Рішення № 72650869, 02.03.2018, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1327/17

Провадження № 2/342/172/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

за участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить ухвалити рішення, яким: змінити розмір аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2015 р. в цивільній справі № 342/1052/15-ц; стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, та ОСОБА_4 в розмірі по 2000 гривень з проведенням індексації відповідно до закону, на кожну дитину щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття; стягнути з відповідача в її користь половину додаткових витрат, пов’язаних з лікуванням дітей в розмірі 7228,3 грн. та стягнути з відповідача витрати за правничу допомогу адвоката 800 грн. і судовий збір 640 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 01.09.2001 р. по 16.10.2015 р., шлюб було розірвано за рішенням Городенківського районного суду. Під час шлюбу в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою та перебувають на її вихованні та утриманні. За рішенням Городенківського районного суду від 09.10.2015 р. з відповідача в користь позивачки присуджено аліменти в твердій грошовій сумі по 600 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з 23.09.2015 року та до досягнення дітьми повноліття. Протягом минулих двох років ціни на продукти харчування, одяг та послуги суттєво зросли, внаслідок чого аліменти в сумі 600 грн. вже не покривають навіть необхідних витрат на утримання дітей. Станом на вересень 2015 року законодавчо закріплений прожитковий мінімум для дитини становив 1032 грн., а зараз він збільшився до 1860 грн. Дочка ОСОБА_3 навчається в Івано-Франківському фізико-технічному ліцеї, її утримання потребує значних коштів (витрати на дорогу до місця та з місця навчання, проживання в гуртожитку, харчування, додаткові заняття з репетиторами). Дочка ОСОБА_5 навчається в другому класі, в музичній школі по класу фортепіано та відвідує гурток сучасного танцю. Позивачка оплачує їй додаткові заняття, шиє концертні костюми, купляє спеціальне взуття. Всі перелічені витрати не охоплюються аліментами в розмірі 600 грн., а добровільно приймати участь у духовному розвитку доньок відповідач добровільно не бажає. Крім переліченого, дівчатка часто хворіють, перебувають на «Д» обліку, згідно лікарських рекомендацій потребують щорічного санітарно-курортного лікування, а витрати по їх лікуванню залишаються поза увагою відповідача. У 2017 році діти оздоровлювалися згідно лікарських призначень з 17.08 по 27.08.2017року в м. Сонячна Затока. Згідно квитанції № 141 від 17.08.2017р. позивачкою оплачено проживання трьох осіб в розмірі 5000 грн., з яких 3000 грн. вартість проживання дітей. Забезпечуючи лікування дітей, позивачка понесла витрати, які підтверджені квитанціями та відповідають записам і призначенням, відображеним у медичних картках та виписках з історії хвороби, в т.ч.: аналізи та ультразвукове дослідження – 423 грн., придбання медикаментів – 7033, 57 грн., вартість санаторно-курортного лікування дітей в м. Одеса у 2016 р.- 4000 грн., у 2017 р. – 3000 грн. Часте лікування дітей зробило матеріальне становище сім’ї позивачки вкрай скрутним, тоді як відповідач, якому відомі всі перелічені обставини, самоусунувся від підтримки своїх дітей та їх матеріального утримання, хоча має можливість надавати їм таку допомогу. Відповідач фізично здоровий, працездатний, є майстром будівельником-покрівельником, регулярно працює, в тому числі за кордоном, публікує у соцмережах оголошення про надання послуг, а також публікує результати своєї праці. Його публікації в мережі Fasebook свідчать, що відповідач активно працював в поточному році (березень, квітень, червень, липень), надаючи послуги з будівництва по всій території України. Крім того, відповідач зробив капітальний ремонт свого житлового будинку, що теж свідчить про його стабільне матеріальне становище. За таких обставин позивачка вважає, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати більше коштів на утримання своїх дітей, однак добровільно цього не робить, а обмежується тільки сплатою аліментів. Саме це змусило позивачку звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Одночасно пояснила, що їй відомо про те, що відповідач придбав будинок в с. Стрільче по вул. Галицькій, де зробив ремонт; разом з бригадою відповідач перекривав дахи будинків, господарських споруд в с. Серафинці в Яримович, Матійчик, Григірчика, Онуцької. Під час спільного проживання, коли відповідач був на роботі в Одеській області, вона з дітьми в літню пору приїздили до нього, для відпочинку, де бачили, які будівельні роботи він виконує. Крім того, відповідач набирає бригади робочих, отримує відсотки від цього. Позивачка працює в школі, під час літніх канікул для оздоровлення дітей їздила з ними на море в Одесу, так як в ОСОБА_3 був встановлений діагноз - бронхіт. 27.11.2015 р. в Івано-Франківській лікарні було діагностовано захворювання кашлюк. Для оздоровлення дитини необхідне було вживання молока від кобили, тому щодня приходилось їздити в с. Стрільче, щоб дочка випила 30-50 г того молока, для цього наймали сусіда, щоб возив, а батько в цьому участі не приймав. Молодшій дочці ОСОБА_6 25.09.2017р. в лікарні у м. Івано-Франківськ видаляли аденоїди, відповідач знав про операцію, але не надав ані коштів, ані морально не підтримав дитину. В старшої дочки плоскоступість, тому вона потребує відповідного взуття. Позивачка хворіє, в неї кіста правої нирки, відшарування сітківки правого ока, а у відповідача в порівнянні з тим часом, коли були судом присуджені аліменти в розмірі по 600 грн. в місяць на одну дитину, матеріальне становище покращилося. Хоча він офіційно не працює, однак здійснює ремонтні роботи по найму і має від цього хороший дохід. Позивачка звертає увагу на надані нею фотографії із сторінок відповідача в соцмережі, де зафіксовані результати та процес його роботи, його відпочинок, що, на думку позивачки, свідчить про покращення його матеріального становища порівняно з тим, коли були присуджені аліменти на дітей в розмірі 600 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, в мінімальному розмірі, чинному на час розгляду справи. Заперечив, що будинок по вул. Галицька, 6 в с. Стрільче, в якому він проживає, належить йому. В підтвердження того, що будинок придбав його брат ОСОБА_7, надав суду копію Договору купівлі-продажу від 09.09.2016 р., згідно з яким він представляв інтереси продавця, а покупцем був його брат. В 2011 р. він лікував ногу з приводу розриву меніска лівого колінного суглоба. З лютого 2017 р. він здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, від чого отримує дохід в розмірі 29,6 грн. Періодично він купує дітям одяг, на день народження старшій дочці купив золотий перстень, молодшій дочці на день народження 08 лютого цього року купив м’яке дитяче крісло. Щодо виконання ним будівельних робіт, відповідач пояснив, що на роботу його бере його брат, як помічника, оплачує по 100 грн. в день.

Суд, заслухавши сторони, свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Копіями Свідоцтв про народження: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії 1-НМ № 146051, виданого 01 червня 2002 року Серафинецькою сільською радою Городенківського району, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, серії 1-НМ № 175931, виданого 18 лютого 2011 року Серафинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що їх батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2015 року по справі № 342/938/15-ц (провадження № 2/342/574/2015) розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що був зареєстрований 01 вересня 2001 року виконкомом Серафинецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 9. Дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено на проживанні з матір’ю ОСОБА_1.

Конституцією України визначено основні права й обов’язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Ст.11 вищезгаданого закону визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/1052/15-ц (провадження № 2/342/629/2015) від 09 жовтня 2015 р. з ОСОБА_2, починаючи з 23.09.2015 року стягуються аліменти на користь ОСОБА_1, на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі по 600 грн. щомісячно, на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

За статтею 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На час присудження аліментів (09.10.2015 р.) судом було встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, відповідач ніде не працював, тому позов був задоволений частково, в розмірі по 600 грн. в місяць на одну дитину.

Із копії довідки № 242, виданої 17.11.2017 року Івано-Франківським фізико-технічним ліцеєм-інтернатом вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається на ІІ курсі (10 клас) в даному навчальному закладі. Копіями довідок Серафинецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів: № 65 від 28.11.2017р. та № 68 від 30.11.2017р., доводиться, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, дійсно навчається у 2 класі Серафинецької ОСОБА_8 ступенів, харчується в навчальному закладі за кошти матері ОСОБА_1.

В судовому засіданні, з дотриманням вимог ст. 232 ЦПК України, без присутності батьків, допитана неповнолітня дочка сторін ОСОБА_3. Дитина суду пояснила, що вона навчається в Івано-Франківському фізико-технічному ліцеї-інтернаті. Всі витрати по утриманні її та молодшої сестри несе мама, тато платить аліменти. На один тиждень мама дає їй 300 грн., з них 200 грн. витрачаються на оплату за дорогу. Батько більше спілкується з її молодшою сестрою, дзвонить їй. На день народження в 2017 р. батько подарував їй перстень. Ствердила, що літом в 2016 та 2017 р. вона з мамою і сестрою були на морі в Одесі за мамині кошти. Також пояснила, що раніше, приблизно 3-4 роки назад, батько брав її з собою в Одесу, де він будує дахи на будинках, щоб вона могла бути на морі, так як їй це необхідно для покращення стану здоров’я.

Подані суду відповідачем копії квитанцій свідчать, що з листопада 2015р. він сплачував аліменти на утримання неповнолітніх дітей в користь позивачки, при цьому були випадки сплати аліментів не щомісячно, а одночасно за декілька місяців: 13.12.2016 р. за жовтень-грудень, 10.04.2017 р. – за лютий-квітень, 14.09.2017 р. – за липень-серпень.

Надані суду позивачкою фотографії із соцмереж, куди були поміщені відповідачем, свідчать, що він здійснює будівельні роботи, і рекламує свої роботи. В судовому засіданні відповідач ствердив, що неофіційно працює разом з своїм братом, який проводить йому оплату за роботу. Про те, що відповідач отримує компенсаційну виплату як особа, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80 років, свідчить видана 28.02.2018 р. Управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської РДА довідка № 202.

Отже, в порівнянні з часом присудження аліментів, у відповідача покращився матеріальний стан, що дає суду підстави для збільшення аліментів за позовом одержувача аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені ст. 182 СК України, в т.ч.: стан здоров'я та матеріальне становище дітей сторін, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність майна та грошових коштів у відповідача. Також суд виходить із того, що згідно частини 2 статті 182 СК України - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, який становить з 1 січня 2018 року - 1860 гривні, з 1 липня - 1944 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень. З цього слідує, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років на час розгляду справи не може бути менший, ніж 930грн. Згідно ч.2 ст. 184 СК України - розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є підстави для зміни визначеного судовим рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2015 року у цивільній справі № 342/1052/15-ц розміру стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розмір на кожну дитину по 1000 грн. з проведенням індексації відповідно до закону, щомісячно на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ст. 185 СК України - той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Отже, виходячи з положень статті 185 СК України додаткові витрати на дитину викликані особливими обставинами, зокрема, необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв’язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.

Те, що ОСОБА_4 навчається в Серафинецькій музичній школі з вересня 2017 року, стверджується довідкою № 4, виданою 23 листопада 2017 року дирекцією Серафинецької дитячої музичної школи Городенківського району Івано-Франківської області.

Про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували на стаціонарному лікуванні свідчать копії виписок із їх медичних карт: № 10023/17 про лікування ОСОБА_4 в ОДКЛ з 25.09.2017р. по 27.09.2017 р., № 7076 про лікування ОСОБА_3 в Городенківській ДЛ з 27.10.2015р. по 09.11.2015 р. ОСОБА_9 відділенням Городенківської ЦРЛ довідки від 22.11.2017 року та 24.11.2017 року свідчать,, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на «Д» обліку, як часто хворіючі діти, в 2017 року ОСОБА_3 знаходилась на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Ясень», ОСОБА_4 оздоровлювалась в санаторії «Джерело», обидві дівчинки оздоровлювались в м. Одеса. ОСОБА_4 була прооперована 25.09.2017р. в ОДКЛ з приводу аденоїдів ІІ-Ш ступенів.

Оскільки діти потребували оздоровлення на морі, про сплату ОСОБА_1: за перебування в оздоровчому закладі з 17.08.2017 по 27.08.2017 р. свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № 141 від 17.08.2017р. на суму 5000 грн., за проживання в «Затока» з 24.07.2016р. по 06.08.2016р. свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № 213 від 24.07.2016р. на суму 6000 грн. За вирахуванням вартості проживання матері, вартість лікування та проживання дітей в м. Одеса, як зазначає позивачка, складає у 2016р.- 4000 грн., у 2017 р. -3000 грн., всього 7000 грн. З них половина становить - 3,5 тис. грн.

Про те, що на лікування дітей позивачка затрачала кошти, свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, чеки рахунки. Загальна вартість коштів на лікування дітей відповідно до лікарських призначень та в час перебування дітей на стаціонарному лікуванні складає 2865,22 грн. та включає такі витрати: 18,96 грн.,73,13 грн., 43,96 грн., 29.26 грн., 119,99 грн., 105,3 грн.,119,83 грн., 315,6 грн., 188 грн.,45,07 грн., 120,55 грн., 155 грн.,89,65 грн.,104,95 грн., 20,37 грн., 68,91 грн., 135 грн., 120 грн.,411,2 грн.,504,23 грн.,56,26 грн.,140 грн. (а.с.38-48). З них половина становить - 1432,61 грн.

Судом не враховані для визначення додаткових витрат на дітей надані позивачкою чеки на суми: 93,73 грн., 141,5 грн.11,6 грн., 14 грн.,58,75 грн., 11 грн. (а.с.39), 219,25 грн. (а.с.40), 218,7грн., 145,26 грн. (а.с.41), 68,56грн., 711,24 грн., 460,61 грн.,129,75 грн.,32,16 грн. (а.с.42), що підтверджують витрати на придбання засобів гігієни, а також на лікарські засоби, на які суду не надані підтвердження, що на час їх придбання вони були приписані лікарем для лікування дітей.

Суд враховує наведені вище обставини, вважає, що вони мають істотне значення, і приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути половину понесених позивачкою витрат на лікування та оздоровлення дітей сторін в розмірі 4932,61 грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.

На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 258, 259, 82, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2015 року у цивільній справі № 342/1052/15-ц.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - с. Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області, в користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання - с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області аліменти на кожну дитину в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень з проведенням індексації відповідно до закону, щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнення аліментів в зміненому розмірі проводити з дня набрання чинності рішенням суду в даній справі, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - с. Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області, в користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання - с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області половину додаткових витрат, пов’язаних з лікуванням дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - в розмірі 4932,61 грн. (чотири тисячі дев’ятсот тридцять дві грн. 61 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 704,80 грн. (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати за правничу допомогу адвоката в розмірі 800 (вісімсот) грн. та судовий збір у розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири грн.80 коп.)

Після набрання законної сили даним судовим рішенням зобов’язати ОСОБА_1 повернути до Городенківського районного суду Івано-Франківської області виконавчий лист № 342/1052/15-ц, виданий 13.10.2015 р. на підставі рішення Городенківського районного суду від 09.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, в користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області, аліментів на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з дня звернення до досягнення їх повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.03.2018 р.

Суддя: Ничик Г. І.