Рішення № 72677126, 01.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/3146/17

категорія 3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 прикордонного загону Прикордонної служби України, заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпеки України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 прикордонного загону Прикордонної служби України, заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпеки України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень. В обґрунтування позову, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вказала, що 29.09.2017 при проходженні прикордонного контролю на станції "Конотоп" прикордонниками її було висаджено із потягу "Москва-Одеса" та ознайомлено із рушенням заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанта ОСОБА_6 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства і заборону на в’їзд в України по 31.08.2022. Позивач вказує, що їй було вручено копію зазначеного рішення та переміщено через кордон у зворотному напрямку. З тексту копії рішення їй стало відомо, що ОСОБА_7 Безпеки України її прізвище було внесено в облік осіб з індексом "Д". Роз’яснень щодо причин розміщення інформації про неї в реєстр обліку осіб з індексом "Д" їй надано не було. Позивач вважає, що у ОСОБА_7 Безпеки України не було підстав для винесення постанови від 18.08.2017 №2/2/3-23 696, яка затверджена 31.08.2017 про заборону в’їзду в Україну іноземцю ОСОБА_4, а тому просить визнати її протиправною та скасувати. Крім того, просить визнати протиправними дії прикордонників ОСОБА_5 прикордонного загону Прикордонної служби України щодо зняття ОСОБА_4 29.09.2017 з потягу №023 "Москва-Одеса" до прибуття нею у пункт прибуття в пункт призначення 29.09.2017 на станцію Київ, бездіяльність заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанту ОСОБА_6 у питанні роз’яснення їй причин розміщення про неї в реєстр обліку осіб з індексом "Д" та відмови запросити представника найближчого територіального підрозділу ОСОБА_7 безпеки України для забезпечення роз’яснення їй причин та підстав для заборони у перетині державного кордону на в’їзд в Україну, рішення про відмову у перетинанні державного кордону на в’їзд в Україну від 29 вересня 2017 року і скасувати його.

Ухвалою від 21.12.2017 було відкрито провадження у даній справі.

29.01.2018 за клопотанням представника позивача, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог процесуальний статус ОСОБА_7 безпеки України було змінено з третьої особи на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 безпеки України у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач, заступник начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанта ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_5 прикордонного загону Прикордонної служби України у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 29.09.2017 при проходженні прикордонного контролю на станції "Конотоп" прикордонниками було висаджено ОСОБА_4 із потягу "Москва-Одеса" та ознайомлено із рішенням заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанта ОСОБА_6 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства і заборону на в’їзд в України по 31.08.2022.

Підставою для відмови в перетинанні державного кордону України стала постанова ОСОБА_7 Безпеки України від 18.08.2017 №2/2/3-23 696, яка затверджена 31.08.2017 та внесення прізвища в реєстр обліку осіб з індексом "Д".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1, статті 24 Закону України "Про ОСОБА_7 безпеки України" СБУ є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, і зобов’язана здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань.

Положеннями частини першої статті 5, пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" передбачено, що СБУ є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, підставами для проведення якої є виконання визначених законом завдань щодо контррозвідувального захисту органів державної влади, правоохоронних і розвідувальних органів, охорони державної таємниці.

Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон) унормовано питання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядку їх в’їзду в Україну та виїзду з України.

У ході судового розгляду справи було з’ясовано, що передумовою для винесення ОСОБА_7 безпеки України постанови від 18.08.2017 №2/2/3-23 696, яка затверджена 31.08.2017 про заборону в’їзду в Україну іноземцю ОСОБА_4 слугувало те, що Департаментом контррозвідки СБ України у ході проведення пошукових контррозвідувальних заходів отримано інформацію стосовно громадянки ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, яка ймовірно за завданням спецслужб РФ розповсюджувала на території України антиукраїнські настрої з метою дестабілізації суспільно політичної обстановки в Україні.

Крім того СБ України вказує, що ОСОБА_4 підтримує політику президента ОСОБА_8 ОСОБА_9Путіна стосовно України, а також анексію РФ території АР Крим, здійснює пропаганду та популяризацію проекту "Новороссия", дискредитує військове та політичне керівництво України, має стійкі контакти з представниками кримінального середовища Київської області, за сприяння яких вишукувала різні шляхи легалізації на території України за фіктивними підставами, а саме мала намір зареєструвати фіктивний шлюб з громадянином України.

У матеріалах справи містяться копії звернень ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надані ОСОБА_7 безпеки України на запит суду, зміст яких підтверджує зазначені обставини.

Частиною першою статті 13 Закону передбачено, що в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку.

Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, ОСОБА_7 безпеки України або органом охорони державного кордону (частина 3 статті 13 Закону).

Відповідно до приписів п.2 Інструкції про порядок прийняття ОСОБА_7 безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом СБУ від 01.06.2009 № 344 та зареєстрованої в Мін’юсті України 20.08.2009 за № 785/16801 ( надалі Інструкція), яка визначає порядок прийняття ОСОБА_7 безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається в інтересах забезпечення безпеки України у разі, якщо є наявність достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, про факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння, незалежно від території його вчинення, яке суперечить інтересам забезпечення безпеки України, попередження, виявлення, припинення та розкриття якого віднесено до компетенції СБ України.

Пунктом 3 Інструкції у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду функціональним підрозділом Центрального управління, регіональним органом готується довідка.

Відповідно до п.4 інструкції довідка, підготовлена регіональним органом, направляється на погодження функціональному підрозділу Центрального управління по лінії роботи.

Начальник функціонального підрозділу Центрального управління зобов'язаний не пізніше десятиденного строку погодити довідку та повернути її регіональному органу, а якщо правових підстав для прийняття рішення про заборону недостатньо - повернути довідку без погодження з відповідним письмовим обґрунтуванням. Вимога щодо строку погодження довідки не поширюється на випадок, передбачений пунктом 5 цієї Інструкції.

Аналіз наведених норм свідчить, що вказаними нормами передбачено чіткий алгоритм дій перед прийняттям рішення, а СБУ як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб'єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення.

Аналогічну правову позицію викладено і у п.18 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов’язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд.

Слід зазначити, що Наказом МВС, від 23.06.2017, № 535 затверджено Порядок дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядку взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення ( надалі - Порядок), який передбачає чіткий алгоритм дій щодо взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, забезпечення оперативності й злагодженості дій їх підрозділів та посадових осіб під час виконання наданих ними доручень у пунктах пропуску через державний кордон та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Відповідно до п. 5 Порядку залежно від виду доручень під час уведення інформації до відповідної оперативної бази даних системи "Гарт-1" їм присвоюються:

індекс "Д" - доручення щодо заборони в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.

У зв’язку із наявністю в інформаційно-телекомунікаційній системі прикордонного контролю "Гарт-1" Державної прикордонної служби України інформації щодо заборони в’їзду в Україну ОСОБА_4 терміном до 31.08.2022 року, установленого уповноваженим державним органом, з урахуванням приписів Законів України "Про Державну прикордонну службу України", "Про прикордонний контроль", Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 року № 280 "Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2017 № 535 "Про затвердження Порядок дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення" та з урахуванням алгоритму дій, який визначено пунктом 1 Розділом II Порядку заступником начальника впс "Конотоп" з персоналу старшим лейтенантом ОСОБА_6 було винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства ОСОБА_4 від 29.09.17, у зв’язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що стосовно зазначеної особи є доручення щодо заборони в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.

Слід також зазначити, що обов’язками посадових осіб підрозділів охорони державного кордону, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону, не передбачено надання будь - яких роз’яснень (висловлення власної думки) причин розміщення про неї в реєстр обліку осіб з індексом "Д".

Що стосується посилання позивача, щодо відмови запросити представника найближчого територіального підрозділу ОСОБА_7 безпеки України для забезпечення роз’яснення їй причин та підстав для заборони у перетині державного кордону на в’їзд в Україну, то у ході судового розгляду воно не знайшло свого підтвердження та суд з цього приводу зазначає наступне.

За визначенням п.1 розділу 3 Порядку у разі необхідності для надання особам, які прямують через державний кордон або в’їжджають на тимчасово окуповану територію чи виїжджають з неї, роз'яснень причин внесення інформації про них до оперативних баз даних системи "Гарт-1" до пункту пропуску на запрошення старшого прикордонних нарядів негайно прибуває представник найближчого територіального підрозділу уповноваженого державного органу, що надав відповідне доручення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що вона зверталась до прикордонників із повідомлення або заявою щодо того, що роз'яснень причин внесення інформації про них до оперативних баз даних системи "Гарт-1".

Крім того, слід вказати, що суд не приймає до уваги надані представником позивача скріншоти зі сторінок позивача у мережі інтернет та копії свідоцтва про народження її племінниці, оскільки вони жодним чином не підтверджують позицію та добропорядну поведінку позивача та не спростовують факти наведені відповідачами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 прикордонного загону Прикордонної служби України, заступника начальника впс "Конотоп" з персоналу старшого лейтенанту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпеки України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 12 березня 2018 року