Рішення № 72667095, 12.03.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3203/17

2/683/299/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/3203/17, 2/683/299/2018 за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по вул. Молодіжній,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 30 листопада 2016 року померла її приятелька ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по вул. Молодіжна,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе належне їй на день смерті майно заповіла їй. Вказує, що вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак, оформити свої спадкові права на спірне будинковолодіння не в змозі, так як за життя ОСОБА_2 не отримувала свідоцтва про право власності на це будинковолодіння.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_3 подала письмову заяву про розгляд справи у її та позивачки відсутності, просить позов задоволити.

Відповідач – Староостропільська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, подавши письмову заяву, у якій розгляд справи просить проводити у відсутності представника.

Оскільки сторони в судове засідання не з»явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що 30 листопада 2016 року померла ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 28 січня 2015 року секретарем виконкому Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №8, яким усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1. На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна ІНФОРМАЦІЯ_1.

16 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_1 Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №105/2017 до майна померлої 30 листопада 2016 року ОСОБА_2, а 19 липня 2017 року державним нотаріусом на ім»я ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №105/2017, заведеної 16 лютого 2017 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої 30 листопада 2016 року ОСОБА_2

На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в житловому будинку по вул. Молодіжній,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Згідно витягу з погосподарських книг Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області за 1991-1995 роки від 25 січня 2018 року житловий будинок по вул. Молодіжній,21 в с. Старий Остропіль 1955 року забудови і відноситься до суспільної групи – колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України «Про власність») головою цього колгоспного двору являвся ОСОБА_5, а членом двору – його дружина ОСОБА_2

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз»ясень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок №21 по вул. Молодіжній в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області згідно записів у погосподарських книгах Староостропільської сільської ради належить до суспільної групи – колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_5 та ОСОБА_2, тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/2 частині (1 : 2 =1/2).

Отже, ОСОБА_2 була власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по вул. Молодіжній,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області. Власником решти частини будинковолодіння був її чоловік ОСОБА_5

Під час проведення паспортизації житлових будинків, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 свідоцтва про право власності не оформляли та вказаний будинок в органах БТІ не реєстрували.

Судом також встановлено, що 15 листопада 2013 року ОСОБА_5 помер. 13 лютого 2014 року за заявою ОСОБА_2 Старокостянтинівської державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №115/2014 до майна померлого ОСОБА_5, а 23 грудня 2014 року на ім»я ОСОБА_2 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №115/2014, заведеної 13 лютого 2014 року Старокостянтинівської державною нотаріальною конторою до майна померлого 15 листопада 2013 року ОСОБА_5

Отже, належна ОСОБА_5 1/2 частина будинковолодіння №21 по вул. Молодіжній в с. Старий Остропіль перейшла в порядку спадкування до його єдиного спадкоємця за законом – дружини ОСОБА_2 З урахуванням належної їй 1/2 частки в майні колгоспного двору та 1/2 частки успадкованої після смерті чоловіка, ОСОБА_2 належить спірний житловий будинок в цілому.

Відповідно до роз»ясень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

12 грудня 2017 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадщини на спірне будинковолодіння через відсутність правовстановлюючого документа на будинковолодіння.

Однак, враховуючи, що будинковолодіння, розташоване по вул. Молодіжній,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області було побудовано у 1955 році, відомості про нього внесено у погосподарські книги Староостропільської сільської ради, наявність технічного паспорту на даний будинок, суд вважає за можливе визнати за позивачкою, яка є спадкоємцем майна ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом, право власності на вищезазначений житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Молодіжна,21 в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: