Постанова № 72647022, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 рокусправа № 804/8712/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю

судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року

у справі № 804/8712/16

за позовом приватного підприємства «Сучасні теплові технології»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сучасні теплові технології» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0019171302/1044 від 11.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю означеного рішення, оскільки підприємством вчасно перераховано кошти в рахунок оплати зобов'язання з єдиного внеску за квітень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2015 №118.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання, проте строки сплати до бюджету єдиного внеску за квітень 2015 року позивачем не було порушено через те, що неперерахування суми ЄСВ за квітень 2015 року відбулось з вини банку - ПАТ «Український професійний банк».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кам'янська ОДПІ (правонаступник Дніпродзержинської ОДПІ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, порушив норми процесуального та матеріального права, наводячи, при цьому, правові норми, які визначають порядок сплати єдиного внеску та відповідальність за його несплату/несвоєчасну сплату.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини, прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем - ПП «Сучасні теплові технології» пред'явлено платіжне дорученням від 13.05.2015 № 118 для перерахування через Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (ПАТ «УПБ») грошових коштів в сумі 1983,85 грн. в рахунок оплати зобов'язання з ЄСВ за квітень 2015 року (а. с.8, 48).

ПАТ «УПБ» вказані кошти не перерахувало до бюджету, а 25.05.2015 повернуло сплачені кошти позивачу в сумі 1983,85 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.05.2015 (а. с.9). При цьому відповідно до цієї банківської виписки за період з 21.05.2015 по 25.05.2015 залишок коштів на рахунку підприємства становив 10275,63 грн.

Листом від 27.05.2015 ПП «Сучасні теплові технології» повідомило Дніпродзержинську ОДПІ про своєчасне виконання своїх зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску за квітень 2015 року за платіжним дорученням № 118 від 13.05.2015 з посиланням на положення п.129.6 ст.129 ПК України щодо звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, у разі порушення строку зарахування таких податків та зборів з вини банку (а. с.10).

28.05.2015 Національний Банк України відніс ПАТ «УПБ» до категорії неплатоспроможних, а 28.08.2015 Правлінням НБУ винесено постанову № 562 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УПБ».

На виконання постанови Правління НБУ від 28.08.2015 № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 № 158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

29.05.2015 підприємством повторно сплачено зобов'язання з ЄСВ за квітень 2015 року в сумі 1983,85 грн. через ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с.50).

11.10.2016 Дніпродзержинською ОДПІ прийнято рішення № 0019171302/1044 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі п.2 ч.11, ч.10, ч.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до Підприємства застосовано штраф (20 % з 01.01.2015) у розмірі 396,77 грн. та нарахована пеня (0,1 % від суми недоїмки) у розмірі 17,85 грн. за період з 21.05.2015 по 29.05.2015 (а. с.64).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність означеного рішення.

За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За положеннями абз.1 ч.7 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з абз.1, 2 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Отже, формування рішення про застосування до платника податків штрафних санкцій та нарахування пені можливе за наявності не сплаченої таким платником податків у встановлені законодавством строки суми єдиного внеску.

Як встановлено судом першої інстанції, не заперечується сторонами і підтверджено матеріалами справи, ані 13.05.2015, ані станом на дату розгляду адміністративної справи обслуговуючий підприємство банк не перерахував до державного бюджету кошти за вищевказаним платіжним дорученням №118 від 13.05.2015.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

За положеннями п.22.4 ст.22 вказаного Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

При цьому згідно з п.129.6 ст.129 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З огляду на наведені норми права вбачається, що позивач, як платник податків, своєчасно виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску за квітень 2015 року в момент прийняття ПАТ «УПБ» на виконання вищевказаного платіжного доручення підприємства № 118 від 13.05.2015, і ненадходження (не зарахування) коштів до бюджету сталось не з вини позивача, а з вини Банку.

За таких обставин покладення відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску за квітень 2015 року на ПП «Сучасні теплові технології», яке не допустило зі свого боку жодних порушень приписів чинного законодавства і діяло сумлінно, є безпідставним. Враховуючи положення п.129.6 ст.129 ПК України, а також на те, що несвоєчасне перерахування до бюджету сплаченої позивачем суми єдиного внеску мало місце через порушення Банком порядку зарахування цих платежів до бюджету, встановленого Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів до бюджету.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає протиправним прийняття Дніпродзержинською ОДПІ рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0019171302/1044 від 11.10.2016.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог ПП «Сучасні теплові технології», у зв'язку з чим апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у справі № 804/8712/16 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко