Рішення № 72662256, 12.03.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/7253/2017

2/336/711/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 12 березня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартириу порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі своїм вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що він є спадкоємцем після померлого діда ОСОБА_4, померлого 23 лютого 2014 року.

Спадкове майно складає квартира АДРЕСА_1.

Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 1\2 частину вказаної квартири.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.

При цьому, представник позивача власною заявою просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 також подала суду заяву, якою проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечувала, просила справу розглядати без її участі.

Через ненадання відповідачем ОСОБА_3, який не має статусу підприємця, інформації щодо його адреси відповідна судова повістка була йому надіслана за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 викликався до суду через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому, відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не явився.

Отже, у порядку ст. 223 ч.3 п. 1 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

Всебічно з’ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті або день з якого вона оголошується померлою.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Судом встановлено та перевірено доказами, що на підставі ордеру, виданого ОСОБА_5 у 1968 році, йому, як члену ЖБК-10 «Машинобудівник», була виділена квартира АДРЕСА_2, за яку він у 1984 році він повністю сплатив пайовий внесок у розмірі 5193 руб.49 коп.

23.02.2014 р оку ОСОБА_5 помер, відкрилася спадщина за законом.

Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно ст.1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України, онуки спадкодавця успадковують ту частину спадщини,яка належала б за законом їх матері,батьку, якби вони були живі на час відкриття спадщини, а згідно ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Позивач після смерті ОСОБА_5 є спадкоємцем за законом по праву представництва своєї матері ОСОБА_6, яка померла раніше спадкодавця – 02.11.2007 року, відповідно до ст. 1269 ЦК України позивач прийняв спадщину шляхом подання письмової заяви, 19.09.2014 року П’ятою Запорізькою державною нотконторою була заведена спадкова справа № 434 за 2014 рік щодо майна померлого ОСОБА_5

Спадкоємець за законом ОСОБА_2 20.08.2014 року також подала до П’ятої Запорізької державної нотконтори письмову заяву про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5

Спадкоємець за законом ОСОБА_3 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та вважається таким, що спадщину не прийняв.

Як передбачено ст.1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов’язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. ст. 328, 384 ЦК України, право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, а у разі викупу квартири, член ЖБК стає її власником.

Як роз’яснив Верховний Суд України в п.8 постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок,то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок.

Аналізуючи наведене, суд дійшов до висновку, що після повного внесення пайового внеску спадкодавцем ОСОБА_5, до складу спадкового майна після його смерті входить квартира АДРЕСА_3, що на час розгляду справи ніким не оспорювалось та нічим не спростовано.

Як передбачено ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Таким чином, позивач після смерті діда ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом по праву представництва успадкував 1\2 частину квартири АДРЕСА_3, прийнята спадщина вважається власністю спадкоємця з часу її відкриття, якою позивач може володіти та користуватись, однак до отримання правовстановлюючого документа на це майно позивач не має права на розпорядження ним, тобто не може у повному обсязі реалізувати права власника.

Як роз’яснено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.4.9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Згідно п.4.15 ,4.18 цього ж Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину може бути вчинена нотаріусом після перевірки правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві з витягом з Реєстру прав власності.

Як передбачено ст.49 Закону України «Про нотаріат», главою 13 розділу 1 вказаного вище Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії,якщо не подано документи, необхідні для її вчинення.

Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством,яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Постановою нотаріуса від 20.12.2014 року було відмовлено у вчинені нотаріальної дії – видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджують право власності спадкодавця.

За таких обставин,відповідно до ст.16 ЦК України позивач має право на захист свого цивільного права шляхом визнання за нею права власності на успадковане майно за рішенням суду.

На підставі ст.ст. 16, 328, 384, 1216, 1218, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: квартира ІНФОРМАЦІЯ_1; номер облікової картки платника податків: невідомий) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; номер облікової картки платника податків: невідомий), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; номер облікової картки платника податків: невідомий), третя особа: П’ята Запорізька державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02884150), про визнання права власності на частину квартириу порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 23.02.2014 року

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін