Постанова № 72647355, 28.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/3889/17

Категорія: 10.2

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову від 04 вересня 2017 року, ухвалену Приморським районним судом м. Одеси, у складі головуючого-судді Бойчука А.Ю., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення № 264 від 15.09.2017 року, про зобов'язання призначити пенсію у разі втрати годувальника -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, який в подальшому уточнила (а.с. 41-42), до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, та в якому просила суд

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 264 від 15.09.2016 року про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 40% середньомісячного заробітку ОСОБА_3, який складав 7419,16 гривень.

Постановою від 04 вересня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов в повному обсязі:

- визнав протиправним та скасував рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 264 від 15.09.2016 року про відмову в призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

- зобов'язав Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 40% середньомісячного заробітку ОСОБА_3, який складав 7419,16 гривень;

- стягнув з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 640 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подало апеляційну скаргу (а.с. 5759), в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Посилаючись на приписи ст. 5, п.1-3 ч. 1 ст. 40, п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п 17 ст. 37 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», апелянт зазначає, що розрахований за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії позивача у разі втрати годувальника є меншим за розмір пенсії за віком, яку отримує позивач.

Також апелянт зазначає, що відповідно до п. 17 Постанови Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за перерахунком пенсії, переведення з одного видну на інший, поновлення виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Зазначає апелянт і про те, що суд першої інстанції допустив грубе порушення норм матеріального права, оскільки з 01.01.2017 року пенсійні органи звільнені від сплати судового збору, що у свою чергу унеможливлює постановлення судового рішення про стягнення з пенсійного органу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надала.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами у справі, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.11.1961 р. (а.с. 14, 15, 19).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 р. (а.с. 18).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, та отримував пенсію за віком науковим працівникам, розмір якої на час смерті становив 7921,06 грн. (а.с. 6-10, 12).

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, та отримує пенсії за віком при повному стажі в розмірі 2030,05 грн. на час смерті чоловіка - ОСОБА_3 (а.с. 11).

26.08.2016 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», за результатами розгляду якою пенсійний орган прийняв рішення № 264 від 15.09.2016 року про відмову у призначені пенсії по втраті годувальника (а.с. 5).

Зазначене рішення вмотивовано тим, що розмір пенсії ОСОБА_2 за віком становить 2030,05 грн., а після перерахунку склав би 1707,30г грн. (а.с. 5).

Не погоджуючись з оскарженим рішенням ОСОБА_2 28.02.2017 року звернулась до суду з відповідним позовом (а.с. 3-4, 41-42).

Відповідно до Постанови КМУ від 21.12.2016 р. № 988 та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (ідентифікаційний код: 41248812) є правонаступником, в процесі реорганізації шляхом злиття, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (ідентифікаційний номер: 26302649), яке припинено 31.03.2017 р. запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 15561120012005457.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції послався на приписи ст. 10 Закону України «»Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено право вибору пенсійних виплат та за якою особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, за вислугою років, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна із цих видів пенсії за її вибором.

Також суд першої інстанції зазначив, що за ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Також суд першої інстанції зазначив, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Апеляційний суд погоджується із застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч. 13 ст. 37 Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність», відповідно до якої пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні, у розмірі, зокрема, 40 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника на одного непрацездатного члена сім'ї.

Як підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами у справі позивач отримує пенсію за віком на загальних підставах в розмірі 2030,05 гривень, а розмір пенсії померлого чоловіка позивача, на час його смерті, складав - 7921,06 гривень.

Враховуючи застосовані судом першої інстанції норми матеріального права, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір пенсії позивача в разі втрати годувальника, який призначається в розмірі 40 відсотків від пенсії померлого годувальника, становить 3168,42 гривень, а не 1717,30 грн., як зазначено в оскарженому рішенні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пенсійний орган розрахував розмір пенсії, який повинна отримувати позивач, з порушенням норм матеріального права.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про правильність розрахунку розміру пенсії позивача в разі втрати годувальника, оскільки такий розрахунок проведений пенсійним органом не у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, а у відсотковому розмірі від розміру пенсії за віком померлого годувальника який розрахований після смерті годувальника за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про що зазначено в апеляційній скарзі.

Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові цього суду від 27.10.2015 року у справі № 21-4636а15, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, а тому як попередній вид пенсії слід розуміти саме пенсію, яку отримував на день смерті годувальник.

Зазначаючи в мотивувальній частині оскарженої постанови про час, з якого призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника, суд першої інстанції в абзаці третьому резолютивної частини оскарженої постанов, не зазначив дату з якої позивачу має бути призначена пенсія, а саме з 26 липня 2017 року, тобто з дня, що настав за днем смерті годувальника, оскільки звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, а саме 26.08.2016 року, про що зазначено в оскарженому рішення пенсійного органу.

Також апеляційний суд зазначає про помилковість визначення судом першої інстанції в абзаці третьому резолютивної частини виду доходу з якого має бути обчислений розмір пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника, оскільки суд першої інстанції зазначив середньомісячний заробіток померлого годувальника, в той час як в мотивувальній частині послався на норми закону відповідно до яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, яку отримував на день смерті годувальник. При цьому, зазначаючи в мотивувальній частині оскарженої постанови про розмір пенсії яку отримував годувальник на день смерті 7921,06 грн. (а.с. 12, 54), суд першої інстанції помилково зазначив в абзаці третьому резолютивної частини. оскарженої постанови розмір - 7419,16 грн.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що належним засобом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання апелянта призначити позивачу, з 26 липня 2016 року з пенсію у зв'язку з втратою годувальника, в розмірі 40 відсотків пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року чоловіка - ОСОБА_3, виходячи з попереднього виду пенсії, яку він, як годувальник отримував на день смерті, в розмірі 7921,06 грн.

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення норм матеріального права в частині стягнення з пенсійного органу судових витрат - судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду першої інстанції, внаслідок звільнення пенсійних органів від сплати судового збору, апеляційний суд зазначає про помилковість доводів апелянт, оскільки частиною 1 ст. 94 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення оскарженої постанови) встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. При цьому апеляційний суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати стягнуто з пенсійного органу за рахунок державного бюджету.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне по суті судове рішення, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, в частині визначення в резолютивній частині оскарженої постанови виту та розміру доходу якого має бути обчислений розмір пенсії позивача та не зазначив дату з якої позивачу має бути призначена пенсія, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова змінена шляхом зміни абзацу третього резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 2-9, 71-77, 139, ч. 5 ст. 242, ст. 245, ст. 308, п. 1 ч. ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329, п.п. 10 п. 1 розділу VIIПерехідні положення КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити з 26.07.2016 року ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, в розмірі 40 відсотків пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року чоловіка - ОСОБА_3, виходячи з попереднього виду пенсії, яку отримував на день смерті годувальник, в розмірі 7921,06 грн.».

В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Встановити Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі строк подання до Приморського районного суду м. Одеси звіту про виконання постанови протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду,

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: суддя-доповідач С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець