Ухвала суду № 72652713, 12.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7/18

Номер провадження 1-кп/404/295/18

У Х В А Л А

12 березня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12017120020011817 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Мартинюка Є.Я.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

Під час судового розгляду кримінального провадження захисник ОСОБА_3 заявив відвід прокурору Мартинюку Є.Я., вказуючи на те, що 21.02.2018 року після судового засідання та 26.02.2018 року перед судовим засіданням у справі прокурор Мартинюк Є.Я. мав спілкування з обвинуваченою ОСОБА_1, під час якого здійснював на неї тиск, погрожуючи тим, що якщо обвинувачена не визнає вини у вчиненні злочину, то він буде наполягати в суді та апеляційних скаргах на призначені їй покарання у виді позбавлення волі. Крім того захисник вказує, що прокурор в судових засіданнях дозволяв собі спілкування з представником потерпілих у справі та на його переконання поведінка прокурора у суді ставить під сумнів його неупередженість та об’єктивність, оскільки той відстоює інтереси представника потерпілого.

Під час розгляду заяви про відвід судом за клопотанням захисника допитано в якості свідка ОСОБА_4, який пояснив, що є рідним братом обвинуваченої та 21.02.2018 року був присутній у судовому засіданні, після якого біля приміщення суду відбулося спілкування прокурора із обвинуваченою, в ході якого ОСОБА_5 зазначив, що буде наполягати на призначенні обвинуваченій максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, якщо вона не визнає вину у вчиненні злочину.

З приводу заявленого відводу прокурор Мартинюк Є.Я. зазначив, що дійсно мав ситуативне спілкування із обвинуваченою одразу після засідання 21 лютого 2018 року та перед засіданням 26 лютого 2018 року, під час якого роз’яснив положення законодавства, згідно з якими визнання провини є пом’якшуючою обставиною, але це було зроблено як роз’яснення та він таких дій від обвинуваченої жодним чином не просив. Категорично заперечує будь-який тиск на обвинувачену, спростовує з вказаного приводу її доводи та показання свідка ОСОБА_4 Також, стверджує, що раніше не знайомий з обвинуваченою та представником потерпілої, немає жодної упередженості та зацікавленості у розгляді справи.

Представник потерпілого у судовому засіданні заперечила проти задоволення заявленого прокурору відводу.

Обвинувачена ОСОБА_1 повністю підтримала доводи, викладені в заяві захисника про відвід прокурора.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані з приводу заявленого відводу докази, суд приходить до таких висновків.

Заявлений прокурору відвід ґрунтується на твердженнях обвинуваченої та показаннях свідка ОСОБА_4 про тиск на ОСОБА_1 прокурора, з метою визнання нею своєї вини. Проте, вказані твердження в частині тиску прокурора, погроз останнього щодо наполягання на призначенні покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій, крім пояснень обвинуваченої і свідка ОСОБА_4 нічим не підтверджуються. При цьому згідно з показаннями свідок ОСОБА_4 є рідним братом обвинуваченої, тобто є особою зацікавленою у кримінальному провадженні. Оскільки прокурором заперечно доводи щодо будь-якого тиску на обвинувачену, об’єктивні докази, обґрунтовані сумніви в яких відсутні, суду не надано, суд вважає недоведеним тиск чи то погрози прокурора Мартинюка Є.Я. стосовно обвинуваченої.

Крім цього, судом встановлено, що обвинувачена та прокурор, а також представник потерпілого ОСОБА_2 та прокурор раніше не були знайомі, не мали жодних стосунків, тому будь-яка особиста зацікавленість прокурора у кримінальному провадженні не доведена. Будь-які дії прокурора Мартинюка Є.Я. під час судового розгляду кримінального провадження, які б вказували про його особисту заінтересованість в результатах кримінального провадження або існування інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на переконання суду не вчинялися та зроблені прокурору під час судового розгляду зауваження, не містили достатніх об’єктивних відомостей для цього. Під час перегляду відеозаписів у кримінальному провадженні прокурор дійсно намагався ставити запитання і уточнювати дані у свідка та представника потерпілого, але наведене не може розцінюватися судом як відомості про його упередженість.

Сам факт ситуативного спілкування у зв’язку із призначенням судового розгляду справи безпосередньо після та перед судовими засіданнями між прокурором та обвинуваченою, під час якого прокурор стверджує, що фактично навів положення чинного законодавства, не може розцінюватися судом як зацікавленість прокурора чи то наявність обґрунтованих сумнівів в його неупередженості. Як зазначено раніше суду не надано об’єктивних доказів того, що прокурор вступив у позаслужбові стосунки чи то з обвинуваченою, чи то з представником потерпілої, шукав можливості зустрітися з обвинуваченою та вплинути на її позицію по справі.

Крім того не підтверджено об’єктивними доказами будь-яке дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій.

Відтак, усі доводи захисника ОСОБА_3, викладені як підстава заявленого прокурору відводу, не знайшли свого об’єктивного підтвердження, а тому суд вважає, що визначені ст.77 КПК України підстави до відводу прокурора відсутні, та відмовляє у ньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 81, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні відводу захисника ОСОБА_3 заявленого прокурору Мартинюку Є.Я. – відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло