Постанова № 72687279, 20.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1171/18 Справа № 201/14148/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Баранніка О.П., Посунся Н.Є.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ТОВ «Златобанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01.07.2013 року між ним та відповідачем було укладено договір №АХ-02-01 про відкриття та обслуговування міжнародних платіжних карток American Express, на підставі якого відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом та видано платіжну картку. Відповідно до договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення заборгованості, проте всупереч вимогам договору, станом на 10.08.2015 року, має заборгованість за операціями з використанням платіжної карти в сумі 2499,75 євро та пенею у розмірі 31685,95 грн. ОСОБА_2, отримавши вимогу банку про погашення заборгованості, в добровільному порядку суму такої заборгованості та нараховану пеню не сплатив. Тому позивач, посилаючись на норми загальних положень про зобов»язання та загальних положень про договір, а також ст.ст. 1048 - 1050, 1054 ЦК України, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за операціями з використання платіжної картки згідно договору №АХ-02-01 про відкриття та обслуговування міжнародних платіжних карток American Express від 01.07.2013 року, яка складається із заборгованості за операціями з використання платіжної картки в сумі 2499,75 євро та пені в сумі 31685,95 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Златобанк», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на укладення 02.09.2010 року між ПАТ «Златобанк» та американською фінансовою компанією «American Express Servises Europe Limited» договору про торгівлю картками American Express, на підставі якого ПАТ «Златобанк» набув право пропонувати своїм клієнтам відповідні карткові прокукти American Express у доларах США, євро, фунтах стерлінгів.

Судом встановлено, що 01.07.2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 укладено договір №АХ-02-01 про відкриття та обслуговування міжнародних платіжних карток American Express (а.с. 6-9, 10-12 т. 1).

Пунктом 1.2. вказаного вище договору №АХ-02-01 про відкриття та обслуговування міжнародних платіжних карток визначено, що «Картка» - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої American Express пластикової картки, що використовується для здійснення платіжних операцій та містить обов'язкові реквізити визначені платіжною організацією, які ідентифікують платіжну систему, його емітента, а також держателя картки.

Згідно пункту 2.1 договору ПАТ «Златобанк» надає ОСОБА_2 платіжну картку American Express Platinum, емітовану American Express Servises Europe Limited (американська фінансова компанія, далі - Компанія), і забезпечує здійснення та проведення операцій із використанням картки, як на території України, так і за її межами відповідно до умов договору та правил користування картками American Express, згідно додатку №3 до договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що банк для належного виконання клієнтом умов договору та проведення розрахунків з компанією за операціями, здійсненними з використанням картки, відкриває рахунок НОМЕР_1 в Євро, код банку - 380612, та проводить операції за рахунком.

За змістом п. 2.3 клієнт сплачує банку комісійну винагороду за здійснення операцій по рахунку в порядку, в розмірах та в строки, встановлені договором та тарифами банку, згідно додатку №2 до договору.

Також, пунктом 3.2. вказаного вище договору погоджено, що клієнт у день отримання картки, згідно тарифів банку: вносить на рахунок суму комісійної винагороди компанії за річне обслуговування картки та суму комісійної винагороди банку за погашення платіжних зобов'язань перед компанією; сплачує комісійну винагороду за відправку компанії пакету «Картка American Express» на рахунок НОМЕР_2, код рахунку 380612.

Відповідно до п. 3.4 картка є власністю Компанії, емітується на ім'я клієнта або на ім'я його довіреної особи - фізичної особи, яка на законних підставах має право здійснювати операції з використанням Картки, і ні за яких обставин не може бути передана іншим особам.

Згідно п. 3.7. договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року сторони шляхом підписання цього договору домовились, що клієнт доручає банку без додаткових узгоджень та надання клієнтом платіжних доручень та без надання будь-яких додаткових документів, самостійно списувати з рахунку: суми операцій, здійснених клієнтом та/або його довіреною особою з використанням картки, за випискою; суми комісійної винагороди відповідно до тарифів банку; суми збитків, що виникли в результаті порушення клієнтом та/або його довіреною особою умов договору та Правил користування карткою; суми заборгованості, які виникли при здійсненні операцій з використанням картки.

На аркуші 10 наявна копія додатку №1 до договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року «Заява на оформлення картки».

Додатком №2 до договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року сторонами погоджено «Тарифи для карток American Express, що встановлює АТ Златобанк» та «Тарифи, що встановлює компанія «American Express» (а.с. 11 т.1).

Додатком №3 до договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року передбачено «Правила користування платіжною карткою (а.с. 12 т.1).

Місцевим судом також встановлено, що за договором №АХ-02-01 ПАТ «Златобанк» було відкрито рахунок НОМЕР_1 для проведення операцій з використанням картки, яка була отримана відповідачем.

Згідно змісту позовної заяви, за договором №АХ-02-01 від 01.07.2013 року позивачем нараховано заборгованість за використання коштів за карткою в розмірі 2499,75 євро, у зв'язку із виникненням якої розраховано пеню в загальному розмірі 31685,95 грн.

Колегія звертає увагу, що даний позов заявлено банком з посиланням на норми загальних положень про зобов»язання та загальних положень про договір, а також ст.ст. 1048 - 1050, ст. 1054 Цивільного кодексу України. Згідно доводів апеляційної скарги, договір №АХ-02-01 від 01.07.2013 року є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору на умовах овердрафту.

За положеннями статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи наведені правові норми, істотними умовами кредитного договору є предмет (грошові кошти), строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Частинами 1, 2 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1069 ЦК України передбачено, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Детально дослідивши матеріали даної цивільної справи та, зокрема, зміст договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року з додатками, апеляційним судом встановлено, що вказаний договір не містить істотних умов кредитного договору, сторони не досягали згоди щодо розміну кредитних коштів, розміру та умов нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Договором №АХ-02-01 від 01.07.2013 року не передбачено здійснення банком платежів з рахунка клієнта НОМЕР_1, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів. Навпаки, пунктом 3.7.1 договору №АХ-02-01 від 01.07.2013 року передбачено, що, у разі недостатності коштів на рахунку НОМЕР_1 у валюті заборгованості за цим договором, клієнт доручає банку самостійно (без надання клієнтом розрахункових документів та заявок) від імені клієнта та за його рахунок здійснити списання коштів у відповідному розмірі з будь-якого вкладного (депозитного) та/або поточного рахунку в іншій валюті, який відкрито в даному банку.

Отже, договір №АХ-02-01 від 01.07.2013 року містить умови договору банківського рахунку, умови щодо обслуговування платіжної картки та не має умов кредитного договору чи умов кредитування рахунку, тому позовні вимоги, за зазначеними позивачем правовими підставами, задоволенню не підлягають.

Крім того, місцевим судом правильно встановлено, що позивачем не доведено факт надання відповідачу власних грошових коштів на умовах кредитування, не надано доказів відкриття відповідачу кредитного ліміту у зв»язку з укладенням договору №АХ-02-01; клопотання про витребування відповідних доказів судом апеляційної інстанції позивачем не заявлено, що стверджується протоколом та звукозаписом судового засідання, змістом апеляційної скарги.

Колегія звертає увагу, що факти відкриття та обслуговування ПАТ «Златобанк» рахунку відповідача ОСОБА_2 для розрахунків з американською фінансовою компанією «American Express Servises Europe Limited» не свідчать про існування між позивачем та відповідачем правових відносин, що пов»язані з кредитуванням та не доводять факту надання відповідачу кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Златобанк» за договором №АХ-02-01 надав американській фінансовій компанії «American Express Servises Europe Limited» індивідуальну гарантію виконання зобов»язань ОСОБА_2 за операціями з використанням платіжної картки на суму 50000,0 дол. США, - не спростовують правильність наведених вище висновків суду про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позов з підстав існування зобов»язань гарантії позивачем у даній справі заявлено не було. Крім того, суду не надано доказів на підтвердження доводів апелянта щодо існування договірних правовідносин гарантії; долучена до апеляційної скарги копія «гарантійної форми» викладена англійською мовою, належним чином завірений переклад українською мовою вказаного письмового документу суду не представлено, що свідчить про його невідповідність вимогам ст. 78 ЦПК України.

Разом з тим, суд другої інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновку місцевого суду про те, що «боржником у спірних правовідносинах є компанія, яка перерахувала відповідачу власні кошти для використання за карткою», що, однак, не вплинуло на правильність висновку районного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог; тому, приймаючи до уваги, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, колегія дійшла висновку про необхідність відмови у задоволення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного судового рішення без змін.

Колегія наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з позовом за іншими правовими підставами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ПАТ «Златобанк» (код ЄДРПОУ 35894495) в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 983,03 грн., який підлягав сплаті при зверненні з апеляційною скаргою, враховуючи, що апеляційну скаргу банку залишено без задоволення.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (код ЄДРПОУ 35894495) в дохід держави судовий збір в розмірі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді