Рішення № 72667506, 07.03.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/570/17

Провадження № 2/732/5/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2018 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючої судді Лиманської М.В., в присутності секретарів Воропаєвої К.В., Бруй І.В., за участі представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача та третьої особи – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором №941/7-14 від 28 лютого 2008 року в розмірі 197031,14 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.02.2008, що належить на праві особистої приватної власності майновому поручителю – ОСОБА_4, а саме на двокімнатну квартиру №6 в будинку№4 по вулиці Жижкуна в м.Городня Чернігівської області, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Також просив вирішити питання розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за кредитним договором №941/7-14 від 28 лютого 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5, остання не виконує зобов’язань, має заборгованість у сумі 197031,14 грн. Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором було забезпечено договором іпотеки від 28.02.2008 року, укладеним з власником предмета іпотеки – ОСОБА_4 Відповідно до положень іпотечного договору, ст.525,526 ЦК України, ст.12, 33 Закону України «Про іпотеку» невиконання зобов’язання за кредитним договором є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, проти задоволення заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності заперечували, посилаючись на те, що іпотечний договір є похідним від договору кредиту, зобов'язання за кредитним договором не припинено, на виконання рішення суду про стягнення заборгованості по даному кредиту позивачу періодично надходять кошти, тому вважають, що позов пред’явлений в межах строку позовної давності.

Відповідачка та третя особа в судове засідання не з’явились, повідомлені про час і місце судового розгляду. Представник відповідачки та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позов пред’явлено поза межами строку позовної давності. Вказав, що заборгованість за кредитним договором стягнута рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.08.2010 року, а позовна заява подана банком лише у квітні 2017 року. Зауважив, що банком всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку» при зверненні до суду не було дотримано 30-денний строк з дня надіслання відповідачці та третій особі вимоги про усунення порушень та виконання зобов’язання.

В судове засідання 07.03.2018 року представники сторін не з’явилися, надали заяви про розгляд справи в їхню відсутність.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до положень частини до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 81000 грн., зі сплатою 14 % річних, строком до 23 лютого 2023 року. (а.с.5)

28 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого забезпечуються всі вимоги банку, які випливають з вищевказаного кредитного договору, предметом іпотеки є двокімнатна квартира №6 в будинку№4 по вулиці Жижкуна в м.Городня Чернігівської області.(а.с.10)

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2010 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 28 лютого 2008 року у розмірі 153170 грн 51 коп.(а.с.263-266)

З розрахунку заборгованості, наданому стороною позивача, встановлено, що станом на 22.03.2017 року заборгованість по кредитному договору від 28.02.2008 року становить 251584,21 грн. Сума заборгованості складається з: 79641,0 грн. - заборгованість за кредитом, 93891,85 грн. - заборгованість за відсотками, 25874,49 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 28678,58 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 11149,75 грн. - інфляційні витрати за кредитом, 12348,54 грн. - інфляційні витрати за відсотками.(а.с.24)

З позовної заяви виходить, що суми нарахованої позивачем пені до позовних вимог не включені, сума заборгованості, що виставляється до погашення, складає 197031,14 грн. (а.с.4)

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. За положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Доказами справи підтверджено, що кредит за договором від 28 лютого 2008 року не погашено, рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2008 року (виконавчий лист №2-6/2010) не виконано, що підтверджується даними Городнянського районного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області №08-43/11763/14-5 від 05.02.2018 року. (а.с.231)

Згідно із статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.4.1-4.4 іпотечного договору від 28.02.2008 року, укладеного з відповідачкою, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаний іпотечний договір передбачає за вибором іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі на підставі рішення суду. (п 4.5 договору) (а.с.10-12)

Зазначене є підставою для стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на належний відповідачці предмет іпотеки.

Частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №С-357 від 08.12.2017 року дійсна вартість спірної квартири становить 281 371 грн. (а.с.169-185)

Оцінюючи докази справи, суд приходить до висновку про те, що доводи представника відповідачки та третьої особи про необхідність застосування строку позовної давності не заслуговують на увагу .

За змістом ст.546, 548, 572,576 ЦК України, ст.1,3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного (кредитного) зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до п.6.3 іпотечного договору від 28.02.2008 іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов’язання. Кінцевим терміном погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №941/7-14 від 28.02.2008 встановлено 23 лютого 2023 року. Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.08.2010 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором не виконано, проте у справі наявні докази того, що на погашення заборгованості за вказаним кредитом протягом 2008-2016 років надходили кошти. ( а.с.262 ) Наведене свідчить про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки позов подано в межах строку, встановленого ст.257 ЦК України.

Крім того, суд також не погоджується з доводами представника відповідачки та третьої особи про те, що недотримання позивачем встановленого законом 30-денного строку для надіслання письмової вимоги про усунення порушень є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2017 року банком на адресу боржника ОСОБА_5 та іпотекодавця – ОСОБА_4, було надіслано претензію (вимогу про дострокове повне виконання зобов’язань по кредитному договору), в якій ОСОБА_5 пропонувалось сплатити кредитну заборгованість та зазначалось про можливість процедури звернення стягнення на майно відповідно до умов іпотечного договору. (а.с.20)

Банк звернувся з даним позовом до суду 14 квітня 2017 року, тобто до спливу 30-денного терміну, що зазначався в листі-вимозі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України судовому захисту підлягають невизнані, порушені або оспорювані права.

Суд вважає, що доводи представника відповідачки та третьої особи про порушення їх прав на досудове врегулювання спору внаслідок недотримання позивачем строку звернення до суду жодними доказами не підтверджено, оскільки з часу звернення до суду і по момент ухвалення судового рішення ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_4 жодних добровільних проплат за взятими кредитними зобов’язаннями не вчиняли. Даний спір перебував на розгляді суду більше півроку, а отже ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали можливість погасити існуючу заборгованість повністю або частково. Виходячи з того, що за змістом ст.35 Закону України «Про іпотеку» вимога про усунення порушення зобов’язання надсилається саме для добровільного погашення заборгованості, зважаючи на те, що з моменту надіслання вимоги (23.03.2017 року) добровільно зобов’язання не виконано навіть частково, твердження представника сторони відповідача про те, що недотримання банком 30-денного терміну до звернення до суду є підставою для відмови у позові, не приймається судом до уваги, оскільки сторона відповідача не скористалась наданим законом строком для добровільного виконання вимоги банку.

Зважаючи на наведене, позов необхідно задовольнити, оскільки він є законним та обгрунтованим.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 1600 грн. 00 коп. судового збору, також позивачем оплачено вартість будівельно-технічної експертизи в сумі 3168,0 грн., які підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.536, 549-550, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. 1, 6, 33, 35, 38-40 Закону України «Про іпотеку» N898-IV від 05.06.2003 р., на підставі ст. 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк” за кредитним договором № 941/7-14 від 28 лютого 2008 року в сумі 197031 грн. (сто дев'яносто сім тисяч тридцять одна) 14 коп., що складається з: 79641 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 93891 грн 85 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 11149 грн. 75 коп. інфляційних витрат за кредитом, 12348 грн. 54 коп. – інфляційних витрат за процентами, звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 30,5 кв.м., загальною площею 50,2 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору міни від 03.09.2002 року, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.02.2008 року, укладеним між АКБ СР „Укрсоцбанк” та ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною продажу предмета іпотеки в сумі 281 371 грн, визначеною оцінкою майна №С357 від 08.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в повернення понесених судових витрат на сплату судового збору в сумі 2122,17 грн. та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3168,00 грн, а всього стягнути 5290,17 грн. в повернення судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Лиманська М.В.