Рішення № 72677504, 05.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа№813/4588/17

05 березня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Крук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівський області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівський області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (далі - Дублянська міська рада);

- зобов'язати відповідача надати позивачу вказаний дозвіл.

Ухвалою від 29.12.2017 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дублянську міську раду.

Ухвалою від 31.01.2018 суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при розгляді клопотання позивача на про надання дозволу на розробку проекту землеустрою протиправно не направив до Дублянської міської ради відповідний запит. Позивач зазначає, що вона виконала всі умови, передбачені п.6 ст.118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). В оскарженій відмові відповідач не вказав жодної з причин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, яка стала підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Крім того, позивач вважає протиправним посилання відповідача на необхідність включення земельної ділянки до переліку земель, які передаються в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, сформованого територіальним органом Держгеокадастру.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації зобов'язані, зокрема, формувати перелік земельних ділянок та визначати їх площу, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. На виконання вказаної постанови відповідач на офіційному веб-сайті опублікував перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Львівської області. У вказаному переліку обрана позивачем земельна ділянка відсутня. Крім того, листом від 05.10.2017 №1003 Дублянська міська рада повідомили відповідача, що вона не погоджує надання у власність вказаної земельної ділянки позивачу. З огляду на наведене, відповідач вважає, що він правомірно відмовив позивачу в наданні згоди на розробку проекту землеустрою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, пояснень по суті спору до суду не надала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

30.08.2017 позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради.

Як вбачається з відповіді Дублянської міської ради від 05.10.2017 №1003, вказана міська рада не погоджує надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3

Згідно з листом-відповіддю відповідача від 04.10.2017 №К-11336/0-7705/6-17 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

27.11.2017 позивач звернулася до відповідача з проханням надати їй копії матеріалів звернення до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради та копію відповіді Дублянської міської ради, на яку посилаються відповідач у своїй відмові від 04.10.2017 №К-11336/0-7705/6-17.

Вказані документи відповідач надав позивачу 04.12.2017, що підтвержється листом від 04.12.2017 №31-13-0.31-15354/2-17.

11.12.2017 позивач звернулася до відповідача з запитом щодо статусу земельної ділянки,позначеної нею на плані території.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 13.12.2017 відповідач зобов'язав відділ Держгеокадастру у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області розглянути по суті звернення ОСОБА_1 щодо статусу земельної ділянки.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 відділ Держгеокадастру у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що запитувана земельна ділянка розташована на території Дублянської міської ради; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; угіддя - рілля; форма власності - державна» землі перебувають у запасі.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в наданні згоди на розробку проекту землеустрою позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно з ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗК України земельні ділянки, громадяни України мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Частиною 4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом «в» ч.3 ст.116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із змісту наведених норм слідує, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та схорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі - Стратегія), яка набрала чинності 17.06.2017.

В розділі «Мета Стратегії» вказано, що метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Розділом «Система організації процесу виконання Стратегії» визначено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою:

Sбп = Sаук х 0,25;

де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Отже, з моменту набрання чинності постановою Кабінету МіністрівУкраїни № 413 від 07.06.2017 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою і оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок).

На виконання вказаної постанови відповідач на офіційному веб-сайті опублікував інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Львівської області. Відповідно до вказаного переліку передбачено 95,8768га земельних ділянок у Бродівському, Дрогобицькому, Жидачівському, Жовківському, Золочівському, Кам?янка-Бузькому, Миколаївському, Мостиському, Перемишлянському, Пустомитівському, Сколівському, Сокальському, Турківському та Яворівському районах Львівської області.

У вказаному переліку передбачено виділення трьох земельних ділянок площею 2,32га у власність громадян на території Дублянської міської ради. Проте, вказаним переліком не передбачено виділення земельних ділянок у власність громадянам у місці, визначеному позивачем в його заяві від 30.08.2017.

З огляду на наведене, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не порушило вимог ч.7 ст.118 ЗК України в частині підстав відмови у наданні вказаного дозволу, оскільки місце розташування об'єкта (земельної ділянки, щодо якої звернулася позивач) не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017.

Також згадана постанова Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 є обов'язковим для виконання актом нормативного характеру (ч.ч.1 і 2 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»), не суперечить нормам ЗК України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, суд враховує, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернулася позивач не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки, зазначена земельна ділянка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Львівської області.

Дорученням Віце-прем?єр-міністра - Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2017 №37731/0/1-14 зобов'язано Держземагенство України та підпорядковані йому органи обов'язково направляти на розгляд місцевих рад питання щодо розпорядження земляг=ми сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненням юридичних та ффізиних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення земельної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

Суд також бере до уваги те, що Дублянська міська рада, на території якої розташована спірна земельна ділянка, листом від 05.10.2017 №1003 не погодила надання у власність вказаної земельної ділянки позивачу.

З огляду на наведене, суд вважає, що в Головного управління Держгеокадастру у Львівській області були наявні правові підстави для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради, у зв'язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів (постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017), як це прямо передбачено у ст.118 ЗК України.

Тому, позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради є безпідставною та задоволенню не підлягає.

З урахуванням вказаного та з огляду на правомірність відмови відповідача в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, позовна вимога про зобов'язання відповідача видати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06га на території Дублянської міської ради є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівський області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 12.03.2018.

Суддя А.Г.Гулик