Рішення № 72661385, 23.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7043/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгород, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач вказав, що 21.06.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 18 690,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач також зазначив, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 09.05.2015 р. має заборгованість перед банком в сумі – 32 136,10 грн., а саме: 17 055,80 гривень – заборгованість за кредитом, 3 441,78 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 148,32 грн. - заборгованість за пенею, 1050,00 грн. – нараховані штрафи, а також штрафи: 500 гривень (фіксована частина) та 1 506,48 гривень – штраф (процентна складова).

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 136,10 грн. та 1 378,00 гривень судового збору.

Позивач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений.

Однак разом із позовною заявою позивачем було подане клопотання про розгляд справи за його відсутності із зазначенням, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином. Проте, подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення, у якій зазначив, що позов визначає частково, та заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафних санкцій.

Судове засідання у справі було призначене на 19.02.2018 року на 09 год. 50 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як десять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 21.06.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 18 690,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Банк умови кредитного договору виконав, надавши відповідачу кредит.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо виконання умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 09.05.2015 р. має заборгованість перед банком в сумі – 32 136,10 грн., а саме: 17 055,80 гривень – заборгованість за кредитом, 3 441,78 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 148,32 грн. - заборгованість за пенею, 1050,00 грн. – нараховані штрафи, а також штрафи: 500 гривень (фіксована частина) та 1 506,48 гривень – штраф (процентна складова).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одночасно, згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд прийшов до висновку, що вказана заборгованість за пенею підлягає стягненню частково. Так, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Договір кредитування фізичних осіб є за своїм характером споживчим, що підтверджується і тлумаченням Верховного Суду України, наведеному в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Пеня у даному зобов’язанні нарахована таким чином, що сума пені перевищує суму боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності. Більше того, нарахування пені по цьому договору за період понад три роки, що є, на думку суду, необґрунтовано суворою цивільною санкцією.

Тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, до 1 000,00 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов’язань передбачених договором, зокрема є сплата неустойки.

Як зазначено у правовій позиції, яка була викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15 цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Сторонами у п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь – якому з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором більше ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору.

Тобто сторонами у договорі штрафні санкції передбачені також за порушення позичальником строків платежів, що відповідно до вищезазначеної правової позиції Верховного Суду України та наведених вимог закону є неприпустимим, оскільки є подвійною відповідальністю за одне і те саме порушення - строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 500,00 гривень штрафу (фіксована частина) та 1 506,48 грн. – штрафу (процентна складова), є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач, внаслідок невиконання зобов’язань по умовах кредитного договору, має заборгованість перед банком в сумі – 21 497,58 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Суду надана заява відповідача - ОСОБА_1 у якій він зазначає, що не в змозі матеріально погасити суму заборгованості одним платежем, тому просить суд розстрочити сплату боргу на 12 місяців.

З урахуванням скрутного матеріального стану відповідача ОСОБА_1 та з урахуванням принципів розумності, справедливості та обов’язковості судових рішень, та у відповідності до ст. 267 ЦПК України суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати по 1791,47 гривень щомісяця протягом 11 (одинадцяти) місяців з дня набуття рішення законної сили, а в останній місяць підлягає сплаті залишок заборгованості в сумі 1791 гривань 41 копійок.

У відповідності із статтею 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору в сумі 1 378,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 83, 141, 223, 229, 280 - 284, 263, 264, 265, 267, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Добролюбова, 6/34, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ, вул. Грушевського 1Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість по кредитному договору № б/н від 21.06.2011 року за станом на 09.05.2015 року в сумі - 21 497,58 грн. (двадцять одна тисяча чотириста дев’яносто сім гривень 58 копійок), з яких: 17 055,80 гривень – заборгованість за кредитом, 3 441,78 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 000,00 грн. – заборгованість за пенею.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Добролюбова, 6/34, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ, вул. Грушевського 1Д, ідентифікаційний код 14360570, витрати із сплати судового збору в сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Розстрочити виконання рішення суду на 12 (дванадцять) місяців з дня набуття рішення законної сили, шляхом сплати відповідачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 1791,47 гривень щомісяця протягом 11 місяців, а в останній 12-й місяць підлягає сплаті залишок заборгованості в сумі 1791 гривань 41 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2