Ухвала суду № 72677675, 12.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 березня 2018 року № 810/575/18

Суддя Київського адміністративного суду Панченко Н. Д., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Михайлівський лан» до Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Михайлівський лан» з позовом до Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області, у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 20.04.2017 №10 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 30.09.2008 №4 «Про визнання права власності» за громадянином ОСОБА_1 та рішення виконавчого комітету Тетіївського району Київської області від 30.09.2008 №46 в частині визнання права власності за громадянином ОСОБА_1 на силосну траншею 1989 року (АДРЕСА_1, Н), силосну траншею 1981 року (АДРЕСА_1, М), силосну траншею 1992 року (АДРЕСА_1, Л).

У зв'язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 позовна заява залишена без руху.

У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно дві вимоги немайнового характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI;

- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- уточненої позовної заяви із наведеними у ній письмовими поясненнями щодо конкретних публічно-владних функцій, які були реалізовані відповідачем під час прийняття оспорюваних рішень та поясненнями, яким чином оспорювані рішення порушують права ПП «Михайлівський лан» у публічно-правових відносинах;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали 28.02.2018 до суду надійшов уточнений адміністративний позов разом з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як вбачається з уточненої позовної заяви, позивачем оспорююється рішення Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 30.09.2008 №46 у частині визнання права власності за ОСОБА_1 на силосну траншею 1989 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Н; силосну траншею 1981 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, М; силосну траншею 1992 року, що розташована по вул. Центральна 10, Л.

При цьому, з адміністративним позовом позивач до суду звернувся лише 01.02.2018, що підтверджується відтиском штампу відділення поштового зв'язку на конверті, у якому надійшла позовна заява до суду.

У позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яку позивач надав на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.02.2018, позивач стверджує, що про порушення своїх прав оспорюваними рішеннями дізнався лише у грудні 2017 року, отримавши на адвокатський запит листа Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 23.12.2017 №218 з копією оспорюваного рішення.

Втім наведені позивачем пояснення щодо моменту, коли йому стало відомо про порушення його прав, суд оцінює критично.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що початок перебігу процесуального строку звернення до суду у КАС України визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом з'ясовано, що оспорюваним рішенням Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 30.09.2008 №46, крім визнання права власності на об'єкти нерухомості за ОСОБА_1, з чим фактично не погоджується позивач, було також визнано право власності на ряд об'єктів нерухомого майна за ПП «Михайлівський лан».

Таким чином, додані до позовної заяви докази дають підстави стверджувати, що позивачеві з 2008 року було відомо (мало бути відомо) про зміст рішення Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 30.09.2008 №46 та про порушення його прав фактом визнання права власності за ОСОБА_1 на силосні траншеї.

У той же час, будь-яких доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду позовна заява та заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не містять.

Факт звернення позивача до Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області з адвокатським запитом зазначених висновків суду не спростовує і не свідчить про необізнаність позивача з оспорюваним рішенням.

Суд зазначає, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги, що позивач не навів доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, зокрема, із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з наданням відповідних доказів.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «Михайлівський лан» до Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.