Постанова № 72686187, 06.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року м.Дніпро

Справа № 912/3480/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Пархоменко Н.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2017 (суддя Тимошевська В.В.) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл"

про стягнення 4 596 768 513,36 грн,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл"

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсними умов договору

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.11.2016 в розмірі 4 596 768 513,36 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2017 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

30.11.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" подано до господарського суду зустрічну позовну заяву №29/11 від 29.11.2017 з вимогами до ПАТ КБ "Приватбанк", в якій заявник просив: визнати недійсними умови п.2.3.2 кредитного договору № 4Д16123Г від 17.11.2016, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Денвер-Оіл", в частині "Банк на свій розсуд має право: а) змінити умови договору - вимагати від Позичальника (ТОВ "ДЕНВЕР-ОІЛ") дострокового повернення кредиту, сплату відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором; або в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 ГКУ здійснити однобічне розірвання договору з відправленням Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань"; визнати ПАТ КБ "ПриватБанк" таким, що порушив умови кредитного договору № 4Д16123Г від 17.11.2016.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2017 зустрічну позовну заяву ТОВ "Денвер-Оіл" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

12.12.2017 від ТОВ "Денвер-Оіл" надійшла заява про зміну підстав зустрічного позову та уточнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2017 у даній справі у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про відкладення розгляду справи від 28.12.2017 відмовлено. Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 11.10.2017 до товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" про стягнення 4596768 513,36 грн залишено без розгляду. Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" від 29.11.2017 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними умов договору залишено без розгляду.

Не погодившись зі згаданою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" звернулося до Дніпропетровського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Скаржник зазначає, що на час відкриття провадження у справі за первісним позовом та прийняття до розгляду зустрічного позову, обидві позовні заяви відповідали вимогам чинного законодавства України, тому обидві позовні заяви підлягали до розгляду Господарським судом Кіровоградської області.

Встановивши, що вже після відкриття провадження у справі, позовна заява ПАТ КБ "Приватбанк" стала такою, що не відповідає вимогам ст.ст.162,164 ГПК України, господарський суд відповідно до ч.11-13 ст.176 ГПК України зобов'язаний був залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, і лише у випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, залишити позовну заяву без розгляду.

Скаржник вважає висновок суду про зловживання товариством з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" процесуальними правами, що призвело до штучної зміни підсудності при поданні зустрічного позову, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки зустрічну позовну заяву товариством було подано до господарського суду для одночасного розгляду з первісним позовом.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" не зміг прибути у судове засідання, призначене на 28.12.2017, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, про що повідомив суд першої інстанції.

Таким чином, на думку скаржника, суд зобов'язаний був відкласти розгляд справи на підставі п.2 ч.2 ст.202 ГПК України та з'ясувати позицію товариства щодо подальшого розгляду поданого у справі зустрічного позову в наступному судовому засіданні, а не залишати позовну заяву товариства без розгляду.

Крім того, скаржник звертає увагу, що чинним ГПК України не передбачено, що залишення первісного позову без розгляду є підставою для залишення без розгляду зустрічної позовної заяви.

Позивачем надано пояснення щодо апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл", в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Позивач зазначає, що згідно ст.180 ГПК України зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, обидва позови взаємопов'язані, вони виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а у разі залишення первісного позову без розгляду відсутнє право захисту від нього шляхом подання зустрічного позову через відсутність події, що передувала.

У судовому засіданні 06.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що позовна заява ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ТОВ "Денвер-Оіл" заборгованості за кредитним договором від 17.11.2016 подана до господарського суду через органи поштового зв'язку за підписом представника ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 52-19-К-О від 10.03.2017.

За змістом зазначеної довіреності провідний юрисконсульт Департаменту претензійно-позовної роботи ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 уповноважена представляти інтереси ПАТ КБ "Приватбанк", у тому числі в господарських судах, з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, зокрема, передбачено право подавати, підписувати, висувати та підтримувати позови. Строк дії довіреності до 10.03.2020.

До позовної заяви ПАТ КБ "Приватбанк" додано докази направлення позову відповідачу, платіжні доручення від 18.10.2017 про сплату судового збору в загальному розмірі 240000,00 грн та засвідчену копію кредитного договору №4Д16123Г з додатковою угодою.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2017 було зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" надати оригінали документів, які додано до позову в копіях, докази фактичного надання кредиту з виписками по рахунках та, з огляду на сформовану загальним відділом довідку про видачу ПАТ КБ "Приватбанк" подань про повернення судового збору, сплаченого згідно зазначених вище платіжних доручень, витребувано оригінали подань господарського суду та довідку казначейської служби на підтвердження сплати судового збору і відсутність його повернення.

ПАТ КБ "ПриватБанк" вимоги ухвали господарського суду не виконані, витребувані документи не надані.

Разом з цим, 27.11.2017, 14.12.2017 та 20.12.2017 на адресу господарського суду Кіровоградської області на ім'я голови господарського суду від ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшли листи від 24.11.2017 № Е.65.0.0.0/3-146182, від 12.12.2017 № 775 та від 19.12.2017 №777, в яких повідомлено про те, що банком були виявлені факти "несанкціонованого подання позовних заяв невідомими особами від імені ПАТ КБ "Приватбанк" із застосуванням підроблених документів", зокрема, до ТОВ "Денвер-Оіл".

ПАТ КБ "Приватбанк" зазначено, що банк не подавав вказаних в листі позовів, у тому числі позову з вимогами до ТОВ "Денвер-Оіл", а копія довіреності, яка додана до таких позовів, використана незаконно, платіжні доручення про сплату судового збору не завірені належним чином (кольорові копії); за період з 05 по 08.12.2017 ПАТ КБ "Приватбанк" фактично повернуто судовий збір, у тому числі по справі № 912/3480/17.

Проте, матеріали справи не містять, а ПАТ КБ "Приватбанк" не надано доказів "несанкціонованого" подання позовних заяв невідомими особами від імені ПАТ КБ "Приватбанк", а також спростування належності підпису на позовній заяві особі, яка в ній зазначена (ОСОБА_1В) або докази на підтвердження підробки документів, доданих до позову. Також відсутні докази звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення відповідних дій, які переслідуються у кримінальному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ КБ "Приватбанк" не доведено належними доказами повідомлені у відповідних листах обставини.

Водночас, згідно довідки Управління державної казначейської служби у Кіровоградській області від 13.12.2017 № 15-6/1216-7950, наданої за запитом господарського суду, а також зазначених вище листів ПАТ КБ "Приватбанк" та наданих банком довідок казначейської служби від 27.12.2017 грошові кошти, які були сплачено як судовий збір згідно доданих до позову платіжних доручень, повернуто платнику згідно його заяви та подання господарського суду - 05.12.2017.

Отже, після надходження позовної заяви та порушення провадження у даній справі, ПАТ КБ "Приватбанк" повернуло судовий збір, сплачений за подання позовної заяви.

Зазначені дії банку свідчать про відсутність у останнього реального наміру здійснювати у господарському суді розгляд справи за позовом до ТОВ "Денвер-Оіл".

Щодо розгляду зустрічних позовних вимог ТОВ "Денвер-Оіл", колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.60 ГПК України (в редакції, яка діяла на час подання зустрічного позову) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Частинами 1,2 статті 180 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише в строк до подання позову. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

З урахуванням наведеного, дійшовши висновку про наявність підстав для залишення без розгляду первісного позову, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду зустрічні позовні вимоги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника, що він не позбавлений можливості звернутися до господарського суду із окремими позовними вимогами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника, про те, що суд зобов'язаний був відкласти розгляд справи на підставі п.2 ч.2 ст.202 ГПК України, у зв'язку з перебуванням його представника на стаціонарному лікуванні, а також з'ясувати позицію товариства щодо подальшого розгляду поданого у справі зустрічного позову в наступному судовому засіданні, а не залишати позовну заяву товариства без розгляду.

Так, ухвалою господарського суду від 20.12.2017 визначено, що судове засідання, яке призначено у справі на 20.12.2017 є підготовчим засіданням.

20.12.2017 у підготовчому судовому засіданні у присутності представника відповідача ОСОБА_2 оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні на 28.12.2017 та зобов'язання сторін вчинити певні дії.

28.12.2017 до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ТОВ "Денвер-Оіл" про відкладення розгляду справи в порядку п.2 ч.2 ст.202 ГПК України, у зв'язку із його хворобою.

Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

З урахуванням приписів п.1 ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.275,276,281,282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Денвер-Оіл" відмовити.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2017р. у справі №912/3480/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 12.03.2018.

Головуючий суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус

Суддя Н.В.Пархоменко