Рішення № 72667598, 02.03.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/56/18

провадження № 2/732/174/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

секретаря Швачко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та після уточнення заявлених позовних вимог просить визнати за ним право власності на нерухоме майно : «а1-1» - прибудову, загальною площею 16,3 кв.м., «а2-1» - веранду, загальною площею 7,7 кв.м., «Б1-1» – сарай, «Б2-1» - гараж, яке збудовано на земельній ділянці площею 0,0991 га, кадастровий номер 7421410100:00:002:2085, з цільовим призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), яка розташована по вул. Івана Дудка ( в минулому вул. ОСОБА_2 ) в м. Городня Чернігівської області, та належить йому на праві власності.

З позовної заяви виходить, що 22.12.1999 року відповідно до договору купівлі-продажу від 22.12.1999 року № 2469, посвідченого приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 було продано позивачу житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами № 49 по вулиці Артема ( ОСОБА_5 ) в місті Городня Чернігівської області. У 2002 році позивачем було побудовано прибудову до житлового будинку загальною площею 23,6 кв.м., та веранду до частини житлового будинку загальною площею 8,6 кв.м., сарай загальною площею 47 кв.м. та гараж загальною площею 26,1 кв.м. Але в експлуатацію ці прибудови не здані попри початок експлуатації, у зв’язку з чим зазначені будівлі набули статусу самочинного будівництва. Збудовані об’єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,991 га, кадастровий номер земельної ділянки 7421410100:00:002:2085.

Зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ–740554292017.

Будівництво об’єктів нерухомого майна позивачем проведено відповідно до діючих державних містобудівних та будівельних норм, що підтверджено висновком зав. сектору містобудування, архітектури та ЖКГ ОСОБА_2 від 09.01.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення ст.ст. 328, 376 ЦК України, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 16 січня 2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву від 02.03.2018 року в якій уточнив заявлені ним позовні вимоги, підтримав заявлені та уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити ( а.с. 63 ).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник відповідача – Городнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Міський голова Городнянської міської ради Чернігівської області ОСОБА_6 надав до суду письмову заяву від 18.01.2018 року за вих. № 03-22/26 з проханням розглянути справу без участі представника міської ради, проти позову ОСОБА_1 не заперечують ( а.с. 48 ).

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином. Завідувач сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Городянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_2 надав до суду письмове клопотання від 22.01.2018 року за № 02-16/43 з проханням розглянути справу без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами ( а.с. 49 ).

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено, від третьої особи до суду не надійшло письмових пояснень щодо позову. Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до положень ст. 223 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи ( а.с. 62 ).

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Стаття 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо ) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна ). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва ( створення майна ) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна ).

Згідно договору купівлі-продажу від 22.12.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2469, встановлено, що ОСОБА_1 придбав у власність жилий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в місті Городня по вулиці Артема, будинок за № 49. Цей будинок зазначений в цілому в плані під літерами «А», «а» дерев’яний, має 23,0 кв.м. жилої площі. Із надвірних та побутових будівель та споруд є хлів «Б-1» дерев’яний, льох «б-1» бетонний, літня кухня «В-1» дерев’яна, загородь «1.2.3» дерев’яна ( а.с. 6 ).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7405954292017, виданого 15.12.2017 року відділом Держгеокадастру у Городнянському районі Чернігівської області, вбачається, що земельна ділянка площею 0,0991 га, розташована за адресою : Чернігівська область, Городнянський район, м. Городня, вул. Івана Дудка, 49, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ). Їй присвоєно кадастровий номер: 7421410100:00:002:2085 ( а.с. 7-9 ).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2017 року № 109152770, земельна ділянка з кадастровим номером 7421410100:00:002:2085, площею 0,0991 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), яка розташована за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, м. Городня, вул. Івана Дудка, 49, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 ( а.с. 10 ).

Згідно паспорту № 67 на прибудову до будинку, зареєстрованого у виконкомі Городнянської міської Ради народних депутатів від 19.12.2000 року за № 260, рішенням виконавчого комітету Городнянської міської Ради народних депутатів № 260 від 19.12.2000 року надано ОСОБА_1 право на прибудову до будинку № 49 по вул. Артема та зобов’язано ОСОБА_1 отримати до 19.01.2001 року від архітектурно-планувального бюро всю технічну документацію на прибудову до будинку на вищевказаній земельній ділянці. Договір забудови завірити у нотаріуса. У вказаному паспорті мається дозвіл на виробництво робіт, яким ОСОБА_1 дозволено збудувати прибудову до житлового будинку № 49 по вул. Артема в м. Городня, будівельні роботи розпочати не пізніше січня 2001 року, строк закінчення робіт 19.12.2001 року, генплан відводу земельної ділянки погоджений 30.12.2000 року. Складено план земельної ділянки, відведеної прибудову до житлового будинку по вул. Артема, 49 в м. Городня ( а.с. 15-18 ).

Згідно будівельного паспорту на будівництво господарчо-побутових будівель № 100, складеного 21.06.2001 року, забудовник ОСОБА_1, адреса : Чернігівська область, м. Городня, вул. Артема, № 49, рішенням виконавчого комітету Городнянської міської Ради народних депутатів від 19.06.2001 року надано ОСОБА_1 дозвіл на будівництво гаражу і господарського сараю на земельній ділянці, що розташована по вул. Артема, 49 в м. Городня. Складено план житлового будинку, розроблено проект будівництва господарчо-побутових приміщень: сараю площею 40,0 кв.м. та гаражу площею 48,0 кв.м., початок будівництва 2001 рік, кінець – 2002 рік. Складено акт розмітки господарчо-побутових будівель в натурі ( а.с. 19-23 ).

Згідно інформаційної довідки, виданої Городнянським РГ БТІ від 20.09.2017 року за № 1085, встановлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою : м. Городня, вулиця Івана Дудка ( в минулому вулиця ОСОБА_2 ), Чернігівська область, зареєстровано в книзі номер 15, номер запису 2558 за ОСОБА_4 ціла частка, договір купівлі-продажу від 22.12.1999 року р № 2469, посвідчений приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу ОСОБА_3 в БТІ за ОСОБА_7 не зареєстровано. День проведення технічної інвентаризації 19.09.2017 року, житловий будинок побудований в 1950 році, процент готовності житла 100%, житловий будинок в експлуатацію не здано. У довідці вказана примітка про самочинне будівництво об’єктів нерухомого майна : прибудова а1 -1, веранда а2-1, сарай Б1 -1, гараж Б2 -1. Зміна назви вулиці відбулася на підставі рішення третьої сесії сьомого скликання від 27.01.2016 року Городнянської міської ради ( а.с. 25 ).

Згідно рішення третьої сесії сьомого скликання Городнянської міської ради від 27.01.2016 року вулицю ОСОБА_2 в місті Городня перейменовано на вулицю ОСОБА_5 ( а.с. 38 ).

З технічного паспорта на житловий будинок № 49 по вулиці Івана Дудка в м. Городня Чернігівської області встановлено, що вказаний будинок має загальну площу 71,7 кв.м., в тому числі житлову площу 39,4 кв.м., допоміжну площу 32,3 кв.м., опис об’єктів нерухомого майна : «А-1» – житловий будинок, «а1 -1» - прибудова, «а2 -1» - веранда, «Б-1» сарай, «б» - погріб з шийкою, «Б1-1» сарай, «Б2 -1» - гараж, 1.2. огорожа. У технічному паспорті на житловий будинок мається відмітка Городнянського РГ БТІ про наявність самочинного будівництва, а саме за літерацією : «а1-1» - прибудова, «а2-1» - веранда, «Б1-1» – сарай, «Б2-1» - гараж ( а.с. 12-14 ).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна відомості у вказаних реєстрах по будинку № 49 по вулиці Івана Дудка ( в минулому вул. ОСОБА_2 ) в м. Городня Чернігівської області відсутні. Земельна ділянка з кадастровим номером 7421410100:00:002:2085, площею 0,0991, яка розташована за вказаною адресою, зареєстрована за ОСОБА_1 ( а.с. 58-61 ).

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що на наданій у власність ОСОБА_1 земельній ділянці, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) останній у 2002 році збудував вищевказані об’єкти нерухомого майна, а саме прибудову, веранду, сарай та гараж й відповідні об’єкти нерухомого майна набули статусу самочинного будівництва, а тому позивач позбавлений можливості оформити своє право власності.

Слід зазначити, що до 2016 року легалізація вищевказаного будівництва відбувалась відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» від 13 січня 2015 року № 92-VІІІ та наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 року № 79 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 11 категорії складності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймав в експлуатацію індивідуальні житлові будинки, господарські будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 12 березня 2011 року.

З листа начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_8 від 10.08.2016 року за № 40-1025-1.20/2-1/1533-16 вбачається, що на даний час, тобто після 31.12.2015 року, питання щодо порядку прийняття в експлуатацію об’єктів містобудування, які підпадають під категорію самочинного будівництва та збудовані після 1992 року – не врегульовані жодним нормативно-правовим актом ( а.с. 64 ).

Таким чином, після 31.12.2015 року адміністративний порядок прийняття в експлуатацію об’єктів містобудування, які підпадають під категорію зведених без відповідних дозволів та збудованих після 1992 року, не врегульований.

Отже, єдиним способом захисту прав позивача є судовий захист його цивільного права та інтересу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є : договори та інші правочини. Загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Позивач реалізує своє право на захист свого цивільного права згідно ст. 15 ЦК України. При цьому кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на будівництво нерухомого майна ( забудову ) мають власники земельних ділянок ( стаття 90 Земельного кодексу України ), землекористувачі ( стаття 95 Земельного кодексу України ), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою ( суперфіцій ) за договором із власником земельної ділянки ( стаття 102-1 Земельного кодексу України ) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову ( будівництво ) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 – 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно приписів ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

На вимогу власника ( користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, що передбачено ч. 5 ст. 376 УЦК України.

Пункт 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва )» передбачає, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього ( частина друга статті 376 ЦК ). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно ( частина друга статті 375 ЦК ), тому на вимогу власника ( користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб ( частина п’ята статті 376 ЦК ).

Завідувач сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_2 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 стосовно відповідності місця розташування будівель та споруд збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт вимогам державних містобудівних та будівельних норм за адресою : м. Городня, вул. Івана Дудка, буд 49 , виїхавши та обстеживши «а1-1» - прибудову до житлового будинку, «а2-1» - веранду, «Б1-1» – сарай, «Б2-1» - гараж, розміщених на земельній ділянці за адресою : м. Городня, вул. Івана Дудка, 49, підтвердив відповідність розташування зазначених будівель державним містобудівним та будівельним нормам, про що надав відповідний висновок від 09.01.2018 року за вих. № 02-26/20( а.с. 11 ).

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позову є законними, обґрунтованими та не порушують прав інших осіб.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 328, 375, 376 ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, , ст. 4-5, 12-13, 128, 130, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( місце проживання : 15135, Чернігівська область, Городнянський район, с. Полісся, вул. Першотравнева, буд. 72, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) до Городнянської міської ради Чернігівської області ( місцезнаходження : 15100, Чернігівська область м. Городня, вул. Троїцька, буд. 13, код ЄДРПОУ 04061731 ) про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно : «а1-1» - прибудову, загальною площею 16,3 кв.м., «а2-1» - веранду, загальною площею 7,7 кв.м., «Б1-1» – сарай, «Б2-1» - гараж, яке збудовано на земельній ділянці площею 0,0991 га, кадастровий номер 7421410100:00:002:2085, з цільовим призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), яка розташована по вул. Івана Дудка ( в минулому вул. ОСОБА_2 ) в м. Городня Чернігівської області, та належить позивачу на праві власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 12 березня 2018 року.

Суддя О.Д.Березовський