Ухвала суду № 72698283, 12.03.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/343/18

Провадження № 2/326/207/2018

УХВАЛА

12 березня 2018 року м.Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши

клопотання Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відстрочення сплати судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2018 позивач ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди. Просить розірвати договір оренди земельної ділянки №388/2 від 01.06.2008, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 01.12.2010 за № 041017500749, з дня винесення судового рішення по справі; стягнути сплачений судовий збір в розмірі 100 грн.

Позивач подав клопотання про надання відстрочки по сплаті судового збору, яке обґрунтовує тим, що є сільськогосподарським товаровиробником, що розташоване та здійснює свою діяльність у вкрай складних умовах - на території Донецької області, яка відповідно до наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України №З3/6/а від 07.10.2014 «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», починаючи з 07.04.2014 є районом проведення АТО. Через проведення АТО та продовження бойових дій він позбавлений фактичної можливості користуватися значною кількістю орендованих земельних ділянок, що розташовані на території, зокрема, Тельманівського району Донецької області. Зазначені обставини підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України № 1997 про форс-мажорні обставини (непереборної сили) засвідчено настання для підприємства форс-мажорних обставин (непереборної сили) 26.08.2014 при здійсненні ним господарської діяльності на території, зокрема Тельманівського району Донецької області, дату закінчення обставин непереборної сили встановити неможливо.

Протягом 2014-2017 років підприємство позбавлено доступу до значної частини свого майна, що залишилося на тимчасово окупованій території України, майже щомісяця виробничі дільниці, що розташовані на контрольованій Україною території обстрілюються артилерією незаконних військових формувань, що тягне численні збитки.

Поряд із цим, питання договірних відносин з орендодавцями-фізичними особами, земельні ділянки яких знаходяться на тимчасово окупованій території, законодавчо не врегульовано і ставить орендаря у несправедливе становище - необхідність нарахування та сплати орендної плати за умови неможливості використання земельних ділянок.

За фінансовими результатами діяльність підприємства за 3 квартали 2017 року є збитковою (збиток у розмірі 74 781 000 грн.). Звітність про фінансові результати діяльності за 4 квартал 2017 року на час звернення позивача до суду не складалась.

Ситуація, що склалась, викликала необхідність розірвання у судовому порядку 1986 договорів оренди земельних ділянок, що розташовані на території Новоазовського, Тельманівського, Старобешівського районів Донецької області.

З урахуванням ставки судового збору у розмірі 1762 грн. загальна сума судового

збору, яка підлягає сплаті при зверненні до суду з такою кількістю позовів, складе 3 499

332 грн. (1762 грн. х 1986 шт.). Ця сума є непід’ємною для підприємства, і оплата судового збору за кожним позовом у повному обсязі негативно вплине на матеріальне становище позивача в цілому, не подання позовів при цьому потягне за собою створення небажаної кредиторської заборгованості перед орендодавцями, оскільки сума орендної плати на земельні ділянки, використання яких неможливо, перевищує 9000000 грн.

Враховуючи місце розташування підприємства, обставини, в яких доводиться

провадити сільськогосподарське виробництво, наявність обов’язку по сплаті заробітної

плати працівникам, податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, позивачем за подання

позовної заяви судовий збір сплачено частково - у розмірі 100 грн.

Просить відстрочити оплату залишку судового збору у розмірі 1662 грн. до ухвалення судом рішення по справі.

Перевіривши заяву, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 зазначеного Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у ч. 1 ст. 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовій збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; аб о 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю .

Позивачем ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на підтвердження свого скрутного майнового стану надано наступні докази.

Копію звіту про фінансові результати підприємства за 9 місяців 2017 року, де вказано, що збиток за звітний період склав «74 781», а за аналогічний період попереднього року - «75 905», що свідчить про наявність збитків за результатами роботи позивача за 9 місяців 2017 року, про скрутне фінансове становище позивача. Поряд з цим збитки підприємства порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшилися (а.с.27). Дані факти не свідчать про негативні результати роботи підприємства в попередні роки роботи (за статутом позивач зареєстрований з 2006 року) та про відсутність коштів на рахунках підприємства. В статуті позивача також зазначено, що його власником є ТОВ «Харвіст Холдинг» (п.1.3 статуту), про наявність скрутного матеріального та фінансового становище якого позивачем відповідних підтверджуючих доказів не надано.

Позивачем також надано ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2017, в якій в іншій справі (позивач той же) вказано, що суд «не зважаючи на надані позивачем довідки про скрутне матеріальне становище підприємства відмовив у задоволенні клопотання щодо відстрочки сплати судового збору, не надавши оцінки наданим доказам і не зазначивши, з яких підстав вказані докази не прийняті до уваги…тому оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі» (а.с.28-29). Даною ухвалою не встановлено наявність підстав та не вирішено питання про задоволенні клопотання позивача щодо відстрочки сплати судового збору, тому вона не може бути прийнята доказом наявності скрутного становища, неможливості сплати позивачем судового збору та наявності підстав відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення.

Згідно з листом від 05.05.2017 позивачу запропоновано прийняти заходи по розірванню 1986 договорів оренди землі з орендодавцями згідно з переліку (а.с.30-33).

У сертифікаті № 1997 Торгово-промислової палати України вказано, що палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (непереборної сили) з 26.08.2014 при здійсненні ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» господарської діяльності на території, зокрема Тельманівського району Донецької області, дату закінчення обставин непереборної сили встановити неможливо (а.с.34).

Проаналізувавши додані на підтвердження клопотання документи, суддя дійшов висновку про наявність скрутного матеріального стану позивача, через який останній позбавлений можливості сплатити судовий збір безпосередньо при подачі позову.

Проте, позивачем не додано до клопотання про відстрочення сплати судового збору відомостей про фінансові та матеріальні активи підприємства, доказів того, що на банківських рахунках позивача відсутні кошти на оплату судового збору, що вони відсутні у його власника.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про відстрочення сплати судового збору частково шляхом відстрочення сплати судового збору до 10.04.2018.

Тому позивачу необхідно сплатити не сплачену частину судового збору (1762 грн. – 100 грн. = 1662 грн.) за його позовом до 10.04.2018.

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ–37917236; отримувач коштів – УДКСУ у Приморському районі - 22030101; № рахунку – 31212206700276; МФО –813015; Код ЄДРПОУ суду - 37306836; КД 22030101 – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно ч.2 ст. 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Враховуючи, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню шляхом відстрочення сплати судового збору до 10.04.2018, суд роз’яснює позивачу, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до ст.257 ЦПК України буде залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст.136,260,261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задовольнити частково.

Відстрочити сплату позивачем ОСОБА_2 підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_1, про розірвання договору оренди, до 10.04.2018.

Повідомити позивача про те, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя Т.В. Стріжакова

12.03.18