Постанова № 7269523, 08.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.12.2009 р.                                                                                           № 2а- 31046/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

прокурора: Савицький Є. М.

позивача: Колісник І.І., Мирошниченко О.І.

відповідача: Яковенко Н.П.

третьої особи: Сукач Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Харківська митниця про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - Лозівська ОДПІ ) про скасування податкових повідомлень-рішень:

1) № 0000031600/0 від 12.01.2009 р. про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) та визначення податкового зобов’язання з ПДВ на суму 159114,00 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 79557,00 грн., з яких: 88824,00 грн. ПДВ та 44412,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за січень 2008 р., 70290,00 грн. ПДВ та 35145,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за квітень 2008 р.;

2) № 0000041600/0 від 12.01.2009 р. про визначення податкового зобов’язання з ПДВ на суму 381186,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 190593,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та пояснили суду, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства повноти визначення податкових зобов’язань за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. відповідач дійшов неправомірного висновку про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 540300,00 грн. від загального обсягу експортних операцій за січень – червень 2008 р. у сумі 2701498,00 грн., у зв’язку з чим визначив йому податкове зобов’язання з ПДВ на цю ж суму і 270150,00 грн. штрафних фінансових санкцій, з яких: 159114,00 грн. (88824,00 грн. - за січень 2008 р., 70290,00 грн. - за квітень 2008 р.) - ПДВ, що раніше уже був йому відшкодований з Державного бюджету України, 79557,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також 381186,00 грн. основної суми платежу ПДВ і 190593,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього – 810450,00 грн.

Підставою для визначення податкового зобов’язання стало невірне застосування відповідачем нормативних вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість». А саме, незгода відповідача із застосуванням позивачем нульової ставки податку на додану вартість від бази оподаткування за експортними операціями, що були здійснені ним у січні – червні 2008 р., через відсутність на вантажних митних деклараціях № 800000008/8/802044 від 25.01.2008 р., № 800000008/8/802030 від 22.01.2008 р., № 800000008/8/802113 від 13.02.2008 р., № 800000008/8/802081 від 25.02.2008 р., № 800000008/8/802062 від 31.01.2008 р., № 800000008/8/802129 від 20.02.2008 р., № 800000008/8/802124 від 19.02.2008 р., № 800000008/8/802146 від 26.02.2008 р., № 800000008/8/802233 від 25.03.2008 р., № 800000008/8/802171 від 05.03.2008 р., № 800000008/8/802150 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802149 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802269 від 08.04.2008 р., № 800000008/8/802300 від 22.04.2008 р., № 800000008/8/802364 від 20.05.2008 р., № 800000008/8/802356 від 16.05.2008 р., № 800000008/8/802329 від 06.05.2008 р., № 800000008/8/802414 від 05.06.2008 р., № 800000008/8/802466 від 24.06.2008 р., № 800000008/8/802451 від 20.06.2008 р., № 800000008/8/802473 від 26.06.2008 р. відмітки митного органу про вивезення товарів за межі митної території України. При цьому представники позивача пояснили, що в ході перевірки позивач просив відповідача видати йому зазначені ВМД з метою надання митному органу для проставлення на них відмітки про вивезення товарів за межі митної території України, на що була отримана відмова. Також пояснили, що закон не визначає порядку підтвердження вивезення товару за межі митної території України, внаслідок чого такими доказами можуть бути будь-які, зазначені в ст. 69 КАС України. На підтвердження вивезення товарів у митному режимі експорту за вказаними вантажними митними деклараціями посилалися на лист Харківського ГРУ «ПриватБанк» № 35.0.0.0.0/10-1-110 від 21.01.2009 р., лист Харківської митниці № 18/01-799 від 29.01.2009 р., а також п. 3.6 акту перевірки № 1194/23-204/00236033 від 30.12.2008 р., за яким перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей в період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. порушень не встановлено. Відповідач у ході перевірки підтвердив факт вивезення позивачем продукції та одержання оплати в валюті по кожному експортному контракту з підтвердженням сальдо на 30.06.2008 р. по кожному покупцю. Відповідач, Лозівська ОДПІ, позов не визнав, посилаючись у запереченні на допущені позивачем при розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість». Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі. При цьому пояснив, що підтвердження факту вивезення експортованих товарів за межі митної території України здійснюється відповідно до Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Держмитслужби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 р. № 163/121. Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку із змінами, внесеними згідно з наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. № 697/429, підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням «3/8») з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу. У поданих позивачем ВМД за січень – червень 2008 р. була відсутня відмітка про вивезення товарів за межі митної території України, з огляду на що відсутні й підстави для застосування ставки податку «0» відсотків до бази оподаткування відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість».

Прокурор повністю підтримав позицію органу податкової служби та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заявив, що відмітка митного органу на вантажних митних деклараціях про вивезення товарів за межі митної території України є обов’язковою підставою для бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд, заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що в період з 19.11.2008 р. по 23.12.2008 р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами перевірки був складений акт № 1194/23-204/00236033 від 30.12.2008 р. з висновком про допущені відповідачем порушення. Зокрема, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 4.1 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у перевіряємому періоді в сумі 381186,00 грн., у т.ч. за лютий 2008 р. у сумі 110141,00 грн., за квітень 2008 р. у сумі 118498,00 грн., за травень 2008 р. у сумі 26051,00 грн., за червень 2008 р. у сумі 126496,00 грн., а також про порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за перевіряємий період на загальну суму 159114,00 грн., у тому числі за січень 2008 р. у сумі 88824,00 грн., за квітень 2008 р. у сумі 70290,00 грн.

На підставі акту перевірки № 1194/23-204/00236033 від 30.12.2008 р., згідно з пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) «Про податок на додану вартість» Лозівська ОДПІ склала податкове повідомлення-рішення № 0000031600/0 від 12.01.2009 р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 159114,00 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 79557,00 грн., з яких: 88824,00 грн. ПДВ та 44412,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за січень 2008 р., 70290,00 грн. ПДВ та 35145,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за квітень 2008 р. На підставі того ж акту перевірки, згідно з пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Лозівська ОДПІ склала податкове повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 12.01.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 381186,00 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 190593,00 грн. Згідно з пп. 3.1.3. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорту).

Поняття митного режиму експорту викладене в ст. 194 Митного кодексу України. Згідно з цією нормою закону експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до вимог ст. 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Згідно з п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Із пп. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону вбачається, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже, нульова ставка ПДВ застосовується до операцій платників цього податку з вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту, який засвідчується належно оформленою вантажною митною декларацією з дотриманням вимог, передбачених ст. 195 Митного кодексу України, а саме: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Нормативні вимоги щодо оформлення, тобто: форми, порядку подання, якості заповнення граф, а також випадки застосування вантажних митних декларацій визначено Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 (зі змінами і доповненнями) та розробленою на її виконання Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 р. № 933) та зареєстрованою в МЮ України 24.09.1997 р. за № 443/2247, якими передбачено, що прийняття ВМД для оформлення та їх безпосереднє оформлення покладене на митні органи. Відповідно до п. 8 зазначеного Положення ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Викладене повністю узгоджується з нормативними приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 86 Митного кодексу України, відповідно до яких митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Таким чином, факт подання позивачем спірних вантажних митних декларацій № 800000008/8/802044 від 25.01.2008 р., № 800000008/8/802030 від 22.01.2008 р., № 800000008/8/802113 від 13.02.2008 р., № 800000008/8/802081 від 25.02.2008 р., № 800000008/8/802062 від 31.01.2008 р., № 800000008/8/802129 від 20.02.2008 р., № 800000008/8/802124 від 19.02.2008 р., № 800000008/8/802146 від 26.02.2008 р., № 800000008/8/802233 від 25.03.2008 р., № 800000008/8/802171 від 05.03.2008 р., № 800000008/8/802150 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802149 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802269 від 08.04.2008 р., № 800000008/8/802300 від 22.04.2008 р., № 800000008/8/802364 від 20.05.2008 р., № 800000008/8/802356 від 16.05.2008 р., № 800000008/8/802329 від 06.05.2008 р., № 800000008/8/802414 від 05.06.2008 р., № 800000008/8/802466 від 24.06.2008 р., № 800000008/8/802451 від 20.06.2008 р., № 800000008/8/802473 від 26.06.2008 р. із загальним обсягом експортних операцій на суму 2701498,00 грн. (ПДВ – 540300,00 грн.), прийняття і належним чином їх оформлення митним органом із урахуванням вимог та приписів ст.ст. 86, 194, 195 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 (із змінами і доповненнями) та Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 р. № 933), є належним і допустимим доказом, що засвідчує вивезення позивачем товару за митну територію України в режимі експорту і, відповідно, надає йому право на застосування нульової ставки податку на додану вартість до зазначеного обсягу поставок за такими вантажними митними деклараціями. Разом з цим, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції», для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8». З метою забезпечення реалізації вимог статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та вказаної постанови Кабінету Міністрів України, а також для уникнення випадків безпідставного експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України, що здійснюють операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 р. № 163/121 (із змінами і доповненнями) був затверджений Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Згідно з п. 10 вказаного Порядку (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України № 697/429 від 01.07.2008 р.) підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), (аркуша ВМД з позначенням «3/8») з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу. З цього приводу суд зазначає, що для застосування нульової ставки оподаткування обсягу поставок за експортними операціями будь-якого підтвердження дійсності вантажних митних декларацій, достовірності вказаної в ній інформації чи підтвердження вивезення товарів за межі митної території України ні Закон України «Про податок на додану вартість», а ні жоден інший закон із питань оподаткування ПДВ ніяких вимог щодо цього не передбачають. Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. За таких обставин вивезення товарів за спірними ВМД може підтверджуватися будь-якими доказами згідно зі ст. 69 КАС України, а саме: будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Контроль за експортними операціями здійснюється відповідними митними та банківськими органами в порядку, передбаченому наказом Державної митної служби України № 771 від 08.12.1998 р. (із змінами і доповненнями) «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» (зареєстр. у МЮ України 22.01.1999 р. за № 42/3335) та постановою правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р. (із змінами і доповненнями) «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» (зареєстр. у МЮ України 28.05.1999 р. за № 338/3631). Судом встановлено, що факт вивезення товарів за межі митної території України за спірними вантажними митними деклараціями підтверджується: 1)          відміткою Харківської митниці про вивезення товарів за межі митної території України за вантажними митними деклараціями № 80000000/8/802044 від 25.01.2008 р. (а.с. 75-77 т. 1), № 80000000/8/802030 від 22.01.2008 р. (а.с. 78-80 т. 1), № 80000000/8/802113 від 13.02.2008 р. (а.с. 65-67 т. 1), № 80000000/8/802081 від 25.02.2008 р. (а.с. 68-71 т. 1), № 80000000/8/802062 від 31.01.2008 р. (а.с. 72-74 т. 1), № 80000000/8/802129 від 20.02.2008 р. (а.с. 59-62 т. 1), № 80000000/8/802124 від 19.02.2008 р. (а.с. 64 т. 1), № 80000000/8/802146 від 26.02.2008 р. (а.с. 56-58 т. 1); 2)          листом Харківського ГРУ «ПриватБанк» № 35.0.0.0.0/10-1-110 від 21.01.2009 р. про наявність cпірних експортних вантажних митних декларацій ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» № 800000008/8/802150 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802149 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802171 від 05.03.2008 р., № 800000008/8/802233 від 25.03.2008 р., № 800000008/8/802269 від 08.04.2008 р., № 800000008/8/802300 від 22.04.2008 р., № 800000008/8/802329 від 06.05.2008 р., № 800000008/8/802356 від 16.05.2008 р., № 800000008/8/802364 від 20.05.2008 р., № 800000008/8/802414 від 05.06.2008 р., № 800000008/8/802451 від 20.06.2008 р., № 800000008/8/802466 від 24.06.2008 р., № 800000008/8/802473 від 26.06.2008 р. в реєстрі ВМД Харківської митниці (а.с.105-106 т. 1); 3)          листом Харківської митниці № 18/01-799 від 29.01.2009 р., згідно з яким за наявною інформацією в ЄАІС ДМСУ вантажі по ЕК ВМД № 800000008/8/802150 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802149 від 28.02.2008 р., № 800000008/8/802171 від 05.03.2008 р., № 800000008/8/802233 від 25.03.2008 р., № 800000008/8/802269 від 08.04.2008 р., № 800000008/8/802300 від 22.04.2008 р., № 800000008/8/802329 від 06.05.2008 р., № 800000008/8/802356 від 16.05.2008 р., № 800000008/8/802364 від 20.05.2008 р., № 800000008/8/802414 від 05.06.2008 р., № 800000008/8/802451 від 20.06.2008 р., № 800000008/8/802466 від 24.06.2008 р., № 800000008/8/802473 від 26.06.2008 р. вивезені за межі митної території України (а.с. 134 т. 1). При цьому суд зазначає, що відмітка, яка відсутня на спірних вантажних митних деклараціях за переліком, вказаним у листі Харківської митниці № 18/01-799 від 29.01.2009 р., не є такою, з якою пов’язується вивіз товару за межі території України. Пропуск та вивезення товару за межі України здійснюється без такої відмітки. Фактично наявність чи відсутність такої відмітки не впливає на фактичний вивіз товару за межі України. Її наявність лише свідчить про додаткову перевірку факту вивозу і, відповідно, відсутність такої відмітки не свідчить про не вивезення товару за межі України і не є порушенням митного законодавства та митного оформлення товару, а для обчислення податку на додану вартість за нульовою ставкою досить факту вивезення товару, яке завірене належним чином оформленою вантажною митною декларацією. Оскільки позивачем на підтвердження факту вивезення товару за межі України надані належним чином оформлені ВМД при експорті, до операцій з вивезення (експорту) позивачем товарів повинна застосовуватися нульова ставка ПДВ. На момент перевірки позивач мав вантажні митні декларації, які відповідали митному законодавству та інші документи, які підтверджували вивіз товару за межі України. При цьому оригінали ВМД знаходилися у відповідача. Вони були здані позивачем як додатки до декларацій з ПДВ. Жодних зауважень у податкового органу не виникло, декларації були прийняті, рішень про зменшення бюджетного відшкодування чи податкового кредиту за наслідками дослідження декларацій у ході камеральних перевірок не приймалося. У ході планової виїзної перевірки позивач листом № 01-553 від 19.12.2008 р. (а.с. 109 т. 1) звернувся до відповідача з проханням повернути ВМД для надання їх митному органу для додаткового підтвердження вивезення товару за межі України. Відповідач листом № 11948/10/15-217 від 22.12.2008 р. (а.с. 110 т. 1) відмовив у цьому з помилковим посиланням на норми законодавства, порушуючи при цьому загальнодозвільний метод правового регулювання відносин. Разом з цим проведеною перевіркою документів, а саме: зовнішньоекономічних контрактів, вантажно-митних декларацій, банківських документів, журналів-ордерів по рахункам №№ 362, 632, 371.3 та 681.3 відповідач не встановив порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. За таких обставин суд вважає, що на момент перевірки у позивача були оформлені відповідно до митного законодавства ВМД, інші документи, які підтверджували реальність проведених операцій з експорту товарів. У відповідача була можливість з’ясувати реальність вивезення товарів за межі митної території України та надати можливість платнику податків оформити ВМД згідно з вимогами податкового органу. Однак, цього не було зроблено. Надання підтверджень вивезення товару за межі митної території України з метою їх використання для обґрунтованості застосування «0» ставки податку на додану вартість відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Харківська митниця про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000031600/0 від 12.01.2009 р. та № 0000041600/0 від 12.01.2009 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» (64600, м. Лозова, вул. Потьомкіна, 1, р/р 2600219963001 Лозівське відділення ХГРУ Приватбанк, код ЄДРПОУ 00236033) в розмірі 3,40 грн. (три грн. сорок коп.) судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 14 грудня 2009р.

Суддя                                         П'янова Я.В.