Ухвала суду № 72661392, 07.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2007/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за користування споживчим кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за користування споживчим кредитом, визнати недійсними частково пункти умов кредитного договору, зобов’язати вчинити дії.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам пп.3,5,6,9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме: в ній відсутній обґрунтований розрахунок сум, що оспорюються; не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини; відсутні відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились; відсутній попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи Також не надано суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, як цього вимагає п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Також, з позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

ОСОБА_4 може застосовуватися, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих цим Законом.

У випадку якщо позивач вважає, що порушенні його права, як споживача, тоді відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.96 р. заява по захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ЦПК України щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилось; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги з відповідними розрахунками і обґрунтуваннями, на докази, що підтверджують позов.

Способи захисту права споживача на інформацію про продукцію передбачені ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, згідно ч. 1 вказаної статті, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до ч. 7 ст. 15 даного Закону, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Так, позивачу необхідно вказати, яку інформацію, яку б мали надати не надали позивачу при укладанні кредитного договору, вимоги позову слід привести у відповідність до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», уточнити обґрунтування та вимоги, які випливають із договірних правовідносин.

У позовній заяві позовні вимоги про захист прав споживача поєднані з цивільно-правовими вимогами які повинні бути оплачені судовим збором.

Крім того, відповідно до заявлених позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить зобов’язати відповідача зменшити процентну ставку за користування споживчим кредитом до 8,99% річних, провести перерахунок суми різниці по відсотках за договором та зарахувати отриману різницю по відсотках від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Судовий збір позивачем з вимог що не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» не оплачений.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.6 вказаного закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 704, 80 грн. за вимоги немайнового характеру що не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Ужгородське УДКСУ Закарпатської області, МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону № 3674-VІ від 01.11.2011 року, від сплати судового збору звільнялись державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав. Однак, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, були внесені відповідні зміни до Закону України «Про судовий збір», якими суттєво змінено ставки судового збору (ст.4 ЗУ «Про судовий збір») та одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»). Із вказаного п.7 ст.5 - виключено, як субєктів, звільнених від сплати судового збору - споживачів за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Крім того, позивач, вказує, що відповідачем по справі є ПАТ «Укрсиббанк», який є правонаступником ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», з яким ОСОБА_1 безпосередньо уклав оспорюваний договір про надання споживчого кредиту, однак не додає при цьому жодних підтверджень, щодо правонаступництва.

Окрім того, позивач вказує, що про збільшення процентної ставки дізнався не від АКІБ «Укрсиббанк», а від ТОВ «Кей-Колект», який надав довідку-розрахунок при цьому не зрозумілим є процесуальний статус вказаного товариства та чи є правонаступником ПАТ «Укрсиббанк» за вказаним договором кредиту.

Позивачу слід визначити коло осіб, сторін та інших учасників справи із зазначенням їх процесуального статусу.

Крім того, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не вказано його реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Також не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти – відповідача.

Частиною 7 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Частина 3 вказаної статті визначає, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 5 даної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Згідно ч. 6 ст. 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, копія довіреності може бути засвідчена суддею з наданого до суду оригіналу або посвідчена посадовою особою, яка її видала та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноважень представника. Між тим, на етапі звернення до суду представником позивача ОСОБА_2 надано копію довіреності не засвідчену в установленому законом порядку, що є порушенням ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Відтак, представнику позивача слід надати оригінал довіреності для підтвердження повноважень останнього щодо подання позовної заяви в інтересах юридичної особи, або засвідчену у визначеному законом порядку копію.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 177, 175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.136, 185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за користування споживчим кредитом - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5