Ухвала суду № 72688615, 12.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/77/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 І. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Олексієнко І.С.,

суддів Іванова Д.Л., Онуфрієва В.М.,

із секретарем Верещагіною В.В.,

за участю прокурора – Запорожця О.А.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Вірменія, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області 17.01.2017 року за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді штрафу

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 60 діб з 20.02.2018 року по 20.04.2018 року, не відлучатися із місця постійного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 22.00 год. до 08.00 год.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у судді не було законних підстав для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу. Вказує, що слідчий суддя при обранні такого запобіжного заходу в повній мірі не врахував наявність іншого ризику, вказаного у клопотанні слідчого від 11.10.2017 року, а саме незаконного впливу на свідків, а також тяжкості злочину, у скоєнні якого на даному етапі розслідування підозрюється ОСОБА_4

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 08.04.2017 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився у приміщенні кафе «Tiamo», розташованого за адресою вул. Калинова, 126, м. Знам’янка Кіровоградської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі ОСОБА_5, раптово виник умисел на умисне вбивство останнього. Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, 08.04.17 року приблизно о 00.47 год., ОСОБА_4, побачивши, що ОСОБА_5 зайшов до чоловічого туалету вищевказаного кафе, взявши в праву руку металевий ніж, також зайшов до туалетної кімнати. Перебуваючи безпосередньо у туалетній кімнаті ОСОБА_4, тримаючи в правій руці ніж, наніс вказаним ножем не менше 9 ударів ОСОБА_5 в область кінцівок, шиї та грудної клітки зліва, тобто в область життєво важливих органів ОСОБА_5 Протиправні дії ОСОБА_4, який намагався продовжувати наносити ножем тілесні ушкодження ОСОБА_5 були припинені відвідувачами кафе «Tiamo», унаслідок чого з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, спрямованих на умисне вбивство ОСОБА_5, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді множинних ножових поранень в області шиї, грудної клітини зліва, та лівого плеча. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2018 року клопотання слідчого СВ Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 діб з 20.02.2018 року по 20.04.2018 року, не відлучатися із місця постійного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 22.00 год. до 08.00 год.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що в ході судового розгляду прокурором нібито не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5, який є потерпілим по кримінальному провадженню, претензій до ОСОБА_4 не має, останньому згідно висновку експерта спричинено легкі тілесні ушкодження. Також ОСОБА_4 через захисника подано до прокуратури "явку з повинною".

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновок слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 та обрання домашнього арешту є обґрунтованим та відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слід погодитись з висновком слідчого судді, що прокурор не довів, що належну процесуальну поведінку підозрюваного забезпечить лише тримання під вартою. Немає у провадженні переконливих даних про те, що домашній арешт підозрюваного не зможе запобігти ризикам, на які посилається прокурор.

Домашній арешт повинен забезпечити виконання підозрюваним всіх процесуальних рішень й дій у цьому провадженні. При порушенні умов домашнього арешту слідчий вправі клопотати про його зміну.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.

Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно правовій позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, що і було реалізовано слідчим суддею при розгляді клопотання.

Також відповідно правовій позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Колегією суддів взято до уваги те, що підозрюваний вжив заходів для врегулювання відносин з потерпілим, самостійно звернувся до Знам’янського ВП ГУНП України в Кіровоградській області з явкою з повинною та для проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадження. Ці обставини підтверджують, що в нього немає наміру ухилятися від слідства, незаконно впливати на учасників провадження чи вчиняти інші злочини.

Посилання прокурора на тяжкість вчиненого злочину, на суворість можливого покарання слід відхилити, оскільки вони не є безумовними підставами для скасування ухвали і тримання підозрюваного під вартою.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.

Разом з тим, за змістом ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Частково задовольняючи клопотання слідчого Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області та застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст.181 КПК України.

Зокрема, слідчим суддею вказано, що строк домашнього арешту слід обчислювати у добах, що не передбачено вказаною нормою закону.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів, вважає за необхідне задовольнити частково клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а так як останньому повідомлено про підозру 20.02.2018 року, тому на теперішній час в межах строку досудового розслідування у період часу з 22.00 год. до 08.00 год., із покладенням на підозрюваного відповідних обов’язків, оскільки останній самостійно повернувся на територію України, на даний час працевлаштований, а цілодобовий домашній арешт підозрюваного є занадто суворим обов’язком для ОСОБА_4

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч.3 п.2 ст.407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградcької області від 20.02.2018 року, якою щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 діб з 20.02.2018 року по 20.04.2018 року, не відлучатися із місця постійного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 22.00 год. до 08.00 год. - скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого СВ Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградської області задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто з 12 березня 2018 року по 20 квітня 2018 року.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із місця постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в період з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, покласти на співробітників Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2