Постанова № 72652217, 07.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6903/16-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І.М.Провадження № 22-ц/780/729/18 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 58 07.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Верланова С.М.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Федорук Вікторії Геннадіївни, заінтересована особа: ОСОБА_4 та визнання незаконною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу,-

встановила:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» звернулося до суду з вищезазначеною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що у відділі ДВС на виконанні перебував виконавчий лист, виданий 23 травня 2015 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Національний кредит» заборгованості в розмірі 136642,25 грн. і судового збору в розмірі 1366,42 грн.

Однак державним виконавцем Федорук В.Г. у виконавчому провадженні не проведено всіх заходів примусового виконання рішення суду та 03 лютого 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, мотивуючи відсутністю у боржника ОСОБА_4 доходів та іншого майна, ніж заставне майно.

Заявник вважає, що ця постанова є передчасною та безпідставною, оскільки у боржника наявне майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит».

Також зазначало про те, що, повертаючи виконавчий документ через неможливість звернути стягнення на дану земельну ділянку, обтяжену іпотекою, державний виконавець не врахував вимог ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час вчинення виконавчих дій), згідно із якою для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, може бути звернуто стягнення на заставлене майно боржника.

Просило визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області Федорук В.Г. від 03 лютого 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року, у задоволенні скарги ПАТ «Банк Національний кредит» було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Банк Національний кредит» подало апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданою державним виконавцем, встановлено строк виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед ПАТ «Банк Фінанси і Кредит» за договором іпотеки до 19 березня 2013 року.

Враховуючи строк виконання зобов'язання відповідно до договору іпотеки, державний виконавець зобов'язаний був звернутися до ПАТ «Банк Фінанси і Кредит» із вимогою про надання інформації щодо виконання/невиконання ОСОБА_4 зобов'язань перед іпотекодержателем з метою визначення черговості задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні.

Крім того, дії державного виконавця направлені на ухилення від виконання законного рішення суду, що призводить до втрати Банком можливості отримати в ліквідаційну масу значної суми грошових коштів для задоволення вимог кредиторів Банку, чим створюються передумови для порушення економічних інтересів Держави.

Просило, скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2017 року та постановити нову ухвалу про задоволення скарги ПАТ «Банк Національний кредит» на дії державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Федорук Вікторії Геннадіївни у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у Відділі ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №49257409 з примусового виконання виконавчого листа № 361/173/14-ц, виданого 23 травня 2015 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Національний кредит» заборгованості в загальному розмірі 138008,67 грн.

03 лютого 2016 року державним виконавцем Відділу ДВС Федорук В.Г. у даному виконавчому провадженні було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), чинного на час виникнення правовідносин.

Зі змісту вказаної вище постанови державного виконавця від 03 лютого 2016 року видно, що згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Майна належного боржнику на праві власності, на яке може бути звернено стягнення, не виявлено.

Відповідно до відповіді ДПСУ про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб - інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податків у ДРОФ відсутня, інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила, на обліку в ПФУ боржник як пенсіонер не перебуває.

Підставою для визнання незаконною зазначеної постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві ПАТ «Банк Національний кредит» згідно із заявою про зміну підстав скарги вказує на те, що при прийнятті цієї постанови державним виконавцем Федорук В.Г. не було враховано положень ст.54 Закону № 606-XIV, у редакції чинній на час винесення постанови, та не звернуто стягнення на майно, яке обтяжене іпотекою на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що належна боржнику ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,2040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, обтяжена забороною на нерухоме майно відповідно до договору іпотеки від 27 вересня 2007 року, заявник: ВАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ПАТ «Банк «Національний кредит» на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Федорук Вікторії Геннадіївни та визнання незаконною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, суд першої інстанції виходив із того, що обтяження належної боржнику ОСОБА_4 на праві власності земельної ділянки площею 0,2040га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у виді заборони на це нерухоме майно виникло на підставі договору іпотеки від 27 вересня 2007 року, тобто до ухвалення судом 23 травня 2015 року рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь заявника ПАТ «Банк Національний кредит» суми заборгованості в загальному розмірі 138008,67 грн.

Окрім цього, переважне право звернення стягнення на належну боржнику ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку площею 0,2040га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить іпотекодержателю ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», а також те, що передбачених законом підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем не встановлено, а тому постанова державного виконавця від 03 лютого 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованою.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що 07 листопада 2015 року державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області Федорук В.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49257409 з примусового стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Національний Кредит» заборгованості в сумі 136 642,25 грн. та 1366 грн. судового збору за виконавчим листом виданим 23 травня 2015 року Броварським міськрайонним судом Київської області по справі № 361/173/14-ц.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було здійснено заходи примусового виконання рішення, а саме: - 09 листопада 2015 року направлено запит до Броварського МРЕВ; - 17 листопада 2015 року складено акт про відсутність належного боржнику майна за його місцем проживання; - 30 листопада 2015 року державним виконавцем отримано довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з якого за боржником зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці у банку «Фінанси та Кредит».

В подальшому перевірка щодо виявлення рахунків, нерухомого чи рухомого майна боржника, а також його доходів державним виконавцем не здійснювалася, проте відповідно до ч.8. ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

03 лютого 2016 року державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області Федорук В.Г. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка вмотивована тим, що у боржника відсутні доходи та майно ніж те що заставлене.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент проведення виконавчих дій) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст.11 вищезазначеного закону встановлено, безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Інструкцією з організації примусового виконання рішення визначено, що при організації розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець крім направлених запитів до органів державної податкової служби, державної реєстраційної служби, банків, державної автомобільної інспекції Міністерства Внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо, або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних так і не офіційних, державний виконавець також здійснює вихід за місцем знаходження (місцем проживання) боржника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результатними, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково повертається стягувачеві.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, повернення виконавчого документа стягувачу можливе лише у разі вжиття державним виконавцем всіх необхідних заходів примусового виконання судового рішення.

Разом з цим, з матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення було здійснено всіх заходів щодо виявлення майна та доходів боржника.

За таких обставин, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена безпідставно та передчасно.

Висновки суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні скарги ПАТ «Банк «Національний Кредит» на дії державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Федорук В.Г. є такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що в свою чергу призвело до порушень судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Крім цього, судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи в їх сукупності, не повно досліджено та надано оцінку доводам, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року скасувати та прийняти по справі постанову, якою скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на дії державного виконавця, задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області Федорук Вікторії Геннадіївни від 03 лютого 2016 року №49257409 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції буде складено не пізніше 12 березня 2018 року.

Головуючий

Судді