Ухвала суду № 72648752, 12.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2348/18

Провадження № 1-кп/201/395/2018

УХВАЛА

12 березня 2018р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В. ознайомившись з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 201/2348/18 (провадження № 1-кп/201/395/2018), відомості про яке 24.04.2014р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650001291, стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018р. в провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/2348/18 (провадження № 1-кп/201/395/2018), відомості про яке 24.04.2014р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650001291, стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ознайомившись з яким, вважаю за необхідне заявити самовідвід, при цьому, виходжу з наступного.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018р. обвинувальний акт передано в провадження судді Шелестова К.О.

Суддя Шелестов К.О. ухвалою від 07.03.2018р. заявив про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018р. обвинувальний акт передано в провадження судді Ткаченко Н.В.

Згідно з вимогами пункту 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Таким чином, у кримінальному процесуальному законі закріплено інститут самовідводу судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут самовідводу є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно з наданого суду обвинувального акта вбачається, що одним із потерпілих у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_3, щодо якого було вчинено інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

При цьому, мною у складі колегії суддів (Мельниченко С.П., Ткаченко Н.В., Демидова С.О.) розглядалось кримінальне провадження № 201/1236/16к (провадження № 1-кп/201/81/2017) відносно ОСОБА_7, обвинуваченого у вчинені злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому одним з потерпілих також був ОСОБА_3

Колегією суддів 27.01.2017р. у цьому кримінальному провадженні винесено ухвалу про самовідвід, оскільки груба та нахабна поведінка потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні та поза його межами, вигадки потерпілого про нечесність, залежність, упередженість та несправедливість суду, які він висловлював в кожному з судових засідань і поза межами суду в присутності великої кількості людей, викликали у колегії суддів особисту антипатію до потерпілого, наявність якої могла свідчити про упередженість суду та могла призвести до ухвалення необ'єктивного рішення.

Всі вищеописані обставини сталои предметом розгляду Вищої ради правосуддя в ході перевірки повідомлення колегії суддів Мельниченко С.П., Ткаченко Н.В., Демидова С.О. від 30.01.2017р. про втручання в діяльність, результатом якого стало прийняття 22.02.2018р. Вищою радою правосуддя рішення про внесення Генеральному прокурору України подання про виявлення посадових осіб Генеральної прокуратури України, які вчинили дії та допустили бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів та звернення до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні від 21.02.2017р. на нашим повідомленням (копія додається).

Крім того, з боку ОСОБА_3 13.10.2017р. було ініційовано звернення зі скаргою відносно мене та ще двох суддів зі складу колегії до Вищої ради правосуддя та проведення у лютому 2018р. відповідної перевірки (копія додається).

З метою збереження об'єктивності та неупередженості під час розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, де одним з потерпілих є ОСОБА_3, враховуючи вимоги ст. 75 КПК України і Висновки № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р., вважаю за можливе та доцільне заявити самовідвід.

Під час прийняття рішення про самовідвід, мною також прийняті до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений, а також положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, згідно яких, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від участі у кримінальному провадженні № 201/2348/18 (провадження № 1-кп/201/395/2018), відомості про яке 24.04.2014р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650001291, стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/2348/18 (провадження № 1-кп/201/395/2018), відомості про яке 24.04.2014р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650001291, стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ткаченко Н.В.