Рішення № 72678233, 06.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 р. Справа № 818/2121/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області) звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_2А.) про стягнення на користь Державного бюджету штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 2550,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу позивачем встановлено порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України « Про рекламу». За даним фактом складено протокол від 03.01.2017 №000004 та рішення від 03.07.2017 №000043 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2550,00грн. Вказаний штраф у добровільному порядку відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 15.01.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та зобов’язано позивача надати фото рекламного засобу від 28.12.2016.

Ухвалою суду від 01.02.2018 було витребувано у Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області довідку з інформацією про РНОКПП відповідача (а.с.30,36).

13.02.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій він відмітив, що про проведену перевірку та про рішення від 03.07.2017 йому не було відомо, проти позову заперечував (а.с.37).

13.02.2018 судом було призначено судове засідання на 01.03.2018 (а.с.40).

01.03.2018 в судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила, що фото рекламного засобу від 28.12.2016, яке судом витребовувалось ухвалою від 15.01.2018, надати позивач не в змозі, через те, що імовірно воно було вилучено під час обшуку в квітні 2017 року. Щодо тривалого розгляду справи про порушення законодавства про рекламу зазначила, що відповідач неодноразово повідомлявся про її розгляд, а тому рішення було прийнято лише в липні 2017 року.

01.03.2018 в судовому засіданні відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Додатково відмітив, що про протокол та рішення від 03.06.2017 йому стало відомо лише під час розгляду справи у суді, рекламу на магазині він взагалі не розміщує вже більше 2-х років, а знижки -30%, -20%, які, як стверджував позивач були на фото, взагалі є збитковими.

01.03.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.03.2018, у зв’язку з витребуванням у позивача доказів вилучення під час обшуку фото рекламного засобу від 28.12.2016, рішень, які приймались з метою продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, доказів направлення та вручення всієї кореспонденції на адресу відповідача з приводу розгляду справи про порушення законодавства про рекламу .

Відповідач в судовому засіданні 06.03.2018 свою позицію не змінив та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засіданні 06.03.2018 не з’явилась, просила справу розглядати у її відсутності, у вирішенні справи покладалась на розсуд суду (а.с.60). Також позивачем надано додаткові пояснення, в яких представник відмітила, що Законом України «Про рекламу» не визначено терміну застосування штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу. Разом з тим, доказів вилучення фото рекламного засобу від 28.12.2016 та рішень, про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу суду надано не було.

Враховуючи подане клопотання представника позивача, суд вважав можливим продовжити розгляд справи у її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є ОСОБА_3 України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР. ОСОБА_3 регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

В ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, службовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області 28.12.2016 було встановлено, що на фасаді магазину «Час», розташованого за адресою: м. Суми, вул. Горького, 13, (в якому здійснює свою діяльність відповідач) було розміщено рекламу про знижки цін на товар, а саме: «-30%, -20%», без зазначення строку дії такої знижки, у зв’язку з чим, протоколом від 03.01.2017 №000004, зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» (а.с.8), а 03.01.2017 - прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №000004 (а.с.9).

Листом від 10.01.2017 №01-12/106 позивач зобов'язав ФОП ОСОБА_1 надати до 23.01.2017 Управлінню захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області інформацію про вартість розповсюдженої реклами (копії платіжних документів, договори, акти виконаних робіт та інше), копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, а також повідомив про призначення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 25.01.2017 о 10:00 год (а.с.10).

Вищевказаний лист, як вбачається з пояснень представника позивача направлявся рекомендованою кореспонденцією відповідачу на адресу м. Суми, вул. Кірова, 157, про що надано поштове відправлення (а.с.11), однак, як вбачається з пояснень представника позивача та відповідача врученим не було.

В подальшому, позивачем повторно направлено на адресу відповідача, рекомендованою кореспонденцією, листи від 06.04.2017, 02.06.2017, 19.06.2016, в яких зобов'язано ФОП ОСОБА_1 надати відповідно до 24.04.2017, 26.06.2017, 30.06.2017 Управлінню захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області інформацію про вартість розповсюдженої реклами та з проханням прибути 26.04.2017, 28.06.2017, 03.07.2017 відповідно до ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.55,57,59). Однак, дані відправлення також не були вручені відповідачу (а.с.56,58,54).

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (ч.3 ст. 26 закону України «Про рекламу»).

Разом з тим, в повідомленні від 19.06.2017 про розгляд справи 03.07.2017 (а.с.55), яке направлялось на адресу відповідача, позивачем зазначено дві адреси: м. Суми, вул. Кірова, 137, яка не являється навіть адресою реєстрації відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.28), інша адреса: м. Суми, вул. Горького, 13, не є повною адресою, та конверти, надіслані, в тому числі, судом на таку адресу були повернені з відміткою пошти: «неповна адреса» (а.с.27). Інших доказів належного повідомлення відповідача про результати розгляду справи позивачем суду не надано.

Позивач в протоколі засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 03.07.2017 №000038 (а.с.12) та в позові зазначає, що відповідач був присутній під час розгляду справи. Однак, відповідач заперечував вказаний факт. Приймаючи до уваги вказане, а також відсутність підпису ФОП ОСОБА_1 в протоколі та рішенні від 03.07.2017, враховуючи пояснення представника позивача, яка відмітила про описку в протоколі, вбачається помилкове зазначення явки відповідача під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Проте, незважаючи на відсутність доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи про порушення ним вимог законодавства про рекламу, 03.07.2017 позивачем, враховуючи ст. 27 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення №000043 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу, у розмірі 2550грн. (а.с.13), яке було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, однак також врученим не було (а.с.20,53).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу», на яку йде посилання в рішенні від 03.07.2017 (а.с.13), особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Разом з тим, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким є Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав.

При цьому відповідно до п. 12 вказаного Порядку справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Як встановлено судом рішення про початок розгляду справи було прийнято 03.01.2017, рішення про накладення штрафу - 03.07.2017, тобто більш ніж через три місяці після початку розгляду справи. Дійсно, як зазначає позивач, ОСОБА_3 України «Про рекламу» не передбачає термінів застосування штрафів і до нього не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи, разом з тим, представником позивача, не надано обґрунтованих пояснень про не вчинення управлінням будь-яких дій щодо розгляду протоколу, складеного відносно відповідача, у період з 25.01.2017 (дата розгляду справи, зазначена у листі від 10.01.2017 (а.с.10) по 06.04.2017 (дата повторного повідомлення (а.с.59), та з 26.04.2017 (дата розгляду справи, зазначена у листі від 06.04.2017 (а.с.59) по 02.06.2017 (дата повторно повідомлення (а.с.57), жодних доказів на підтвердження обґрунтованого продовження розгляду справи, в тому числі рішень, позивачем на вимогу суду надано не було.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.13 Порядку посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення (п.17 Порядку).

В той же час позивачем не було надано доказів того, що під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 03.07.2017 було доведено факт вчинення порушення відповідачем про рекламу, фото рекламного засобу від 28.12.2016, яке є доказом вчинення такого порушення, не було надано ні на ухвалу суду про відкриття провадження у справі, ні в ході розгляду справи. Зі слів представника позивача, дане фото імовірно вже в квітні 2017 року було вилучено під час обшуку, що може свідчити лише про те, що під час розгляду справи 03.07.2017 про порушення законодавства про рекламу такого фото вже не було в наявності. Таким чином, рішення від 03.07.2017 №000043, прийняте лише на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу, без доказів вчинення такого порушення, без перевірки відповідності реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, без належного повідомлення відповідача про розгляду справи та не забезпечення його права бути присутнім під час розгляду справи та надавати пояснення, з необґрунтованим продовженням розгляду такої справи, у зв’язку з чим таке рішення не може відповідати ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні не було доведено факту вчинення відповідачем порушення вимог ч.5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем було розміщено рекламу з порушенням вказаних норм Закону, на неодноразові запити суду фото рекламного засобу від 28.12.2016, на який йде посилання в протоколі від 03.01.2017 №000004, позивачем надано не було, суд не вбачає підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (40021, Сумська область, м.Суми, вул.Гамалія, буд.25, код ЄДРПОУ 40356714) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, Сумська область, м.Суми, вул.Кірова, буд.157, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 2550грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.03.2018.

Суддя І.Г. Шевченко