Ухвала суду № 72677840, 12.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/924/18

УХВАЛА

12 березня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов заступника керівника Одеської міської №4 в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТТК ЛОДЖИСТІК» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,-

У С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Одеської міської №4 в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТТК ЛОДЖИСТІК», в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 27770,70грн, що еквівалентно сумі 916,90євро.

Також позивачем надане клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позивач зазначив, що згідно з ч.3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у частині 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів тез дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил № 30).

Під час здійснення габаритно-вагового контролю 29.07.2017 року було встановлено порушення відповідачем вищезазначених вимог законодавства щодо проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, що відображено в акті перевірки та до акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.07.2017, за перевищення нормативних параметрів (навантаження на одну одиничну вісь) нараховано до сплати 916,90 євро (гривневий еквівалент - 18 597, 90 грн).

Несплата відповідачем у добровільному порядку нарахованої Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на вказану суму стала підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Позивач зазначив, що він звертається до суду з вказаним позовом в інтересах держави, оскільки ні в Законі України «Про автомобільний транспорт», а ні в жодному іншому нормативно-правовому акті, в тому числі й підзаконному, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, якою затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті та визначено завдання служби, не передбачено право Державної служби України з безпеки на транспорті звертатися до суду з позовом про стягнення плати за проїзд, повноваження вказаного суб’єкта владних повноважень обмежено складанням розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Вивчивши позов та додані до нього докази суд вважає, що у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі. Якщо позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Тобто насамперед суб’єкт владних повноважень є відповідачем по справі.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.4 ст.5 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.5 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється також на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом.

Стаття 21 КАС України регламентує питання розгляд кількох пов’язаних між собою вимог. Частиною 5 ст.21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз вищезазначених норм КАС України свідчить про те, що у порядку адміністративного судочинства спори щодо відшкодування шкоди можуть розглядатися лише до відповідача – суб’єкта владних повноважень та за умовою пред’явлення такої вимоги разом з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Кабінетом Міністрів України 27.06.2007 року прийнята постанова №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою крім іншого затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та встановлено, що дія вказаного Порядку поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Пунктами 26-28 Порядку встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з п.31-1 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, плата за проїзд є встановлена законом плата перевізниками за користування дорогами загального користування з метою їх збереження.

Несплата вказаної встановленої плати або використання доріг (проїзд по ним) з порушенням встановлених нормативних вагових параметрів спричиняють шкоду державі.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю 29.07.2017 року було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства щодо проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, що відображено в акті перевірки та до акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.07.2017року, за перевищення нормативних параметрів (навантаження на одну одиничну вісь) нараховано до сплати 916,90 євро (гривневий еквівалент - 18 597, 90 грн).

Перевізник зобов’язаний був протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, органи Укртрансбезпеки лише здійснюють розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Вказану плату перевезник повинен сплати добровільно. Нездійснення вказаної плати спричиняє шкоду державі у вигляді збитків, оскільки розраховані суми плати за користування дорогами не надходять до державного бюджету.

Вказані правовідносини не мають ознак публічно-правового спору, носять приватно-правовий характер, та відповідно не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства. Стягнення вказаної шкоди на користь держави у тому числі за позовом прокурора, якій діє в інтересах держави повинно розглядатися у порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статей 2,19,21, 170 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства у справі за позовом заступника керівника Одеської міської №4 в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТТК ЛОДЖИСТІК» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами.

Роз’яснити позивачу, що вказаний позов підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Адміністративний позов з додатками повернути позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва