Постанова № 72650592, 07.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9676/17 Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.

Категорія 58 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №296/9676/17 за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє законний представник ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Корольовського відділу ДВС м. Житомира про виключення майна з акта опису

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року про забезпечення позову, яка постановлена під головуванням судді Бондарчука В.В. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_2, який діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_1, подав до суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Корольовського відділу ДВС м. Житомира про виключення майна з акта опису. Просить заборонити Корольовському відділу ДВС м. Житомира вчиняти виконавчі дії в рамках виконавчого провадження № 51589232, спрямовані на стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та зупинити продаж арештованого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 номер лоту в системі СЕТАМ 224564. Заяву обґрунтовував тим, що продаж спірного будинку з прилюдних торгів може у майбутньому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі (а.с.14).

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року заява про забезпечення позову задоволена частково. Зобов'язано Корольовський відділ ДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області зупинити продаж арештованого майна в рамках виконавчого провадження №51589232, а саме: спірного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, номер лоту в системі СЕТАМ 224564 - до вирішення спору по суті і набрання судовим рішенням у справі чинності (а.с.24-25).

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 грудня 2017 року виправлено описку в ухвалі про забезпечення позову від 14 грудня 2017 року та вказано номер виконавчого провадження, в рамках якого слід зупинити продаж арештованого майна, №51985052 (а.с.29).

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції від 14 грудня 2017 року в задоволеній частині, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Зазначає, що на виконанні Корольовського відділу ДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 1 052 000 грн. Виконавчими діями накладено арешт на будинок АДРЕСА_4 проведено оцінку нерухомості та передано арештоване майно для реалізації з торгів. Проте, торги не відбулися через забезпечення позову в даній справі. На думку ОСОБА_4 спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу того, хто є власником спірного будинку остаточно вирішено рішенням апеляційного суду від 11 червня 2015 року в справі №296/600/15-ц, яким визнано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_3 та витребувано цей будинок з володіння ОСОБА_1 На підставі судового рішення право власності на будинок зареєстроване в Державному реєстрі за ОСОБА_3 Суд першої інстанції не звернув уваги на дані обставини та належної оцінки їм не надав. Окрім того, право на позов про звільнення майна з-під арешту має лише власник цього майна або особа, яка вважає себе власником (а.с.49).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої ст.151 ЦПК України, яка діяла у такій редакції до 15 грудня 2017 року, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У абзаці першому пункту четвертого постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріалами справи доводиться, що постановою головного державного виконавця Корольовського відділу ДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області від 21 грудня 2016 року у виконавчому провадженні №51985052 з примусового виконання виконавчого листа №296/6473/15-ц, виданого 07 грудня 2015 року Корольовським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 1 052 000 грн., описано та накладено арешт, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_6

Виконавча дія вчинена згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки за ОСОБА_3 на праві власності зареєстрований спірний будинок.

Відповідно до положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У даній справі ОСОБА_1, від імені якої діє її законний представник (батько) - ОСОБА_2, в порядку ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Корольовського відділу ДВС м. Житомира про виключення вищевказаного спірного будинку з акта опису та про зняття з нього арешту. Вважає, що спірний будинок, на який накладений арешт, належить їй, а не ОСОБА_3 (а.с.2-4).

На захист своїх прав ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31 липня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2012 року за нею було зареєстровано право власності на спірний житловий будинок, а 15 червня 2015 року право власності на даний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2015 року (а.с.5-6).

Наразі в суді перебуває на розгляді її позов до ОСОБА_5, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Фещенко А.С., приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ширінської Л.В., третя особа: ОСОБА_8 про виключення майна зі складу спадкової маси, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.10).

Із вищевикладеного вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проводжує тривати спір про право власності на спірний житловий будинок, який описаний та переданий виконавчою службою на продаж за боргами ОСОБА_3, а відтак наявний й спір з приводу виключення з акта опису та скасування арешту зі спірного будинку, а тому існує реальна загроза утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі та порушити права неповнолітньої позивачки.

Доводи апеляційної скарги пов'язані із розглядом позову в даній справі по суті. Спір не розглянутий, а відтак входити в оцінку доказів у даній справі на даній стадії процесу є передчасним та некоректним.

Обраний судом вид забезпечення позову (зупинення продажу арештованого житлового будинку до вирішення спору по суті і набрання судовим рішенням у даній справі законної сили) відповідає обсягу позовних вимог (про виключення з акта опису та скасування арешту) та повністю узгоджується із приписами пункту п'ятого частини першої ст.152 ЦПК України, яка діяла у такій редакції на час розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, та пункту п'ятого частини першої ст.150 ЦПК України, яка діє наразі, тобто на час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції.

Решта доводів апеляційної скарги, зокрема, щодо проходження рішенням апеляційного суду від 11 червня 2015 року всіх судових інстанцій, в тому числі Верховного Суду України, не змінює висновків суду та з огляду на вищевикладене додаткового правового обґрунтування не потребує.

Оскільки ухвала, що оскаржується в апеляційному порядку, постановлена з додержанням норм процесуального права, то не вбачається підстав для її скасування. Отже, ухвала залишається без змін відповідно до положень ст.375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 березня 2018 року.

Головуюча Судді: