Рішення № 72687426, 13.03.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/25/18

Провадження №: 2/0343/145/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 березня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка просить постановити рішення, яким стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на її, ОСОБА_1, користь, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500.00 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з моменту пред’явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття;

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Свої вимоги мотивує тим, що шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстровано 18 липня 1999 року Долинським відділом РАГСу Івано-Франківської області, актовий запис№ 105.

Від спільного проживання в шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

На даний час діти знаходяться на її утриманні.

Вона самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати їх дітей, а також виконувати всі інші обов’язки, покладені на неї законом .

Відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку - це зокрема виявилося у відсутності будь-якого матеріального (грошового) утримання їх дітей, а також у тому, що чоловік жодним чином не приймає участі у вихованні дітей та не виконує жоден із тих обов’язків, які покладені на нього Законом як на батька.

Аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина (окрім їх спільних дітей) немає.

Наскільки їй відомо, відповідач офіційно не працює хоча є здоровою особою працездатного віку.

На момент звернення до суду з цим позовом, між ними не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов’язку утримувати дітей.

У зв’язку з цим вона вважає, що з відповідача слід щомісячно стягувати аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 5000.00 гривень по 2500 гривень на кожну дитину.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (довіреність а.с.30) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просить позов задоволити в повному обсязі. Не заперечила проти заочного розгляду справи .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на виклик не з’явився, причину своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21,28,29) та оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного судуза веб-адресою: dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.26), від нього не поступив відзив на позов.

Суд, вислухавши думку представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції , передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ст. 183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Про те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і від спільного проживання у них народилися : 16.08.2000 року дочка ОСОБА_6 та 14.06.2015 року син ОСОБА_7 свідчать матеріали справи – копія свідоцтва про одруження І-НМ №000189 від 18.07.1999р. (а.с.4), копія повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія І-НМ №356696 від 28.12.2017 року (а.с.5), копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серія І-НМ№287628 від 19.06.2015 року (а.с.6).

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі погіршилися стосунки, неповнолітні діти перебувають на утриманні позивачки, з якою проживають.

Відповідач на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу.

Оскільки відповідач офіційно не працевлаштований та немає постійного доходу та регулярного заробітку, то суд, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз’яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов’язки

щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки ОСОБА_1, матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, те, що він тимчасово не працює, не має стабільного доходу, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов’язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1300 гривень, на кожну дитину щомісячно.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України. На підставі ст. ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИР І Ш И В:

Позов задоволити частково .

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень , на кожну дитину щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 03 січня 2018 року і проводити до повноліття дітей. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов’язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704,80 гривень судового збору .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1, 06.08.1981р.н., ІПН НОМЕР_1, жителька с.Старий Мізунь, вул.Скрипника,20а/2 Долинського району Івано-Франківської області, 77543 .

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_6, 77543 .

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш