Рішення № 72660938, 06.03.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3164/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання – Роман К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Виноградівського району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради Виноградівського району та просили визнати за ними право власності на земельну ділянку розміром 3,73 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, яка належала їхній матері та бабусі ОСОБА_7, померлій 20.08.2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.07.2000 року № 369, в розмірах вказаних в заповіті : ОСОБА_1 - 1,28 га, ОСОБА_2 – 1,28 га, ОСОБА_6 – 1,16 га.

18.11.2015 року померла позивач ОСОБА_6 і ухвалою Виноградівського районного суду від 07.12.2015 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі по справі правонаступника.

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 18.01.2018 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року до участі у справі залучено синів позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У порядку п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог та просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,44 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7, померлій 20.08.2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 022181 від 05.09.2000 року, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.07.2000 року № 369.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилися, згідно поданих до суду заяв просять справу розглянути у їхню відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд такі задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Виноградівського району належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності та визнання позовних вимог.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилися, однак подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їхню відсутність та підтримання позовних вимог.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов’язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилаються позивачі в своїй позовній заяві, представник відповідача повністю визнав позов, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 22.08.2009 року померла мати позивача ОСОБА_1 та бабуся позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, останнє місце проживання якої було с. Гудя Виноградівського району.

Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, до складу якого входить зокрема земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,73 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради.

Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 022181 від 05.09.2000 року, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.07.2000 року № 369.

За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 мільської ради 06.03.2006 року, яким належну їй земельну ділянку заповіла своїм дочкам та внучці, а саме: ОСОБА_1 – 1,28 га, ОСОБА_2 – 1,28 га та ОСОБА_6 - 1,16 га.

Суд констатує, що позивачі після смерті спадкодавця прийняли спадщину, оскільки в передбаченому ст.1269 ЦК України порядку в установлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини звернулися до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв'язку з необхідністю оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_7, позивачі звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори, де отримали листи- відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за № № 215/01-16 від 04.09.2015 року, у зв'язку з неналежним оформленням правовстановлюючого документа на спадкове майно та роз'яснення про необхідність звернутися до Виноградівського районного суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

18.11.2015 року позивач ОСОБА_6 померла. Спадкоємцями після її смерті є позивач ОСОБА_2 - дочка померлої та треті особи по справі – сини померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відмовилися від отримання належної їм за законом частки спадкового майна, а саме: від частини земельної ділянки площею 1,16 га, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради, яка належала ОСОБА_7, померлій 20.08.2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 022181 та була успадкована ОСОБА_6 згідно заповіту від 06.03.2006 року, - на користь позивача ОСОБА_2, що стверджується письмовими заявами третіх осіб, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих позивачами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 392, 1216-1223, 1225, 1261, 1268, 1274 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 1,28 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7, померлій 20.08.2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 022181 від 05.09.2000 року, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.07.2000 року № 369.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 2,44 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7, померлій 20.08.2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 022181 від 05.09.2000 року, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.07.2000 року № 369.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийОСОБА_8