Постанова № 72685434, 13.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/1379/15-ц

Провадження № 22-ц/787/448/2018

Головуючий у суді 1 інстанції: Ковальов І.М.

Ухвала суду 1 інстанції постановлена в м. Рівне

Дата ухвалення повного тексту невідома

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Шеремет А.М., Григоренко М.П.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

за участі: ОСОБА_2 та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Рівненського міського суду від 27 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року в суд звернувся ОСОБА_2 із заявою про поворот виконання заочного рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2015 року.

На обґрунтування заяви посилався на те, що заочне рішення на підставі якого було видано виконавчий лист, за яким відбувалося примусове виконання, було скасовано ухвалою Рівненського міського суду від 25 лютого 2016 року. При розгляді справи ухвалою Рівненського міського суду від 30 серпня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк" або банк) залишено без розгляду. Тому просив повернути йому безпідставно стягнені з нього за скасованим судовим рішенням грошові кошти в рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту та судовими витратами в розмірі 3 332,58 гривень, в рахунок виконавчого збору в розмірі 478,06 гривень та в рахунок стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 21,79 гривень.

Ухвалою Рівненського міського суду від 27 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково: зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" повернути заявнику безпідставно стягнуті грошові кошти в рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 3 332,58 гривень.

У поданій на ухвалу апеляційній скарзі банк покликався на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального і матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

На її обґрунтування зазначалося про безпідставність покликань суду на постанову про закінчення виконавчого провадження як на доказ стягнення з відповідача грошових сум, адже належними доказами на підтвердження стягнення можуть бути лише платіжні доручення, які відповідачем суду надані не були. У порушення норм процесуального права висновок суду ґрунтується лише на припущеннях, а не на допустимих доказах.

Вважав, що одиничний непрямий доказ завжди є недостатнім, тому що дозволяє зробити лише можливий, а не достовірний висновок про факт, що доказується. Тобто вірогідність (достовірність) доказу сумнівна. Недостатні докази не можуть бути покладені в основу судового рішення поки цей їх недолік не буде усунено шляхом збирання додаткових доказів, однак додаткові належні та допустимі докази відсутні.

З цих підстав просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про поворот виконання рішення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи представника банку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки заочне рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2015 року скасовано, позовну заяву банку залишено без розгляду, однак воно було частково виконано, тому необхідно допустити поворот його виконання.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду від 3 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту №ROHIAK17120551 від 26 вересня 2005 року у розмірі 83 462,19 грн. та 834,62 грн. судових витрат у справі (а.с. 23-24).

Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №47686986 від 28 травня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №569/1379/15-ц, виданого 9 квітня 2015 року Рівненським міським судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за договором кредиту №ROHIAK17120551 від 26 вересня 2005 року у розмірі 83 462,19 грн. та витрат по справі в розмірі 834,62 грн. судового збору, а всього 84296,81 грн. (а.с. 108). Постановою серії ВП №47686986 від 19 червня 2015 року, було звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2 - проводити щомісячне утримання з усіх видів пенсії, що належать до виплати боржнику, після відрахування податків та обов'язкових платежів, починаючи з 1 липня 2015 року в розмірі 20% від доходу до повного стягнення заборгованостей (загальну сума 92748,28 грн.) (а.с. 111).

Ухвалою Рівненського міського суду від 25 лютого 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2015 року за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 62).

Ухвалою Рівненського міського суду від 30 серпня 2016 року позовну заяву банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду (а.с. 93).

30 листопада 2016 року постановою державного виконавця №47686989 виконавче провадження було закінчено на підставі п.5 ч.1. ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із скасуванням рішення на підставі якого був виданий виконавчий лист (а.с. 116).

Відповідно до ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Згідно із ч.6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Частина 9 ст. 444 ЦПК України вказує, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено, за період виконання виконавчого листа по виконавчому провадженню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" стягнуто заборгованість за договором кредиту та судовими витратами в розмірі 3 332,58 гривень, а тому суд правомірно частково задовольнив заяву про поворот виконання рішення суду, зобов'язавши банк повернути безпідставно стягнуті кошти.

Крім того, в судовому засіданні представник банк визнав що заочним рішенням було стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти в рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту та судовими витратами в розмірі 3 332,58 гривень та не заперечував щодо їх повернення.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367-368, 374-375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду від 27 грудня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Повний текст судового рішення складено: 13.03.2018 р. о 10 год. 45 хв.

м. Рівне

Справа № 569/1379/15-ц

Провадження № 22-ц/787/448/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Хилевича С. В.

суддів:

секретар судового засідання

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено_______ .

Головуючий

Судді: