Ухвала суду № 72649360, 26.01.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 189/599/15-к

Провадження № 1-кп/185/101/18

У Х В А Л А

26 січня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді - Самоткан Н.Г.

суддів - Гаврилова В.А., Палюх Т.Д.

за участі секретаря - Муржиєвої І.О.

прокурора - Прокопова П.В.,

представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

захисників - адвоката ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_13

перекладача - ОСОБА_14

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12014050690001637 від 21 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до 60 днів, у зв’язку з тим, що строк тримання їх під вартою спливає 05 лютого 2018 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5, та його захисник – адвокат ОСОБА_15, заперечували проти продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Адвокат ОСОБА_15 надав клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожен, їх захисники - адвокат ОСОБА_9, адвокат ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_11 та адвокат ОСОБА_12, заперечували проти продовження обвинуваченим строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, бо ризики, названі прокурором, є безпідставними.

Представник потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 заперечувала щодо звільнення обвинувачених з-під варти, підтримала клопотання прокурора.

З’ясувавши думку представника державного обвинувачення, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожного, захисників – адвоката ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_13, представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено до 05 лютого 2018 року.

На даний час строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо, оскільки є необхідність відкладення розгляду з незалежних від суду причин.

Відповідно до положень п. 2, 3 ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

- сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров’я обвинуваченого, міцність його соціальних зв’язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На даний час розгляд кримінального провадження не завершено, потерпілі та свідки судом не допитані, а тому перебуваючи під іншим запобіжним заходом обвинувачені можуть в поза процесуальний спосіб здійснювати тиск на свідків з метою дачі пояснень бажаних стороні захисту.

Колегія суддів, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно останніх більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

Обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, запобіжний захід з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинувачених, кожного окремо, характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується – останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, у разі доведеності вини обвинувачених, передбачено покарання на строк до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, є мешканцями іншої області, і не мають місця проживання в м. Павлограді, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 має на утриманні хвору матір, обвинувачений ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітніх дітей.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відсутність постійного працевлаштування обвинувачених, не може свідчити про відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв’язків.

Ризики, визначені ухвалою про обрання запобіжного заходу на даний час лишаються дійсними та триваючими.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти ОСОБА_2», заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожному окремо, у разі доведеності їх вини та визнання їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_15 та продовжити запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожному окремо, до 60 днів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, колегія судів

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до 60 днів – задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2018 рокуобвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2018 рокуобвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2018 рокуобвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2018 рокуобвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2018 рокуобвинуваченому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Головуючий суддя: Н.Г.Самоткан

Судді: В.А.Гаврилов

ОСОБА_16