Рішення № 72695642, 02.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1042/18

Провадження № 2-а/234/135/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №234/1042/18 (провадження №2а/234/135/18) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП у м.Краматорську та м.Слов’янську Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.01.2018 року інспектором роти №2 батальйону УПП в м.Краматорську та Слов’янську ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., за начебто не виконання вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та порушення п. 1.48 ПДР. З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, оскільки 19.01.2018 року він дійсно рухався по вул. В.Стуса в напрямку від вул. Дружби до перехрестя з вул. Маяковського у м.Краматорську. Одночасно з його автомобілем, на відстані 300-350 метрів за ним рухався автомобіль поліції. Керуючи автомобілем, позивач здійснив поворот на вул.Маяковського, різко зупинився та відразу продовжив максимально швидкий рух в напрямку вул. ОСОБА_3. В момент зупинки його автомобіля біля знаку 2.2 між його автомобілем та автомобілем поліції знаходилася будівля електричної підстанції, що є підтвердженням того, що інспектор поліції виніс постанову виключно на ґрунті своїх припущень, адже ніякого порушення не відбувалося. При винесенні, на його думку незаконної постанови, інспектор поліції також допустив ряд процесуальних порушень. Просить постанову серії БР № 881186 від 19.01.2018 року про адміністративне правопорушення скасувати, та провадження по справі закрити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав письмовий відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнав та вказав, що під час патрулювання 19.01.2018 року ним було виявлено порушення ПДР з боку водія автомобіля НОМЕР_1, який рухаючись у м.Краматорську по вул.Маяковського біля буд.29 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.п. 8.4 б) ПДР України. Після зупинки зазначеного транспортного засобу, він підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1, належним чином представився, пояснив причину зупинки і перевірки документів та попросив пред’явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі п.2 ч.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» на пункту 2.4 а) ПДР. ОСОБА_1 провину у скоєнні правопорушення не визнав, однак виконав його законну вимогу, будь-яких клопотань він не заявляв. Встановивши дійсний факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_1 Після чого, водію були роз’яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що ОСОБА_1 поставив свій власний підпис у відповідній графі вказаної постанови. Відповідно до санкції ст.122 ч.1 КУпАП на водія було накладено стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 грн. Відповідно до ст. 285 КУпАП водія було ознайомлено зі змістом постанови, вручена її копія, про що ОСОБА_1 розписався у вказаній постанові. Позивач оспорює факт вчинення ним адміністративного правопорушення, однак жодного обґрунтованого доказу, всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАСУ не надав. Твердження позивача про те, що він не порушував ПДР не відповідають дійсності та обставинам справи, адже водій не стежив за дорожньою обстановкою, хоча зобов’язаний був це робити при керуванні автомобілем, що призвело до невиконання вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Даний факт було зафіксовано нагрудними відео реєстраторами інспектора поліції. Щодо начебто неправомірності розгляду справи на зупинці транспортного засобу зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено розгляд справи безпосередньо за місцем знаходження органу, уповноваженого на розгляд такої справи, адже розгляд такої справи відбувається у скороченому провадженні без складання відповідного протоколу, а обмежується лише винесенням постанови та фіксацією адміністративного правопорушення. Крім того, твердження позивача про порушення інспектором поліції ст. 33, 280 КУпАП є неправдивими, адже останній повністю виконав вимоги даних статей КУпАП. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заяв, клопотань від сторін заявлено не було.

Протокольною ухвалою від 02.03.2018 року було прийнято рішення про розгляд справи за відсутність відповідача на підставі ч.1 ст.205 КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що 19.01.2018 року інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Краматорську та Слов’янську ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за невиконання вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та порушення п. 8.4 б) ПДР.

Відповідно до п.п. 8.4 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року (із змінами), передбачено, що у відповідних місцях проїзд без зупинки заборонено, про що свідчить дорожній знак 2.2.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Положення ст.5 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України на підставі якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.п. 8.4 б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно КУпАП.

Як встановлено в судовому засіданні постанова була винесена внаслідок того, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а саме здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4. б) ПДР України.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів, що фактично є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови було надано суду відеозапис з нагрудних камер поліцейських, однак суд приходить до висновку, що з них неможливо достеменно зробити висновок про невиконання ОСОБА_1 вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», оскільки автомобіль позивача саме в момент інкримінованого правопорушення знаходився поза межами зйомки.

Інших доказів які б вказували на порушення ОСОБА_1 п.8.4. б) ПДР України відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що обов’язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що останнім не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення п.8.4 б) Правил дорожнього руху та ч.1 ст.122 КУпАП України, а тому постанову серії БР № 881186 від 19.01.2018 року слід скасувати.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, але прийняття відповідного рішення про закриття провадження у справі відноситься відповідно до вимог ч.1 ст.222, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП до компетенції органів, які уповноважені законом на розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення та до компетенції суду при розгляді відповідно до вимог ст.286 КАС України позовів з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, судом перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд має право визнати незаконними і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зазначене свідчить про те, що адміністративні суди наділені повноваженнями закривати провадження по справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку що дії відповідача є неправомірними, то на користь держави, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає стягненню судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77,286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 245, 251, 254, 258, 280, 283, 288, 289 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (м. Краматорськ Донецької області вул.Хабаровська, 32-162, ІНН НОМЕР_2) до інспектора роти № 2 батальйону УПП у м.Краматорську та м.Слов’янську Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (м.Краматорськ, Донецька область, вул. Совхозна, 20) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БР №881186 від 19.01.2018 року, яка винесена інспектором роти № 2 батальйону УПП у м.Краматорську та м.Слов’янську Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з роти №2 батальйону УПП у м.Краматорську та м.Слов*янську Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, (вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 , судовий збір в сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Донецький апеляційний адміністративний суд через Краматорський міський суд протягом 10 днів після проголошення.

Суддя Краматорського міського суду Д.Г. Костюков