Ухвала суду № 72672570, 06.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4973/18

Провадження №1-кс/127/2377/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря Гнасько Н.О., прокурора Шиманського В.В., захисника підозрюваного - адвоката Бистрицького М.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області Мазур О.А.про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Черепашинці, Калинівського району, Вінницької області, громадянки України, пенсіонера, яка не працює, не одруженої, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6, п. 11, ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Мазур О.А. звернулася до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Шиманським В.В.

Клопотання мотивоване тим, що 23.05.2014 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2. У даному будинку приблизно у той же період часу почав проживати її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Через деякий час ОСОБА_2 у зв'язку із неодноразовими сварками почала вимагати у ОСОБА_3 висилитись з зазначеного будинку, однак останній відмовився пояснюючи тим, що зробив у ньому ремонт та не мав іншого місця проживання.

Восени 2017 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_2, продовжуючи конфліктувати з сином та не маючи іншої можливості висилити сина з будинку, керуючись корисливим мотивом, цілком усвідомлюючи злочинність та протизаконність своїх дій, вирішила вчинити умисне вбивство останнього, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді його смерті. З цією метою вона вступила у злочинний зговір з місцевим мешканцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та, у формі усної угоди, запропонувала йому вчинити умисне вбивство її сина ОСОБА_3 за грошову винагороду в розмірі 10 000 гривень, на що ОСОБА_4 погодився.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взявши на себе обов'язок позбавити потерпілого життя, для вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 за місцем свого проживання 05.02.2018 заготовив дерев'яну палицю і підготував її для нанесення тілесних ушкоджень, шляхом обрубування та загострення однієї із сторін. Усвідомлюючи явну фізичну перевагу потерпілого, який являвся учасником бойових дій, ОСОБА_4 вирішив звернутися до свого знайомого ОСОБА_5 та вступив із ним у попередній злочинний зговір, попросивши допомогти при вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3, за що пообіцяв грошову винагороду в розмірі 3 000 гривень, на що ОСОБА_5 погодився.

Після цього, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3, яке знаходиться навпроти домоволодіння ОСОБА_3, обговорив та спланував із ним свої подальші дії, вирішивши вчинити умисне вбивство потерпілого у вечірній час за місцем його проживання.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 близько 17:00 години 05.02.2018 прийшов до місця проживання ОСОБА_6 та приніс із собою заготовлену дерев'яну палицю. Для вчинення умисного вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_5 господарську сокиру та, відповідно до попередніх домовленостей, непомітно зайшов на територію подвір'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4, де, сховавшись за кущем, очікував на появу останнього. У свою чергу ОСОБА_5, відповідно до попередньої домовленості, перебуваючи поряд зі своїм домогосподарством, слідкував за навколишньою обстановкою та повинен був повідомити ОСОБА_4 про появу сторонніх осіб.

Близько 19:30 години, після того, як на територію свого домоволодіння зайшов ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілого та бажаючи їх настання, протиправно, діючи умисно, не отримавши сигналу від ОСОБА_6 про появу сторонніх осіб, з метою заподіяння смерті ОСОБА_3 та бажаючи цього, раптово для потерпілого наніс йому ззаду по голові один удар дерев'яною палкою, яку заздалегідь приніс із собою, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. Після чого, ОСОБА_4, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, користуючись безпорадним станом потерпілого, взяв до рук господарську сокиру, яку приніс із собою, та наніс нею шість ударів по голові ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді рубаних ран голови, від яких останній помер на місці. У подальшому, ОСОБА_4, забравши з собою господарську сокиру та палицю, повернувся до домоволодіння ОСОБА_5, де вони, з метою приховання слідів злочину, помили вказану сокиру. Пісця чого, ОСОБА_4, повертаючись до місця свого проживання по АДРЕСА_5, викинув вищевказану палицю у кущі.

Відповідно лікарського свідоцтва про причину смерті № 19 від 07.02.2018, виданого Калинівським районним відділенням Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, множинних проникаючих рубаних ран голови.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена п. 6 п.11 ч.2 ст.115 КК України.

ОСОБА_2 06.03.2018 о 10 годині 40 хвилин затримана в порядку ст. 208 КПК України, та 06.03.2018 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Підозрювана ОСОБА_2 свою вину не визнала, від дачі показів відмовилася на підставі ст. 63 Конституції України.

Причетність підозрюваної ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального паравопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 06.02.2018; протоколом огляду трупа ОСОБА_3 від 07.02.2018;протоколом обшуку 19.02.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4; протоколом огляду місця події 20.02.2018, а саме відкритої місцевості АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_5, який за добровільною згодою видав співробітникам поліції сокиру та ганчірку (сорочка чоловіча синього кольору) зі слідами РБК; протоколом проведення слідчого експерименту 23.02.2018 за участі підозрюваного ОСОБА_4; протоколом проведення слідчого експерименту 26.02.2018 за участі підозрюваного ОСОБА_5; постановою про відмову у визнанні потерпілою відносно ОСОБА_2 від 26.02.2018; протоколом обшуку, проведеного 28.02.2018 за місцем проживання ОСОБА_2, під час якого вилучено грошові кошти в сумі 74 500 гривень та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий вказав, що беручи до уваги те, що ОСОБА_2 хоча раніше не судима, однак вона обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а відтак, перебуваючи на волі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_2 заперечила стосовно даного клопотання. Захисник Бистрицький М.О., зазначив, що підозра необгрунтована, крім того ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема ОСОБА_2 є людиною похилого віку, має постійне місце проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду,просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження № 12018020000000049 від 06.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115, КК України, заслухавши думки учасників процесуальної дії, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2, яка є пенсіонером, людиною похилого віку та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана ОСОБА_2 хоча раніше не судима, однак вона обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров"я особи, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, вчиненого з корисливих мотивів, де винна особа поставила гроші, майно, власність вище людського життя, в чому укладається особлива суспільна небезпека вказаного злочину,а тому наявні ризики вважати, що підозрювана ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а відтак до неї з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини, тому ОСОБА_2 розмір застави не визначається.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування з моменту затримання строком 60 (шістдесят) днів, а саме: до 24.00 год. 04 травня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: