Рішення № 72698440, 13.03.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5973/17

провадження № 2/336/341/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

13 березня 2018 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

при секретарі Петрові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулось 23.10.2017 р. до суду з вищевказаним позовом.

За позовом, посилаючись на ст.ст.526 ЦК України, умови кредитного договору № 160619-094035 від 19.06.2016 р., ТОВ «Служба миттєвого кредитування» просить стягнути з ОСОБА_1 46812,96 грн., у якості заборгованості за кредитним договором, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Карабак Л.Г. від 04.12.2017 р. було відкрито провадження і справа призначена до розгляду на 23.01.2018 р.

Ухвалою від 11.01.2018 р. справа прийнята до провадження суддею Дмитрюк О.В.

23.01.2018 р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2018 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач до суду повторно не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.06.2016 р. ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір № 160619-094035, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000 грн.

Згідно п.3.1 договору ОСОБА_1 зобов’язався повернути отримані кошти в сумі 1000 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 500 грн., що разом складає 1500 грн., до 18.07.2016 р.

19.07.2016 р. ОСОБА_1, відповідно до п.2.3 договору, сплатив відсотки за користування кредитом у сумі 589,76 грн. та пролонгувала договір строком до 18.08.2016 р., зобов»язавшись повернути кредит разом із відсотками у розмірі 1600 грн.

В подальшому ОСОБА_1 зобов»язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків не виконав.

Через порушення відповідачем умов договору, станом на 05.10.2017 р. існує заборгованість за кредитним договором № 160619-094035 від 19.06.2016 р. 1600 грн., що складається з суми кредиту та відсотків.

Згідно з п.4.4 кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки – пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу.

За період з 19.08.2016 р. по 05.10.2017 р. сума пені складає 45802,72 грн.

Загальна сума заборгованості разом із пенею, враховуючи часткову сплату процентів за договором у розмірі 589,76 грн., станом на 05.10.2017 р. становить 46812,96 грн.

Згідно ст..1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.

Ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст.549 ЦК України під пенею розуміється грошова сума, яку боржник має передати кредитору у випадку порушення боржником зобов»язання, що встановлюються у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов»язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором № 160619-094035 від 19.06.2016 р. в сумі 46 812,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» суму судового збору в розмірі 1600 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк