Постанова № 72666865, 12.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року

м.Суми

Справа №585/3198/17

Провадження № 22-ц/788/432/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кононенко О.Ю., Криворотенка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Роменська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області у складі судді Машиної І.М. від 29 грудня 2017 року, постановлену у м. Ромни,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Роменської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, в обґрунтування якого посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1

25 травня 2006 року між нею, як суб'єктом підприємницької діяльності, та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване вказане нежитлове приміщення. Додатковою угодою строк дії договору продовжено до 20 червня 2016 року.

24 липня 2017 року позивач припинила підприємницьку діяльність, а тому звернулась до виконкому Роменської міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки, але їй було відмовлено і прийнято рішення залишити земельну ділянку в оренді.

У наступному позивачу стало відомо, що земельна ділянка була передана в оренду без визначення меж, винесення в натурі та без присвоєння кадастрового номеру.

ОСОБА_1 просила визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2017 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала мотивована тим, що з урахуванням суб'єктного складу договору, що є предметом спору, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У січні 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, закривши провадження у справі, не урахував факт припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у пункті 14 постанови від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Відповідач не подав у письмовій формі відзив на апеляційну скаргу.

Сторони не з'явились у судове засідання; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК).

Підстави закриття провадження у справі визначені частиною першою статті 255 ЦПК України, зокрема, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1).

Суд першої інстанції встановив, що предметом спору у справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який був укладений 25 травня 2006 року між Роменською міською радою і приватним підприємцем ОСОБА_1, а тому справа відноситься до юрисдикції господарського суду і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, суд дійшов такого висновку без урахування обставин справи і роз'яснень, викладених у абзаці третьому пункту 14 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Пред'являючи до суду даний позов, ОСОБА_2 посилалась на те, що припинила свою підприємницьку діяльність.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 24 липня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача.

Оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (абзац третій пункту 14 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Тобто, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте суд першої інстанції, не з'ясувавши питання щодо припинення позивачем підприємницької діяльності, дійшов передчасного висновку про те, що спір є господарським, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому слід закрити провадження у справі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції визнає наведені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Установивши, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржену ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Біляєва

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко