Рішення № 72666160, 01.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2018 Справа №607/16146/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі : головуючого Братасюка В.М.

за участю секретаря Бігун О.І.

представника позивача та третіх осіб ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк», третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання зобов’язання припиненим , -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з цивільним позовом до Публічного акціонерного товариства «УкСибБанк», за участі залучених судом в процесуальному статусі третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив визнати припиненими у зв’язку з виконанням, зобов’язання за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000, в частині повернення всього тіла кредиту, в частині відсотків за користування кредитними коштами, що були нараховані станом на 15.04.2014 року, в частині пені нарахованої за неналежне виконання умов кредитного договору, визначеної станом на 15.04.2014 року.

Стислий виклад обставин справи.

20 липня 2007 року між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання кредиту за №11186521000, згідно з умовами якого позивач отримав від відповідача кредитні кошти на умовах, визначених цим Договором.

15 квітня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було ухвалене рішення у справі №607\12028\13-ц про дострокове стягнення на користь ПАТ «УкрСибБанк» з позивача та третіх осіб, як з солідарних боржників, всієї суми заборгованості за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000 в розмірі 564 749, 08 доларів США, що станом на 16.05.2013 року становить 4 514 039, 40 гривень, пеню в розмірі 18 281 доларів США, що еквівалентно станом на 16.05.2013 року 146 120, 02 гривень, 3441 гривень в повернення сплаченого судового збору.

Із змісту даного рішення вбачається, що в його резолютивній частині було визначено грошовий еквівалент грошового зобов’язання, детальний розрахунок котрого наведений в описовій та мотивувальній частинах рішення, саме – 564 749, 08 доларів США, що станом на 16.05.2013 року становить 4 514 039, 40 гривень, з якої 434 458, 64 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.05.2013 року 3 472 627, 91 гривень) – кредитна заборгованість, 130 290, 44 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.05.2013 року) – заборгованість з процентів, та 18 281 доларів США, що еквівалентно станом на 16.05.2013 року 146 120, 02 гривень – загальна сума пені за прострочення сплати кредиту та нарахованих процентів.

27.01.2015 року державною виконавчою службою були відкриті виконавчі провадження ВП №46245364, ВП №46242657, ВП №46242790 та ВП №46242912.

Постановою від 29.04.2016 року у ВП 46242657 з примусового виконання виконавчого листа від 20.05.2014 року де стягувачем є відповідач, а боржником позивач, головним державним виконавцем відділу ПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з сплатою визначеного зазначеним вище рішенням суду боргу в повному обсязі, виконавче провадження було закінчене, припинено чинність арешту майна боржника за номером обтяження №8549607, та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.09.2016 року (№ провадження 22-ц/789/1088/16, відхилено апеляційну скаргу ПАТ «УкрСибБанк» та залишено в силі ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні скарги Банку на неправомірні рішення та дії державного виконавця і скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, а т.ч. ВП 46242657.

Аргументи учасників справи

Позивач обґрунтовує позовну вимогу тією обставиною, що відповідач продовжує вважати, що зобов’язання ОСОБА_2 перед Банком, в сумі, визначеній рішенням Тернопільського міськрайнного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року у справі №607\12028\13-ц, не є припиненим у зв’язку з виконанням зобов’язання боржником, оскільки ПАТ «УкрСибБанк» продовжує обліковувати заборгованість позивача, розмір якої станом на 09.02.2017 року відповідач визначає в доларах США в сумі 624 579, 45 доларів США, з яких 380 077, 87 доларів США за тілом кредиту, 244 501, 58 доларів США – процентів та 3 078 805 02 гривень пені за не своєчасне погашення боргу за тілом кредиту та процентах.

На підтвердження наведеного позивач надав суду копію позовної заяви ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення даної суми боргу (в тому числі уже стягненої рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року та сплаченої боржником в ході примусового виконання виконавчого листа) на предмет іпотеки, поданої на розгляд Яремчанського міського суду ОСОБА_6 області, та копію ухвали про відкриття провадження у цивільній справі №354\115\17.

В судовому засіданні представник позивача, котрий одночасно представляв третіх осіб, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, котрий заявив ряд клопотань, проте жодного мотивованого відзиву на позов не надсилав. В останнє судове засідання відповідач не забезпечив явку представника, хоча відповідач належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Ухвалою суду, проголошеною усно 01.03.2018 року, відхилене клопотання відповідача про закриття провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Джерела права і акти їх застосування.

Визнання права та припинення правовідношення є встановленими частиною 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом ст.. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Із цією нормою Конвенції кореспондуються приписи частини другої ст. 5 ЦПК України, згідно з якими у випадку, якщо закон не визначає ефективного способу захисту порушеного, оспорюваного або невизнаного права, свобод чи інтересу, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої ст.509 ЦК України, зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У силу ст. 524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно з умовами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у відповідності умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

За правилами ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Оцінка Судом аргументів учасників справи та перевірка їх доказами.

Отже вищезазначено, що позивач просив визнати припиненими у зв’язку з виконанням, зобов’язання за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000, в частині повернення всього тіла кредиту, в частині відсотків за користування кредитними коштами, що були нараховані станом на 15.04.2014 року, в частині пені нарахованої за неналежне виконання умов кредитного договору, визначеної станом на 15.04.2014 року.

15 квітня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було ухвалене рішення у справі №607\12028\13-ц про стягнення на користь ПАТ «УкрСибБанк» з позивача та третіх осіб, як з солідарних боржників, всієї суми заборгованості за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000 в розмірі 564 749, 08 доларів США, що станом на 16.05.2013 року становить 4 514 039, 40 гривень, пеню в розмірі 18 281 доларів США, що еквівалентно станом на 16.05.2013 року 146 120, 02 гривень, 3441 гривень в повернення сплаченого судового збору.

Із змісту даного рішення вбачається, що в його резолютивній частині було визначено грошовий еквівалент грошового зобов’язання, детальний розрахунок котрого наведений в описовій та мотивувальній частинах рішення, саме – 564 749, 08 доларів США, що станом на 16.05.2013 року становить 4 514 039, 40 гривень, з якої 434 458, 64 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.05.2013 року 3 472 627, 91 гривень) – кредитна заборгованість, 130 290, 44 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.05.2013 року) – заборгованість з процентів, та 18 281 доларів США, що еквівалентно станом на 16.05.2013 року 146 120, 02 гривень – загальна сума пені за прострочення сплати кредиту та нарахованих процентів.

Це рішення було ухвалено судом з застосуванням норми ч.2 ст. 1050 ЦК України, котрою передбачене право кредитора на дострокове стягнення боргу з боржника в разі, якщо договором було встановлено обов’язок повернути частину позики частинами (з розстроченням).

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом також встановлено, що 27.01.2015 року державною виконавчою службою були відкриті виконавчі провадження ВП №46245364, ВП №46242657, ВП №46242790 та ВП №46242912.

Постановою від 29.04.2016 року у ВП 46242657 з примусового виконання виконавчого листа від 20.05.2014 року де стягувачем є відповідач, а боржником позивач, головним державним виконавцем відділу ПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з сплатою визначеного зазначеним вище рішенням суду боргу в повному обсязі, виконавче провадження було закінчене, припинено чинність арешту майна боржника за номером обтяження №8549607, та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду.

Рішення суду від 15.04.14. про стягнення боргу виконувалося у національній валюті, як визначено у самому рішенні та виконавчих листах.

При цьому, судом враховувалося, що при зверненні до відповідачів із вимогами про стягнення боргу Банк визначився із сумою стягнення в національній валюті України, обрахованою у відповідності до вимог ЦК України, що, відповідно, становило 4514039,40 грн. боргу та 146120,02 грн. пені.

У силу ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Зазначені положення ЦК України визначили правило для цивільного обороту щодо валюти вираження грошових зобов'язань, як от: що зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні.

Так, у відповідності до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Отже, вираження ціни договору в гривнях є звичайним та вірним в разі укладення договорів між фізичними та юридичними особами.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже стягнення за борговими зобов'язаннями відповідачів перед Банком визначене за згаданим рішенням суду від 15.04.14 саме у є грошовій одиниці України - гривні, що кореспондується із позицією ВС України, висловленою у постанові Пленуму ВС України №14 від 18.12.09 «Про судове рішення», на яку послався суд першої інстанції .

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.09.2016 року (№ провадження 22-ц/789/1088/16, відхилено апеляційну скаргу ПАТ «УкрСибБанк» та залишено в силі ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні скарги Банку на неправомірні рішення та дії державного виконавця і скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, а т.ч. ВП 46242657, на підставі на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з сплатою визначеного зазначеним вище рішенням суду боргу в повному обсязі.

Висновки Суду.

Чинний на сьогодні ЦПК України, що стосується вимог законності та обґрунтованості судового рішення, передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

З ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора у справі №607/12028/13-ц від 15 квітня 2014 року, про задоволення вимог кредитора про дострокове погашення усієї суми існуючої на той час заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а правовідносини сторін позивача та відповідача, що ґрунтувалися на кредитному договорі, зокрема сплата на нарахування процентів – припинилися, оскільки судове рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України.

Даного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду в Постанові від 14 лютого 2018 року у провадженні №61-2404св18.

А тому суд відзначає, що із ухваленням судом рішення 15 квітня 2014 року у справі №607\12028\13-ц про дострокове стягнення на користь ПАТ «УкрСибБанк» з позивача та третіх осіб, як з солідарних боржників, всієї суми заборгованості за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000 в розмірі 564 749, 08 доларів США, що станом на 16.05.2013 року становить 4 514 039, 40 гривень, пеню в розмірі 18 281 доларів США, що еквівалентно станом на 16.05.2013 року 146 120, 02 гривень, припинилися зобов’язальні відносини сторін, що гуртувалися на кредитному договорі, і виникли зобов’язальні грошові відносини із повернення визначеної судом суми коштів та нарахованих на дату проведення розрахунку (16.05.20013 року) процентів та пені, невиконання якого (зобов’язання) тягне за собою фінансову відповідальність, визначену ст.. 625 ЦК України.

Вищезазначене рішення суду було виконане боржником у повному обсязі, що про що свідчить постанова державного виконавця від 29.04.2016 року у ВП 46242657 про закриття виконавчого провадження стосовно позивача, на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з сплатою боргу в повному обсязі, правомірність котрої (постанови) підтверджено ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.09.2016 року (№ провадження 22-ц/789/1088/16), котрою відхилено апеляційну скаргу ПАТ «УкрСибБанк» та залишено в силі ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні скарги Банку на неправомірні рішення та дії державного виконавця і скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, а т.ч. ВП 46242657, на підставі на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з сплатою визначеного зазначеним вище рішенням суду боргу в повному обсязі.

Відтак системний аналіз наданих сторонами доказів дозволяє суду зробити висновок про часткову піставність позовних вимог шляхом визнання припиненими у зв’язку з виконанням, зобов’язання за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000, укладеним між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2, в частині повернення тіла кредиту, суми процентів за користування кредитними коштами та пені, нарахованої за неналежне виконання умов кредитного договору, визначених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року, станом на дату проведення розрахунку – 16.05.2013 року.

Керуючись ст. 13, 82, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509 526, 599 ЦК України. суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково .

Визнати припиненими у зв’язку з виконанням, зобов’язання за кредитним договором від 20.07.2007 року за №11186521000, укладеним між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2, в частині повернення суми тіла кредиту, суми процентів за користування кредитними коштами, визначеної станом на 16.05.2013 року, суми пені, нарахованої за неналежне виконання умов кредитного договору, визначної станом на 16.05.2013 року.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» в дохід державного бюджету 640 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Головуючий суддяОСОБА_7