Ухвала суду № 72687892, 12.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-998/2011

Провадження № 11/779/2/2018

Категорія .2 ст.307 КК України

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д.М.

Суддя-доповідач Гандзюк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді: Гандзюка В.П.,

суддів Гриновецького Б.М., Васильєва О.П.,

учасники судового провадження:

прокурор Журавльов Є.Є.,

заявник ОСОБА_1,

представник заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2017 року про скасування арешту нерухомого майна, -

в с т а н о в и л а :

Судове рішення суду першої інстанції

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2012 року, в порядку виконання вироку Івано-Франківського міського суду, - відмовлено.

Зміст вимог апеляційної скарги:

У апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту скасувати та скасувати арешт нерухомого майна накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер ВП №35830670 виданий 26.12.2012 року виданої головним державним виконавцем Григорківим С.І. в порядку виконання вироку Івано-Франківського міського суду від 15.11.2012 року.

Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції:

Вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2012 року, котрий набрав законної сили 15.11.2012 року, судом було засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.305, ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_1 майна.

26.12.2012 року головним державним виконавцем ВДВС Тисменицького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 35830670 та накладено арешт на все належне їй майно, про що винесено відповідно постанову. 27.03.2013 року було прийнято постанову про повернення виконавчого документа, оскільки майно відсутнє.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, та прокурора.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим та зазначає, що на підставі вироку Івано-Франківського міського суду, котрий набрав законної сили 15.11.2012 року, судом було вирішено конфіскувати все належне ОСОБА_1 майно. 26.12.2012 року на підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження ВП 35830670 та накладено арешт на все належне їй майно, про що винесено відповідно постанову. 27.03.2013 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки в ході виконавчого провадження було встановлено відсутність майна, яке б належало на праві власності ОСОБА_1 Однак, повертаючи виконавчий документ державний виконавець ВДВС Тисменицького районного управління юстиції не скасовував заходи примусового виконання рішення.

На даний час, заявник має бажання придбати майно, однак із реєстру заборон, їй стало відомо про існування заходів забезпечення виконавчого провадження у вигляді арешту.

Вважає, що існування даної заборони на даний час, грубо порушує її права.

Заявник підтримала подану апеляційну скаргу та наведені в ній доводи про необхідність скасування арешту нерухомого майна.

Прокурор заперечив доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, з підстав їх необґрунтованості, однак вказав на незаконність ухваленого судового рішення. Вважає що суд допустився суперечностей своїх висновків. Зокрема, встановивши та виклавши в судовому рішенні твердження про непідсудність клопотання в порядку виконання вироку, оскільки таке вирішується в порядку вирішення цивільного правового спору, вирішив клопотання по суті та відмовив в його задоволенні. Просить хвалу суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Обставини, встановлені апеляційним судом.

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 звернулася з клопотання про зняття арешту з нерухомого майна, який був накладений державним виконавцем на виконання вироку суду в частині конфіскації майна. Підставою для зняття арешту є закінчення виконавчого провадження. Повернувши виконавчий лист та закривши виконавче провадження державний виконавець не вирішив питання, пов’язані із забезпеченням виконання, тобто арешту майна. Таким чином, на даний час накладений арешт діє за межами кримінального та виконавчого провадження і на думку ОСОБА_1 грубо порушує її майнові права.

Мотиви апеляційного суду.

Апеляційний суд враховує норми Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України та правову позицію ВССУ про те. що питання, пов’язані з процесуальними діями державних виконавців, в тому числі накладення чи зняття арешту на майно боржника, носять характер цивільних правовідносин, щодо яких встановлений окремий спосіб вирішення. На це наголошує ВССУ в своїй постанові №5 від 3.06.2016 року та послався суд першої інстанції.

Однак, визнавши інший порядок захисту права заявниці, суд допустився помилки та фактично вирішив спір по суті, відмовивши в задоволенні клопотанні, що є в подальшому перешкодою для звернення до суду.

Можливість захисту своїх майнових прав, який встановлений ст. 174 КПК України має підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Однак, порядок зняття арешту з майна, на яке накладений арешт державним виконавцем, після закриття виконавчого провадження та повністю виконаним вироком суду діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.

За таких обставин ухвала суду, винесена в порядку виконання вироку суду, є незаконною та підлягає скасуванню. Враховуючи те, що ухвала суду скасовується з підстав неправильного застосування норм матеріального права за правилами ст.366 КПК України в редакції 1960 року, справа повертається на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

При новому судовому розгляді слід врахувати наведені в ухвалі порушення та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.362,365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківської міського суду від 14 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 – скасувати, та повернути на новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк