Рішення № 72646052, 12.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 р. № 814/38/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055 до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 про:визнання протиправними дій; зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - Управління або відповідач) в частині встановлення розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на рівні 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;

зобов'язати Управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до її стажу роботи половину строку навчання в Одеському державному університеті - 02 роки 05 місяців 06 днів, встановивши його в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснивши такий перерахунок починаючи з 31 серпня 2017 року, та виплатити недоотриману нею різницю;

зобов'язати Управління нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 31 серпня 2017 року;

зобов'язати Управління подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона працювала на посаді судді Доманівського районного суду Миколаївської області з 28.12.1992 по 28.02.2003, а з 03.03.2003 - на посаді судді апеляційного суду Миколаївської області, оскільки була переведена на цю посаду у зв'язку з її обранням Верховною Радою України суддею апеляційного суду Миколаївської області (постанова від 07.02.2003 № 3018-ІІІ). Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 22.08.2017 № 2495/0/15-17 позивач була звільнена у зв'язку з поданням заяви про відставку судді апеляційного суду Миколаївської області, та наказом в.о. голови апеляційного суду Миколаївської області від 28.08.2017 № 58/КС ОСОБА_1 з 30.08.2017 була відрахована зі штату суду.

Відповідно до розрахунку, що був наданий апеляційним судом Миколаївської області, до стажу роботи суддею, що дає позивачу право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці (всього - 27 років 01 місяць 03 дні), були зараховані: половина строку навчання на денному відділенні Одеського державного університету (02 роки 05 місяців 06 днів), посада судді Доманівського районного суду (10 років 02 місяці 01 день), посада судді апеляційного суду Миколаївської області (14 років 05 місяців 28 днів). На думку позивача, з урахуванням такого стажу, розмір довічного грошового утримання судді у відставці мав скласти 90 відсотків заробітної плати судді, проте розпорядженням від 29.12.2017 № 179017 Управління призначило виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Як зазначила ОСОБА_1, відповідач, при визначенні розміру довічного грошового утримання, протиправно не застосував пункт 31 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та не врахував половину строку навчання позивача за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

У відзиві на позовну заяву Управління вказало, що при визначенні розміру довічного грошового утримання воно діяло відповідно до положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон № 1402), тому вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 25 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 1402, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному судді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожній повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, для збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання враховується лише час роботи на посаді судді, а не час роботи на посадах, що законом прирівняна (прирівнювалася) до роботи на посаді судді.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 Управління визначило на підставі пункту 25 розділу ХІІ Закону № 1402. Оскільки на посаді судді позивач працювала 24 роки 7 місяців 29 днів, до 80 відсотків було додано 8 відсотків (по 2 відсотки за 4 повних роки).

Доводи ОСОБА_1 про те, що її законні очікування щодо здійснення права власності мають бути захищені шляхом задоволення адміністративного позову, суд визнав помилковими.

Як було вказано у частині четвертій статті 43 Закону України від 15.12.1992 «Про статус суддів» (дата введення в дію - 10.02.1993), судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на загальних підставах. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія на загальних підставах або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Чинною станом на 07.02.2003 (дата обрання позивача суддею апеляційного суду Миколаївської області) редакцією вказаної норми було передбачено, що судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно, умови, за яких збільшується розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що існували до набрання чинності Законом № 1402, є аналогічними умовам, що викладені у відповідних нормах Закону № 1402, чинними на час реалізації позивачем права на відставку. Отже, положення Закону № 1402 в цій частині не звузили гарантій матеріального забезпечення судді у відставці.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна