Ухвала суду № 72690771, 07.03.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5268/17

Провадження № 2/635/480/2018

УХВАЛА

про відмову в застосуванні зустрічного забезпечення позову

07 березня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання – Желізової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №635/5268/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває справа за позовом представника позивача – адвоката ОСОБА_5, яка звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 та діє на підставі договору про надання адвокатських послуг №22/08/2016 від 22.08.2016, в якому просить суд:

-визнати простий процентний вексель №80350589213666 таким, що не має вексельної сили;

-визнати недійним та таким, що не має вексельної сили аваль, вчинений ОСОБА_3 на простому процентному векселі 80350589213666;

-визнати недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про не оплату, вчинений державним нотаріусом Першої державно нотаріально контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 07 вересня 2017 року за реєстровим №2-912;

-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений державним нотаріусом Першої державно нотаріально контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 08 вересня 2017 року за реєстровим №2-916.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року провадження у даній справі відкрито та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Згідно з ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року заяву представника позивача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/5268/17 – задоволено частково та зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим державним нотаріусом Першої державної нотаріально контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 08 вересня 2017 року за реєстровим №2-916, до набуття законної сили рішенням у справі №635/5268/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року про відкриття провадження у справі – скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року провадження у справі №635/5268/17 відкрито та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідності до ухвали апеляційної суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року про вжиття заходів забезпечення доказів – залишено без змін.

На підставі постанови апеляційної суду Харківської області від 29 січня 2018 року, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року у справі №635/5268/17 про відкриття провадження – залишено без змін.

19 грудня 2017 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №635/5268/17, зобов’язавши ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Харківського районного суду Харківської області грошові кошти у розмірі 6 251 250 гривень у строк 10 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення та надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

В обґрунтування вимог своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що він став однією із жертв протиправних дій, вчинених з явним та неприхованим використанням суду, під час конкурентної боротьби між колишніми партнерами по бізнесу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Так, 17 березня 2010 року, на думку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали фіктивний договір позики на суму 150 тис. доларів США, який було вигадано, щоб спробувати випередити ОСОБА_1 з його безспірними вимогами до боржника, а жодних доказів, що ОСОБА_2 насправді передав ОСОБА_3 вказану суму не існує. За твердженнями ОСОБА_2 нібито ОСОБА_3 не виплатив жодної суми за договором протягом 7 років. За твердженнями ОСОБА_1, у 2016 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано партнерські стосунки і вони стали конкурентами. 30 серпня 2016 року рішенням Красноармійського районного суду Донецької області з ОСОБА_3 стягнуто за договором позики від 17.03.2010 заборгованість у сумі 3 739 388,02 гривень. Приблизно у цей період ОСОБА_3, намагаючись уникнути майнової відповідальності перед ОСОБА_1 за його зобов’язаннями вчинив аваль на простому безпроцентному векселю, держателем якого є ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_2 ані до зобов’язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_1, ані до ОСОБА_1 та його векселя жодного відношення не має. 08 вересня 2017 року ОСОБА_1 передав до Міськрайонного ВДВС по Харківському району та місті Люботин заяву та оригінал напису, виданого 08.09.2017 державним нотаріусом ОСОБА_4 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_1 суми за простим процентним векселем 6 млн. 251 тис. 250 грн. У своїй заяві ОСОБА_1 просив відкрити виконавче провадження та вжити заходів щодо захисту його персональних даних. 11 вересня 2017 року старшим державним виконавцем Щегульною Г.О. було відкрито виконавче провадження ВП 54675556 та постанова направлена ОСОБА_1 поштою. Далі, як зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві, у період з 11.09.2017 по 21.09.2017 відбулися протиправні дії, а саме: старший державний виконавець Щегульна Г.О. всупереч приписів частини першої статті 30 та частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно та кошти боржника не наклала, виконавчі провадження у рамках зведеного виконавчого провадження не об’єднала, виготовила копії матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1, які становлять охоронювану законом нотаріальну таємницю та конфіденційну інформацію, незаконно передала копії цих документів представнику іншого стягувача з громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_7, який є стягувачем в іншому виконавчому провадженні ВП 54350018; 14.09.2017 представник ОСОБА_2 передала копії незаконно отриманих документів до Харківського районного суду Харківської області разом з позовною заявою про визнання векселю, аваля, протесту та виконавчого напису такими, що не мають вексельної сили, заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ОСОБА_1, а також заяву про витребування у нотаріуса ОСОБА_4 матеріалів про вчинення ОСОБА_8 нотаріальних дій; 20.09.2017 відкрито провадження у справі за даним позовом та забезпечено позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом; 22.09.2017 ВП 54350018 зупинено. По факту приведених дій старшого державного виконавця Щегульної Г.О. Слобідським відділом поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження за №12017220540002257 за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України. Стосовно ж безпосередньо мотивів ОСОБА_1 щодо застосування зустрічного забезпечення ним зазначено наступне. У виконавчому провадженні №54350018 на користь ОСОБА_2 проведені майже всі підготовчі заходи для проведення продажу арештованого майна ОСОБА_3, тоді як у виконавчому провадженні ОСОБА_1 навіть не накладено арешт на майно ОСОБА_3 Так, ОСОБА_1 зазначає, що у разі ухвалення рішення, яким ОСОБА_2 буде відмовлено у задоволенні позову, тобто виконавчий напис підлягатиме виконанню, може виникнути ситуація, коли його виконання стане неможливим, оскільки усі кошти від продажу майна ОСОБА_3 підуть цілком на погашення заборгованості тільки перед ОСОБА_2, а заборгованість перед ОСОБА_1 залишатиметься непогашеною. Між тим, ухвалою Харківського районного суду від 20.09.2017 зупинено стягнення за спірним виконавчим написом, чим завдається шкода матеріальним інтересам ОСОБА_1 та надається перевага інтересам ОСОБА_2 в отриманні коштів при продажі майна боржника. Відтак, з посиланням на положення пункту 2 частини третьої статті 154 ЦПК України, ОСОБА_1 просить суд вжити заходи зустрічного забезпечення, які суд зобов’язаний застосувати, у разі надання суду доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. На підтвердження майнового стану позивача ОСОБА_1 надано до суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 07.12.2017, згідно якої усе майно яке належить ОСОБА_2 перебуває в іпотеці АКБ СР «Укрсоцбанк», код:00039019, м.Київ, вул.Ковпака, буд.29, згідно іпотечного договору №1922 від 25.03.2008 на суму основного зобов’язання 350 тис.доларів США, строк дії договору до 10.03.2033. На приведене ОСОБА_1 посилається як на достатню підставу застосування обов’язкового зустрічного забезпечення, адже невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення у цій справі, оскільки поки справа буде розглядатися, державним виконавцем за виконавчим провадженням ВП №54350018 будуть вчинятися виконавчі дії тільки на користь ОСОБА_2 Відтак, ОСОБА_1 вважає, що застосування заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення ОСОБА_2 на депозитний рахунок Харківського районного суду Харківської області суми 6 млн 251 тис. 250 грн є цілком співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року у справі №635/5268/17.

01 березня 2018 року матеріали справи №635/5268/17 повернулися з апеляційного суду Харківської області до суду першої інстанції.

Відтак, розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №635/5268/17 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У відповідності до частини четвертої статті 154 ЦПК України зазначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову (частина п’ята статті 154 ЦПК України).

На підставі вимог частини шостої статті 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Таким чином, заява про застосування зустрічного забезпечення розглядається суддею одноособово, без виклику та повідомлення сторін.

З огляду на все вище викладене, суд не вбачає підстав для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення у даній справі у зв’язку з тим, що з наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 07.12.2017 вбачається, що не все майно позивача – ОСОБА_2, як про це зазначено ОСОБА_1 у заяві, є об’єктом обтяження за іпотечним договором від 25.03.2008, а лише є земельна ділянка (кадастровий номер – 6310136600:12:059:0022) та житловий будинок, що розташовані за адресою: м.Харків, провулок Трудовий, земельна ділянка 16/7. Між тим, з даної довідки також встановлено, що у позивача – ОСОБА_2 перебуває у власності також інше майно.

Інших доказів на підтвердження обґрунтування підстав для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення у даній справі згідно вимог пункту 2 частини другої статті 154 ЦПК України суду не надано.

Відтак, станом на час розгляду судом заяви про зустрічне забезпечення у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частини третьої статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 154, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №635/5268/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4, про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, про визнання недійсним та таким, що не має вексельної сили аваль на векселі, про визнання недійним та таким, що не має вексельної сили протест векселя про неоплату, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя – Я.А. Шинкарчук