Ухвала суду № 72649260, 25.01.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 761/44670/16-к

Провадження № 1-кп/185/40/18

У Х В А Л А

25 січня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді - Самоткан Н.Г.

суддів - Тимченка С.О., Щербини О.О.

за участі секретаря - Муржиєвої І.О.

прокурорів - Скрипник О.М., Гули А.М., Кожевніка Д.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, внесеному в ЄРДР за № 22016000000000436 від 25 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дане клопотання стороною обвинувачення обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення. До Генеральної прокуратури України надійшли заяви від представника засобів масової інформації ОСОБА_3 та осіб, які являються свідками у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про здійснення на них позапроцесуального тиску, що полягає у їх залякуванні та здійснення погроз з метою зміни показів та забороні висвітлювати судовий процес. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає на тимчасово окупованій території в м.Донецьку, відмовився проходити комісійне медичне обстеження для з'ясування його стану здоров'я.

ОСОБА_1, його захисник – адвокат ОСОБА_2 заперечували щодо застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час ОСОБА_1 проходить стаціонарне лікування за місцем проживання, не має намір ухилятися від явки до суду , не здійснює тиск на свідків.

Вислухавши думки сторін обвинувачення та захисту, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Суду не надано доказів про здійснення тиску на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Їх твердження про наявність погроз на їх адресу ОСОБА_1 суд не може прийняти до уваги. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сверждували, що телефонні погрози про зміну свідчень вони отримали 19 листопада 2017 року, про що є відмітка у їх телефонах. А заява до прокуратури з цього приводу надана свідками 16 листопада 2017 року, тобто за три дні до фактичного отримання погроз. В цих заявах свідки вказали, що 15 листопада 2017 о 22.30 годин з невідомого номеру їм телефонував ОСОБА_1 і вимагав не приходити до суду з метою дачі свідчень. Ці твердження спростовує той факт? що у вказаний час ОСОБА_1 знаходився під вартою, перебував в реанімаційному відділенні лікарні під охороною , що виключало його телефонне спілкування.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі.

У справі «Белевицький проти Росії» Європейський Суд зазначає, що єдиною підставою для продовження терміну тримання заявника під вартою було, та обставина, що йому було пред'явлено звинувачення у вчиненні кримінально караного діяння, кваліфікованого як особливо тяжкий злочин, одна тільки небезпека якого була визнана достатньою підставою для утримання його під вартою в якості запобіжного заходу. Що стосується тієї обставини, що національні органи влади при обранні запобіжного заходу у відношенні заявника виходячи із тяжкості пред'явленого йому звинувачення як єдиного і вирішального чинника, враховуються при обранні запобіжного заходу, Європейський Суд неодноразово ухвалював, що, хоча суворість покарання, передбаченого за скоєний злочин, є важливим елементом при оцінці можливості того, що обвинувачений сховається від правосуддя або повторно вчинить злочин, необхідність продовження терміну позбавлення волі не може бути оцінена суто з абстрактної точки зору, беручи до уваги тільки тяжкість скоєного злочину. Не може продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи.

Відповідно до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Жодних підстав, окрім тих, що ґрунтуються на припущеннях, прокурором не зазначено.

Прокурором не надається доказів про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від суду, впливу на свідків або іншого перешкоджання судовому розгляду.

ОСОБА_1 з 16 листопада 2017 року не перебуває під вартою і з цього часу виявляє належну процесуальну поведінку. На цей час він проходить стаціонарне лікування в умовах відділення кардіохірургії Комунального лікувально-профілактичного «Міського онкологічного диспансеру м. Краматорська».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора Скрипник О.М. про обрання до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.Г.Самоткан

Судді: С.О.Тимченко

ОСОБА_7