Ухвала суду № 72673011, 05.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2833/15-ц

Провадження № 8/127/36/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.03.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10.2016 року залишене без змін, у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами, позов задоволено частково, зобов’язано ОСОБА_3 не вчиняти ОСОБА_4 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено наступний спосіб участі батька ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2: побачення з доньками у першу та третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. до 18.00 год.; проведення двох тижнів літніх канікул з батьком ОСОБА_4; необмежене спілкування засобами телефонного, електронного, поштового та інших засобів зв’язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та доньками (а.с.229-232 т.1, 67-69, 154-155 т.2).

23.05.2017 року заявник – відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року за нововиявленими обставинами (а.с.160-163 т.2), мотивуючи свої вимоги тим, що після набрання чинності вищезазначеним рішенням суду стали відомі обставини, які не були їй відомі під час розгляду справи, а саме 23.04.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва їй надано копію сторінки з медичної картки ОСОБА_4, де зазначено, що останній має психіатричний діагноз – F42, згідно МКБ 10 і перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра. Протягом усього судового розгляду як в суді першої інстанції, так і в вищих судових інстанціях заявник заявляла, що ОСОБА_4 є людиною із хворою психікою, та заявляла клопотання про призначення психолого-психіатричної експертизи, однак в задоволенні клопотання про призначення такої експертизи судом було їй відмовлено.

Встановлення заявником вказаних обставин зумовило внесення на розгляд суду заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст.361 ЦПК України в редакції 2004 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами було відмовлено (а.с.218-220 т.2).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.11.2017 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2017 року скасовано, а дане питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.52-54 т.3).

В судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

В судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору за довіреністю ОСОБА_2 заперечила проти задоволення заявлених вимог та просила в задоволенні останніх відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Позивач ОСОБА_4 та його представник – адвокат ОСОБА_7 до судового засідання не з’явились із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами слід відмовити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у вищезазначеній справі залишити в силі з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.03.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10.2016 року залишене без змін, у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами, позов задоволено частково, зобов’язано ОСОБА_3 не вчиняти ОСОБА_4 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено наступний спосіб участі батька ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2: побачення з доньками у першу та третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. до 18.00 год.; проведення двох тижнів літніх канікул з батьком ОСОБА_4; необмежене спілкування засобами телефонного, електронного, поштового та інших засобів зв’язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та доньками (а.с.229-232 т.1, 67-69, 154-155 т.2).

Як вбачається з матеріалів справи 23.04.2017 року в розпорядження заявника потрапила копія довідки Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні від 25.12.2015 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_4 перебуває на обліку з 09.06.2014 року з діагнозом змішаний тривожно-депресивний розлад F42 (а.с.171 т.2).

На вказану довідку заявник та її представник в судовому засіданні посилались як на таку, що містить відомості про стан психічного здоров’я позивача (нововиявлену обставину), що зумовлює перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, а саме в частині встановлення побачень та спілкування батька з дітьми в присутності матері.

Проте, суд не погоджується з думками та твердженнями заявника та її представника в судовому засіданні з наступних міркувань.

Згідно ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.3-6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома всім особам, які брали участь у справі.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2018 року клопотання представника заявника задоволено, зобов’язано Первомайську центральну міську багатопрофільну лікарню надати на адресу суду амбулаторну картку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебуває у Первомайській центральній міській багатопрофільній лікарні на диспансерному психіатричному обліку з приводу діагнозу: F42.0 – тривожно-депресивний розлад (а.с.118 т.3).

Проте, згідно листа Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні від 01.02.2018 року №107 вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з приводу захворювань не перебуває, тому амбулаторна картка на ОСОБА_4 у лікарні відсутня (а.с.121 т.3).

А тому, з огляду на відсутність підтверджуючої інформації про перебування позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 09.06.2014 року на диспансерному обліку Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні у лікаря-психіатра з приводу будь-яких психічних захворювань, суд не вважає копію довідки Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні від 25.12.2015 року, яка міститься в матеріалах справи, доказом, що підтверджує наявність нововиявленої обставини – хворобливогопсихічного стану здоров’я позивача на момент ухвалення рішення суду, який, до того ж, унеможливлює останнього приймати участь у вихованні своїх дітей та спілкуванні з ними без присутності відповідача ОСОБА_3, зважаючи на висновок акту судово-психіатричної експертизи №412 від 10.09.2014 року, який покладено в основу рішення суду, що переглядається, в частині того, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом будь-яких перепон до виконання своїх батьківських обов’язків не має (а.с.223-225 т.1), та вік неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, - 11 та 8 років відповідно.

Більше того, зміст копії довідки Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні від 25.12.2015 року не є таким, що міг би бути оцінений судом, як такий, що зумовлює ухвалення іншого за своєю суттю рішення, ніж те, яке набуло законної сили та яке заявник просить переглянути.

Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволенні останніх слід відмовити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 260, 261, 263, 353, 354, 423, 429 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні за нововиявленими обставинами – відмовити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2015 року у цивільній справі №127/2833/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні – залишити в силі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 07.03.2018 року.

Суддя: