Рішення № 72696270, 12.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/556/18

2/243/750/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 11 м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов’янського міськрайонного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави обґрунтована тим, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 05.12.2007 року було укладено кредитний договір №2183-н, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 100700,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,0% річних. 05.12.2007 року в якості забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу – вантажного малотонного фургону марки Mersedes-Benz, модель Sprinter 313 CDI, 2004 року випуску, кольору білого, шасі (кузов, рама) №WDB9036632R623331, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 088632, виданого та зареєстрованого РЕВ-2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України у Одеській області 20.07.2007 року. Через невиконання ОСОБА_2 кредитних зобов’язань перед банком заборгованість за кредитним договором станом на 16.06.2017 року складає 360548,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 91604,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом – 72038,08 грн., пеня за прострочений основний борг по кредиту – 103931,64 грн., пеня за прострочені проценти за користування кредитом – 92974,49 грн. 21.04.2015 року транспортний засіб, що є предметом застави, був зареєстрований за ОСОБА_1 Банк жодних дозволів щодо зняття з обліку та подальшого відчуження предмета застави не надавав, в зв’язку з чим ОСОБА_1 є новим заставодавцем. У зв’язку з чим позивач просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №2183-н від 06.12.2007 року в розмірі 360548,21 грн. звернути стягнення на предмет застави, транспортний засіб типу вантажний малотонний фургон марки Mersedes-Benz, модель Sprinter 313 CDI, 2004 року випуску, кольору білого, шасі (кузов, рама) №WDB9036632R623331, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1600.00 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа, ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до кредитного договору №2183-н від 06.12.2007 року встановлено, що між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно з умовами якого сторонами були прийняті на себе взаємні зобов’язання, а саме: відповідач отримав кредит у розмірі 100700,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,0% річних.

05.12.2007 року в якості забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу – вантажного малотонного фургону марки Mersedes-Benz, модель Sprinter 313 CDI, 2004 року випуску, кольору білого, шасі (кузов, рама) №WDB9036632R623331, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 088632, виданого та зареєстрованого РЕВ-2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України у Одеській області 20.07.2007 року.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2, згідно з розрахунком заборгованість за договором №2183-н від 06.12.2007 року станом на 16.06.2017 року встановлена в розмірі 360548,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 91604,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом – 72038,08 грн., пеня за прострочений основний борг по кредиту – 103931,64 грн., пеня за прострочені проценти за користування кредитом – 92974,49 грн.

Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 27.09.2017 року за №31/15-5060 21.04.2015 року транспортний засіб, що є предметом застави, був зареєстрований за ОСОБА_1 Крім того, первинний державний номерний знак транспортного засобу ВН1627ВМ було замінено на АН7518НІ.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Будь-яких дозволів щодо зняття з обліку та подальшого відчуження предмету застави АТ «Ощадбанк» не надавав.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.07.2017 року заборона відчуження транспортного засобу на підставі договору застави зареєстрована 18.02.2008 року.

В зв’язку з викладеним в силу статті 27 Закону України «Про заставу» ОСОБА_1 є новим заставодавцем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога, що не суперечить законодавству України. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. При цьому застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Перелік істотних умов договору застави визначено статтею 584 ЦК України, а також статтями 12 та 41 Закону «Про заставу».

З огляду на приписи ст. 583 ЦК України, статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1 заставодавцем може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.

Відповідно до приписів ст.ст. 589, 590 ЦК України, ч. 1 статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушення зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до т. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач в судове засідання не з’явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Крім того, відповідно зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1600,00 грн. сплачена при подачі позовної заяви до суду, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2183-н від 06.12.2007 року в розмірі 360 548,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 91604,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом – 72038,08 грн., пеня за прострочений основний борг по кредиту – 103931,64 грн., пеня за прострочені проценти за користування кредитом – 92974,49 грн., звернути стягнення на предмет застави – транспортний засіб типу вантажний малотонний фургон марки Mersedes-Benz, модель Sprinter 313 CDI, 2004 року випуску, кольору білого, шасі (кузов, рама) №WDB9036632R623331, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», розташованого в м. Одеса, вул. Базарна, 17, на р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_4