Вирок № 72662579, 12.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/576/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Стрельбицького В.В.

за участю: секретаря - Збожної О.Р.,

прокурора - Войценка А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Рудакевича Ю.Ю.,

потерпілих - ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника потерпілого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жукотин Турківського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

18.06.2017 року приблизно о 11 годині 00 хвилини, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1, та виїжджаючи ним з місця паркування - площі Соборної, 3 у м.Львові, поблизу площі перед церквою Святого Андрія, порушив вимоги п.п.1.5, 1.10 (в частині зазначення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (пп. «б» та «д»), 10.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом, починаючи рух свого автомобіля, не вибрав такого режиму управління двигуном керованого ним автомобіля та таку траєкторію руху, щоб і початок руху, і сам подальший рух вказаного транспортного засобу не створювали загрози безпеці руху, як наслідок під час початку руху ОСОБА_1, без причин технічного характеру, втратив контроль над керованістю свого автомобіля, і останній виїхав за межі проїзної частини на пішохідну зону, де здійснив наїзд на двох пішоходів, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які в цей час перебували на площі перед церквою Святого Андрія. Внаслідок порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху України, ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які привели до смерті останньої на місці автопригоди, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в фабулі обвинувачення. При цьому вказав, що дійсно 18.06.2017 року приблизно о 11 годині 00 хвилини, керуючи автомобілем марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1, та виїжджаючи ним з місця паркування - площі Соборної, 3 у м.Львові, здійснив наїзд на двох пішоходів, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які в цей час перебували на площі перед церквою Святого Андрія. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Зважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового розгляду і такі ніким не оспорювались. При цьому суд з'ясував в обвинуваченого, а також інших учасників процесу, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив порушення правил дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_4, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Крім цього, по даній справі потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй злочинними діяннями моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений до нього цивільний позов заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.п.4,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінивши позовні вимоги цивільного позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що така моральна шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_1 злочином, а тому у відповідності до ст.1167 ЦК України, врахувавши всі обставини справи, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки цивільним позивачем доведено факт завдання шкоди, однак надані суду докази та обґрунтування заявлених позовних вимог не дають суду законних підстав для задоволення заявлених вимог в повному обсязі. Так, зокрема суд вважає доведеним, що внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину потерпіла ОСОБА_4 зазнала сильних фізичних та душевних страждань, перенесла складене лікування, хірургічне втручання та отримала значні фізичні ушкодження, однак не погоджується з доводами цивільного позивача щодо обґрунтування цивільного позову встановленою інвалідністю, адже такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, дотримуючись вимог розумності, справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого в користь потерпілої підлягає стягненню 250 000,00 гривень завданої моральної шкоди.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого: на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не поступало, відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілим, приймає участь у благодійній та волонтерській діяльності.

Пом'якшуючими покарання ОСОБА_1 обставинами суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування потерпілим матеріальних збитків.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1, слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує тривалий водійський стаж обвинуваченого, протягом якого відсутні негативні відомості щодо допущених ним порушень, однак суд також враховує, що вказаний злочин став наслідком порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, а тому вважає за необхідне застосувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, суд також враховує той факт, що обвинувачений являється пенсіонером і не потребує дозволу для керування транспортним засобом за місцем праці.

Крім того, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, вищенаведені обставини справи, зокрема наведені позитивні дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання за злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України, а тому відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням. При цьому, суд також враховує висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1 слід повернути ОСОБА_1

Вирішуючи питання про арешт, накладений на автомобіль марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, суд приймає до уваги, що відповідно до ст.170 КПК України, арешт майна застосовується, зокрема для забезпечення цивільного позову. Відтак, зважаючи на те, що в ході розгляду справи встановлено, що обвинуваченому передано вказаний транспортний засіб на тимчасове зберігання, а також, враховуючи те, що за результатами розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення цивільного позову, суд не вбачає достатніх підстав для скасування арешту майна до відшкодування збитків потерпілій стороні.

З ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання за злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі в сумі 5075 (п'ять тисяч сімдесят п'ять) гривень 40 копійок за проведення по справі експертиз.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень - відшкодування заподіяної моральної шкоди. Цивільний позов задоволити частково.

Арешт, накладений на автомобіль марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1- залишити без змін.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «TOYOTA Land Cruiser 120», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_1

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі

суддя В.В. Стрельбицький