього 43899 (сорок три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 62 коп.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 220 (двісті двадцять) грн 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її складення.

Постанову складено 11.03.2018.

Головуючий:Судді: